Поиск
STORM паркур и фриран КЛАН

STORM паркур и фриран КЛАН

Подписчики: 35 подписчиков
ID: 33304949

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

stormfree

Описание

мы ищем друзей для развития паркура и фрирана

OSHOANIC. Бар-ресторан OSHOANIC (Ошоаник) на берегу индийского океана - Арамболь, Гоа. Душевное место для теплых встреч с друзьями за чашечкой пикантного чая Масала или бокалом хорошего вина. Здесь ты сможешь отдохнуть и расслабиться от повседневных забот, поработать под пальмами, попивая свежевыжатый ананасовый сок (бесплатный вай-фай прилагается), насладиться концертом с мистической музыкой и суфийскими кружениями, поучаствовать в различных мероприятиях для развития души и тела: йога, шаманские практики, свитлодж, контактные танцы, суфийские практики и многое другое. Наши профессиональные повара с большим опытом приготовят для тебя и твоих друзей особые блюда любой из кухонь: индийская, гоанская, китайская, европейская, русская. Ну и в завершении дополнительный приятный бонус: только у нас во всем Арамболе совершенно особый бар :-) Празднуй как Зорба, медитируй, как Будда с нами!!

Дикий відпочинок на морі!!!. Ця подія передбачає відпочинок на мисі Тарханкут, що поблизу с. Оленівка в бухті ОЧЕРЕТАЙ з наметами.
Чудовий скелистий берег, спека, степ, жодного дерева або куща, і найкрасивіше, найчистіше, найпрозоріше море!!!
В группу вступають лише ті, хто ТОЧНО їде !!!
Трохи подробиць.
Мета поїздки:
Відпочити від шумного міста, людей, людей з дітьми, батьків і всього, що заважає розслабитись!!!
А там крім розслабухи займатись нічим.
Найближча цивілізація - приблизно за 4-5 км від місця нашого майбутнього знаходження!
Там звісно є бари. і вроді дискотека, але нам це нецікаво, оскільки ми їдемо не за цим!
Є багато магазинів, де все можна придбати.
Туалет відсутній, зате є просторий і безмежний степ!!!
Також можна його змайструвати, але про це потім, в дискусіях.
Вода.
Води там немає. Треба ходити в село. Але це не проблема. В село - пішки звідти з водою на таксі.
Таксі - там не проблема і не дорого коштує!
Душу також немає, але його також можна змайструвати, кому він так необхідни!
На досвіді можу сказати, що можна обійтись пляшками з водою.
Найбільше питання - це тінь. Її там немає ніде!!!!!!!
Отже треба брати тенти, простирадла, або хто шо має, що неважко везти було і можна було сховатись. Інакше не вижити!!!!
Отже
Виїзд 30 липня, повернення 14 серпня. Тобто тривалість відпочинку два тижні.
Їдемо потягом до Львова в 5:30 ранку, прибуваємо о 9:20. Там пересадка на потяг
Львів-Сімферополь сідаємо о 9:46 прибуваємо о 10:00 на другий день (31 числа)
З Сімферополя автобусом вирушаємо до с. Оленівка. Звідти або пішки (якшо будуть сили), або на таксі до бухти Очеретай, де ы зкпиняэмось.

Дикий відпочинок на морі!!!

Йога на берегу Моря Ейск. Приглашаем посетить занятия ЙОГИ на берегу моря в г. Ейске, т. 8-964-890-62-26

Йога на берегу Моря Ейск

Вічне кохання. Кохання – це не тільки почуття і приємні емоції, це наслідки і обов’язки! Кохання – це прекрасно! Кохання – це вір, довіра, це життя! Кохати – це значить розуміти, підтримувати, допомагати, це значить безкорисливо любити!
Кохання – це отрута: коли в твій організм потрапляє хоч крапля, ти або помираєш ( у разі нерозділеного кохання), або знаходиш протиотруту і живеш як востаннє, але вже не один!
Кохання – це безодня: падаючи вниз, не знаєш що буде далі…
Кохання – це горілка: спочатку гріє, а потім зводить з розуму…
Хіба ж думав той, хто винайшов трикутник, про те, що його використовуватимуть навіть у коханні? Чому часто перетинають ся не ті лінії, які ми хочемо? А чи варто взагалі, що б вони перетиналися?
Ти – річка. Пливеш цим життям між двома берегами… Вони допомагають знайти правильний шля, допомагають долати перешкоди, які зустрічаються на твоєму шляху… Інколи вони самі створюють тобі пороги, яких ти не можеш сама здолати

Вічне кохання

***Єлизаветка***. Група про найкраще село!
>Єлизаве́тка — село в Україні, в Катеринопільському районі Черкаської області. Населення становить 560 осіб.
Єлизаветка – село, центр сільської ради розташоване на правому березі річки Велика Вись, притоки річки Синюхи, за 30 км від районного центру смт Катеринопіль, за 105 км від обласного центру, за 30 км від залізничної станції Шпола. Колись річка Велика Вись була глибокою і широкою по ній снували козацькі чайки. Лівий берег річки Вись і вся його територія була розкинута в непроглядних степах, які до ХVІІ ст. були малозаселені і належали татаро-монголам та турецьким магнатам. Останні здійснювали часті набіги на лісостепову зону, щоб пограбувати населення, що тут проживало, дівчат забрати в гареми, а хлопців – у неволю. А щоб захистити дану правобережну територію та її жителів, то по праву сторону р. Вись створювалися сторожові пости, так звані караули. Ось такий караул і створився в даному селі. Тут селилися вихідці з козацького роду. Існують різні легенди, щодо походження назви села. Згідно легенди назва села походить від імені шинкарки Єлизавети, яка відкрила шинок на землях села, а навколо нього почали поселятися козаки. Знайшовши зручне місце для землеробства, вони відділяли собі певні ділянки землі, зводили будівлі і заселяли дану територію. Тож на честь шинкарки і назвали село. А інша легенда розповідає, що назва села виникла тоді, коли в 50-60 роках ХVІІІ століття через село проїжджала княгиня Єлизавета. Вона заїхала в багате село, яке було безіменним, тож на честь даної княгині і назвали. Спочатку воно називалося Єлизаветівка, потім Ялосоветка і в кінцевому результаті - Єлизаветка. В історичних документах село вперше згадується у другій половині XVІІІ століття. До села належало два хутори Стольніково (Петрівка) і Джулинка (Червоний Брід), які розташовані на правому березі р. Вись. Але на сьогодні цих хуторів не існує. Молодь виїхала, а старожили вимерли. Адміністративним центром була сільська управа на чолі з старостою Яременком Василем Андрійовичем, а потім Дроботом Андрієм Матвійовичем, які не мали ніякої освіти. Відтиск великого пальця служив їм за підпис, а іноді заміняв гербову печатку. Село розросталось, тяглось двома рукавами. Після ліквідації кріпосного права в селі було 72 двори. Маючи великі сім’ї, достатньо пасовищ. Зручні схили, що тяглися до струмка, люди відділяли для своїх садиб по 3-4 гектари зелі, зводили будівлі, сіяли, обробляли, збирали і доводили до толку зібране. Деякі сім’ї мали отари овець, по 3-4 корови. Займалися хто чим міг. В селі з’явилися млини (вітряки). Де нині стоїть стадіон і школа стояли 7 вітряків. Селяни дробили зерно, молотили, виготовляли олію. Окремих жителів села є нащадки 3-4 і 5 поколінь. Це Дроботи, Яременки, Олійники, Мельниченки, Шуміленки. Культурний рівень села був дуже низьким. У 1872 році в центрі села за кошти поміщика Лопухіна з Мокрої Калигірки було побудовано церкву. При ній діяла церковно-приходська однокласна школа, в якій працював піп Сікорський. Навчалися лише діти заможних селян. В селі виписувалося тільки 2 газети. Переважна більшість людей не вміли читати, писати, рахувати. Основним багатством села були родючі чорноземні грунти. В північній частині села є поклади білої будівельної глини, жовтий пісок. На хуторах Стольніково і Джулинка відкрито великі поклади граніту.

***Єлизаветка***