Паркур, страница 7
Самый круто паркур умею я
![=)ПАРКУР=). Парку́р (фр. parkour, искажённое от parcours, parcours du combattant — дистанция, полоса препятствий). Иногда используется сокращение — ПК (англ. PK). Паркур — искусство перемещения и преодоления препятствий. Многими занимающимися воспринимается как стиль жизни. Основан группой французов (Давид Белль, Себастьян Фукан и другие). В настоящее время активно практикуется и развивается многими объединениями и частными лицами во многих странах. Сутью паркура является движение и преодоление препятствий различного характера. Таковыми могут считаться как существующие архитектурные сооружения (перила, парапеты, стены и пр.), так и специально изготовленные конструкции (применяемые во время различных мероприятий и соревнований). В число известных паркур-команд входят: французская «Majestik Force», английские «Parkour Generations», «Urban Free Flow», российские «Tracers», «RFA», «Parkour Creations», «PKSPA», «Pkcity».ТерминологияПаркурИзначально, для обозначения тренировок использовали французские термины l’art du déplacement и le parcours.[1]Термин паркур был придуман Давидом Беллем и его другом Юбером Кунде (Hubert Koundé). Слово паркур (parkour) происходит от определения parcours du combattant — классического метода преодоления препятствий военной подготовки, созданного Жоржем Гербертом.[2][3]ТрейсерСлово «трейсер» пришло в русский язык из английского, куда в своё время попал французский термин traceur ([tʁasœʁ]) и traceuse ([tʁasøz]) — имя нарицательное, используемое для обозначения людей, занимающихся паркуром. Французское существительное происходит от французского глагола tracer, который обычно означает «следить»[4], но на слэнге также именуется, как «идти быстрее».[5] В документальном фильме-интервью режиссёра Крэйга Пентака (Craig Pentak) Стефан Вигру (Stephane Vigroux) (один из родоначальников паркура, основатель организации Parkour Generations) высказался об определении трейсера так:[6]«В настоящее время слово „трейсер“ является самостоятельным определением. Но изначально мы так называли нашу команду, в которую входили: мой брат, Себастьян Гудо, Тома, Малик Дюф, Микель Рамдони, Джером Бенаес, Себастьян Фукан, Давид Белль и я. Это была команда, созданная после „Ямакаси“, и мы называли себя „Трейсеры“ (имеется ввиду, другая команда — другое название). А сегодня это общепринятое обозначение. Авторами этого слова была команда молодых людей, но для меня это не так важно, так как это ограничивает дисциплину.»История паркура«Натуральный метод» (фр. Methode naturelle) — автором метода стал Жорж Герберт (фр. Georges Hébert), живший с 1875 по 1957 год и служивший в морском флоте Франции.[7] Руководствуясь своими познаниями и опытом, который он получил в результате экспедиций в Африку, где проводил наблюдения за аборигенами, за тем как они охотятся и двигаются, создал новую универсальную дисциплину для своих солдат. Составляющие дисциплины — прыжки, скалолазание, самооборона и общефизическая подготовка — являлись базовыми составляющими «Натурального метода».Раймонд Белль (1939), служивший в вооруженных силах Франции, практиковал «Натуральный метод». Пойдя после окончания службы в пожарную охрану, его физические способности и навыки не раз помогали ему спасать людей в ситуациях, где техника была бессильна.[8]. Он быстро стал известен как один самых ловких и сильных пожарных своего полка. Был чемпионом по скоростному карабканью по канату, совершил несколько подвигов при спасении людей и был награжден за свою храбрость медалями.[8]Сын Раймонда Белля — Давид (1973), с детства старался подражать своему отцу, занимался гимнастикой, легкой атлетикой, боевыми дисциплинами. Именно он собрал первую команду «Ямакаси», с которой много лет тренировался в городе Лисс. В начале это были всего лишь детские игры, но потом стало понятно, что это целая тренировочная дисциплина, имеющая свои элементы, законы и правила.«Yamakas](https://sun9-54.userapi.com/impf/c1680/g13836594/b_092d73f2.jpg?quality=96&as=32x32,48x48,72x72&sign=2e845968de0b2772b50c35fd1c052cd7&u=0YfCqZzryFQoTlOBVRGUQw1lzesfT0h488T15oFenJ8&cs=480x480 "=)ПАРКУР=). Парку́р (фр. parkour, искажённое от parcours, parcours du combattant — дистанция, полоса препятствий). Иногда используется сокращение — ПК (англ. PK). Паркур — искусство перемещения и преодоления препятствий. Многими занимающимися воспринимается как стиль жизни. Основан группой французов (Давид Белль, Себастьян Фукан и другие). В настоящее время активно практикуется и развивается многими объединениями и частными лицами во многих странах. Сутью паркура является движение и преодоление препятствий различного характера. Таковыми могут считаться как существующие архитектурные сооружения (перила, парапеты, стены и пр.), так и специально изготовленные конструкции (применяемые во время различных мероприятий и соревнований). В число известных паркур-команд входят: французская «Majestik Force», английские «Parkour Generations», «Urban Free Flow», российские «Tracers», «RFA», «Parkour Creations», «PKSPA», «Pkcity».ТерминологияПаркурИзначально, для обозначения тренировок использовали французские термины l’art du déplacement и le parcours.[1]Термин паркур был придуман Давидом Беллем и его другом Юбером Кунде (Hubert Koundé). Слово паркур (parkour) происходит от определения parcours du combattant — классического метода преодоления препятствий военной подготовки, созданного Жоржем Гербертом.[2][3]ТрейсерСлово «трейсер» пришло в русский язык из английского, куда в своё время попал французский термин traceur ([tʁasœʁ]) и traceuse ([tʁasøz]) — имя нарицательное, используемое для обозначения людей, занимающихся паркуром. Французское существительное происходит от французского глагола tracer, который обычно означает «следить»[4], но на слэнге также именуется, как «идти быстрее».[5] В документальном фильме-интервью режиссёра Крэйга Пентака (Craig Pentak) Стефан Вигру (Stephane Vigroux) (один из родоначальников паркура, основатель организации Parkour Generations) высказался об определении трейсера так:[6]«В настоящее время слово „трейсер“ является самостоятельным определением. Но изначально мы так называли нашу команду, в которую входили: мой брат, Себастьян Гудо, Тома, Малик Дюф, Микель Рамдони, Джером Бенаес, Себастьян Фукан, Давид Белль и я. Это была команда, созданная после „Ямакаси“, и мы называли себя „Трейсеры“ (имеется ввиду, другая команда — другое название). А сегодня это общепринятое обозначение. Авторами этого слова была команда молодых людей, но для меня это не так важно, так как это ограничивает дисциплину.»История паркура«Натуральный метод» (фр. Methode naturelle) — автором метода стал Жорж Герберт (фр. Georges Hébert), живший с 1875 по 1957 год и служивший в морском флоте Франции.[7] Руководствуясь своими познаниями и опытом, который он получил в результате экспедиций в Африку, где проводил наблюдения за аборигенами, за тем как они охотятся и двигаются, создал новую универсальную дисциплину для своих солдат. Составляющие дисциплины — прыжки, скалолазание, самооборона и общефизическая подготовка — являлись базовыми составляющими «Натурального метода».Раймонд Белль (1939), служивший в вооруженных силах Франции, практиковал «Натуральный метод». Пойдя после окончания службы в пожарную охрану, его физические способности и навыки не раз помогали ему спасать людей в ситуациях, где техника была бессильна.[8]. Он быстро стал известен как один самых ловких и сильных пожарных своего полка. Был чемпионом по скоростному карабканью по канату, совершил несколько подвигов при спасении людей и был награжден за свою храбрость медалями.[8]Сын Раймонда Белля — Давид (1973), с детства старался подражать своему отцу, занимался гимнастикой, легкой атлетикой, боевыми дисциплинами. Именно он собрал первую команду «Ямакаси», с которой много лет тренировался в городе Лисс. В начале это были всего лишь детские игры, но потом стало понятно, что это целая тренировочная дисциплина, имеющая свои элементы, законы и правила.«Yamakas")
Парку́р (фр. parkour, искажённое от parcours, parcours du combattant — дистанция, полоса препятствий). Иногда используется сокращение — ПК (англ. PK). Паркур — искусство...
паркур это бег с припядствиями,прыжки
Желание людей обучятся паркура для поддержание здоровья и имунитета
Паркур(Parkour) - это дисциплина, в основе которой лежит «Натуральный Метод» разработанный Джорджем Гербертом в 1905 году во Франции. Состоял метод из упражнений 10 групп:...
Паркур это не спорт это образ жизни
паркур жжет
паркур ето спорт для подростков
Паркур без остановки на ул. Рокоссовского и около школы №8
все кто любит паркур сюда!!!
Паркур это стиль жизни а не просто занятие спортом
Паркур – спортивная дисцилина, позволяющая рационально преодолевать препятствия. Паркур нельзя назвать спортом – он не подходит по определению. Спорт – соревнование, обмен...
Кто любит экстрим, прыжки и высоту-то для вас это стиль жизни паркур
Паркур - молодая дисциплина, за последние годы стала активно набирать обороты.
Паркур - искусство рационального перемещения.
Parkour - измененное от французского слова parcours,...
ЗДЕСЬ ВЫ СМОЖЕТЕ ИЗУЧАТЬ ПАРКУР С САМОГО ЛЕГКОГО И ДО САМАГО СЛОЖНОГО И ДАЛЬШЕ.А ТАКЖЕ УЗНАЕТЕВСЕ О...
Слово "parkour" переводится как "полоса препятствий". Слово французское, и основатели паркура, как нетрудно догадаться, - французы. Первые, о ком помнит история, Давид Белль и...
Занятия паркуром, здоровый образ жизни, акробатика, гимнастика, бег
уроки паркура
только паркур только хардкор
![$ ПАРКУР $. Ця група створена для тих, хто любить або кому подобається ПАРКУР.Добавляйтеся в групу і запрошуйте своїх друзів.В ційй групі ви дізнеєтеся про те, що таке паркур.Парку́р (фр. parkour, спотворене від parcours — дистанція, смуга перешкод) — фізична дисципліна, в якій тренується подолання будь-яких перешкод на своєму шляху, за допомогою пристосування своїх рухів до навколишнього середовища[1]. Паркур був заснований у Франції Давідом Беллем і Себастьяном Фука. Поєднує в собі особливу філософію (світосприймання), гімнастику, легку атлетику, бойові мистецтва і білдерінг (лазіння стінами). Люди, які займаються паркуром, називаються трейсерами.Паркур — дисципліна, що є сукупністю навичок володіння своїм тілом, які в потрібну мить можуть знайти застосування в будь-якій з ситуацій нашого життя. Сила і правильне її застосування — необхідна умова збереження свого життя і життя людини, якій, можливо, потрібна твоя допомога. Уміння швидше за інших опинитися там, де ти потрібний, є показником твоїх здібностей і рівня. Не маючи можливості добігти, залізти, вирватися, прорватися, будь ти хоч гуру гуманітарних наук, ти так і згниєш в тій ямі посеред джунглів, в якій опинився, не зумівши дістатися до пункту призначення.Паркур не вчить використовувати які-небудь засоби, пристосування або зброю, а дозволяє розвинути навички поведінки в умовах «тут і зараз». Дерева, стіни, дахи — все це є частина нашого життя і ми можемо зіткнутися з будь-якою перешкодою в будь-яких умовах. Швидкість реакції, оцінки обстановки і своїх можливостей — те, що тренована свідомість автоматично опрацьовує за секунди. Досвід подолання своїх страхів, невпевненості, отриманий шляхом безлічі тренувань, навчить тебе бачити шлях скрізь. Отвори в стінах, за які ти успішно зможеш зачепитися, виступи, яких не пропустять твої ноги, провалля, через які тобі не складе труднощів перестрибнути — ось результат сканування місцевості трейсером (трейсерами стали називати людей, що займаються паркуром; від франц. traceur — той, хто прокладає шлях).Для того, щоб ти зміг справитися з будь-якою ситуацією, необхідно розвиватися в цілому ряді дисциплін. Перш за все, необхідно пізнати себе, прагнучи створити гармонію між тілом і духом, оцінити свої нинішні можливості і почати боротися з своїми недоліками, страхами. Прекрасним способом виховання духу є єдиноборства, де постійно доводиться боротися з психологічним чинником, напрацьовує прагнення перемагати. Для розвитку навиків переміщення допоможуть легка атлетика, скелелазіння, гімнастика. Замикає список медицина, пізнання в якій є необхідною складовою нашого життя.Загалом, паркур — це ще і філософія: у житті немає меж, є тільки перешкоди.«Ми живемо й постійно рухаємося цією планетою. У звичайному для себе ритмі я можу перетинати міські простори, лісові масиви і джунглі оскільки мені цього хочеться з умовою дотримання норм, які зобов'язують мене не заважати життю інших людей. Жоден рух, використовуваний мною, не піддається чіткій класифікації, оскільки він мій і лише мій.Я малюю шлях, я художник на бетоні й асфальті, деревах і скелях. Я не прагну пробігти якнайшвидше, бо ні з ким не змагаюся, я на тренуванні, яке приносить мені задоволення від усвідомлення роботи над собою.Можливість вразити перехожих не дає мені права на ризик, якому я можу себе піддати, виконуючи на їхніх очах немислимі піруети. Я малюю властивою мені технікою і оцінка стороннього спостерігача мені не важлива, оскільки роблю я це для самотренування до тих пір, доки мої навики не стануть в нагоді кому-небудь. І ось тоді вже той самий перехожий буде змушений оцінювати мене лише за одним критерієм — чи встиг я скористатися своєю силою, коли це стало необхідно.Розвиваючись, я можу додати яскравіші мазки — ефектні рухи, або жорсткіші — різкість, прискорення, прорив. І ніякий з пройдених етапів не закінчить мою картину, бо вона малюється все життя, змінюючись у характері й тонах.Стиль м](https://sun9-9.userapi.com/impf/c9956/g29554192/d_a53c2477.jpg?quality=96&as=32x32,48x48,72x72&sign=d98a085374cd7ba5c45df8c195501fbc&u=4yTx_ZnaWSj61rgO3PxULDlV2RyUTsFn9EoQC4jHGOc&cs=480x480 "$ ПАРКУР $. Ця група створена для тих, хто любить або кому подобається ПАРКУР.Добавляйтеся в групу і запрошуйте своїх друзів.В ційй групі ви дізнеєтеся про те, що таке паркур.Парку́р (фр. parkour, спотворене від parcours — дистанція, смуга перешкод) — фізична дисципліна, в якій тренується подолання будь-яких перешкод на своєму шляху, за допомогою пристосування своїх рухів до навколишнього середовища[1]. Паркур був заснований у Франції Давідом Беллем і Себастьяном Фука. Поєднує в собі особливу філософію (світосприймання), гімнастику, легку атлетику, бойові мистецтва і білдерінг (лазіння стінами). Люди, які займаються паркуром, називаються трейсерами.Паркур — дисципліна, що є сукупністю навичок володіння своїм тілом, які в потрібну мить можуть знайти застосування в будь-якій з ситуацій нашого життя. Сила і правильне її застосування — необхідна умова збереження свого життя і життя людини, якій, можливо, потрібна твоя допомога. Уміння швидше за інших опинитися там, де ти потрібний, є показником твоїх здібностей і рівня. Не маючи можливості добігти, залізти, вирватися, прорватися, будь ти хоч гуру гуманітарних наук, ти так і згниєш в тій ямі посеред джунглів, в якій опинився, не зумівши дістатися до пункту призначення.Паркур не вчить використовувати які-небудь засоби, пристосування або зброю, а дозволяє розвинути навички поведінки в умовах «тут і зараз». Дерева, стіни, дахи — все це є частина нашого життя і ми можемо зіткнутися з будь-якою перешкодою в будь-яких умовах. Швидкість реакції, оцінки обстановки і своїх можливостей — те, що тренована свідомість автоматично опрацьовує за секунди. Досвід подолання своїх страхів, невпевненості, отриманий шляхом безлічі тренувань, навчить тебе бачити шлях скрізь. Отвори в стінах, за які ти успішно зможеш зачепитися, виступи, яких не пропустять твої ноги, провалля, через які тобі не складе труднощів перестрибнути — ось результат сканування місцевості трейсером (трейсерами стали називати людей, що займаються паркуром; від франц. traceur — той, хто прокладає шлях).Для того, щоб ти зміг справитися з будь-якою ситуацією, необхідно розвиватися в цілому ряді дисциплін. Перш за все, необхідно пізнати себе, прагнучи створити гармонію між тілом і духом, оцінити свої нинішні можливості і почати боротися з своїми недоліками, страхами. Прекрасним способом виховання духу є єдиноборства, де постійно доводиться боротися з психологічним чинником, напрацьовує прагнення перемагати. Для розвитку навиків переміщення допоможуть легка атлетика, скелелазіння, гімнастика. Замикає список медицина, пізнання в якій є необхідною складовою нашого життя.Загалом, паркур — це ще і філософія: у житті немає меж, є тільки перешкоди.«Ми живемо й постійно рухаємося цією планетою. У звичайному для себе ритмі я можу перетинати міські простори, лісові масиви і джунглі оскільки мені цього хочеться з умовою дотримання норм, які зобов'язують мене не заважати життю інших людей. Жоден рух, використовуваний мною, не піддається чіткій класифікації, оскільки він мій і лише мій.Я малюю шлях, я художник на бетоні й асфальті, деревах і скелях. Я не прагну пробігти якнайшвидше, бо ні з ким не змагаюся, я на тренуванні, яке приносить мені задоволення від усвідомлення роботи над собою.Можливість вразити перехожих не дає мені права на ризик, якому я можу себе піддати, виконуючи на їхніх очах немислимі піруети. Я малюю властивою мені технікою і оцінка стороннього спостерігача мені не важлива, оскільки роблю я це для самотренування до тих пір, доки мої навики не стануть в нагоді кому-небудь. І ось тоді вже той самий перехожий буде змушений оцінювати мене лише за одним критерієм — чи встиг я скористатися своєю силою, коли це стало необхідно.Розвиваючись, я можу додати яскравіші мазки — ефектні рухи, або жорсткіші — різкість, прискорення, прорив. І ніякий з пройдених етапів не закінчить мою картину, бо вона малюється все життя, змінюючись у характері й тонах.Стиль м")
Ця група створена для тих, хто любить або кому подобається ПАРКУР.
Добавляйтеся в групу і запрошуйте своїх друзів.
В ційй групі ви дізнеєтеся про те, що таке паркур.
Парку́р...
Паркур це сила паркур це втривалiсть зацiнiть у Outube
Паркур это не спорт это образ жисни!
Паркур - физическая дисциплина, позволяющая человеку научится перемещаться по любой местности максимально ловко без подручных средств. В основу паркура входит комплексная...
Паркур - это образ жизни
Тэги: