Поиск
накруткалайковрепсотовголосовворосеитакдалее

накруткалайковрепсотовголосовворосеитакдалее

Подписчики: 34 подписчиков
ID: 86114492

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

llaalalala

Описание

угадайте как пишетя правильно сообщество

Сходи в небеса™. Ласкаво просимо!
Режисер: Григорій Любомиров
У ролях: Мікаел Арамян, Віра Житницька,
Ніл Кропалов, Катерина Сімаходська,
Яніна Соколовська, Олександр Пєсков,
Оксана Дорохіна, Михайло Полосухін,
Ігор
Карташов, Дмитро Сотіріаді, Дені
Аласанія, Ольга (Леля) Баранова, Максим
Бичков, Вероніка Амірханова, Артем
Мурадов.
-- Опис:
Ось уже 10 років, як Артем приходить на
берег моря і згадує історію свого
першого
кохання. Аня - так звуть дівчинку, з якою
пройшло дитинство Артема. Їхня дитяча
дружба переросла в чисте юнацьке
кохання. Кохання сильне і світле, що
ніби зійшло з небес. Люди навколо —
жадібні, заздрісні і злі, не зрозуміли
глибини їхніх почуттів, тому, що були
занадто земні. І вони зробили все, щоб
це кохання не вижило на Землі. Але
Небеса, що подарували їм це кохання,
взяли його у свої обійми...
У дитинстві Артем обіцяв Ганні
побудувати сходи в небеса і виконав
свою обіцянку. Дитяча дружба була дуже
міцною. Вони майже не розлучалися, і їм
було добре вдвох. А потім прийшла біда.
Спочатку померла мама Ані. Потім в
автокатастрофі загинув батько Артема.
Горе дітей було велике і зблизило їх ще
більше.
Час ішов — вони дорослішали. Дружба
стала переростати в перше почуття.
Вони
готові були провести все життя на
улюбленому березі їхнього дитинства,
але у життя на них були свої плани...

Сходи в небеса™

Львів такий який він Є. Заснування. Львів належить до давніх, але не найстаріших городів Галицької землі. До часу його постання існував вже знаний своїм історичним значенням Галич, Звенигород, а в околицях теперішнього Львова менші укріплені городи такі, як Підгородище, Завадів, Грибовичі, Страдч, Щекотин, Домажир, Рокітна та ін., розташовані на горбах Розточч чи на схилах північного берега Поділля. Археологічні знахідки свідчать, що в найближчій околиці здавна були якісь оселі, але на терені давнього міста не знайдено ніяких пам'яток, які говорили б про існування постійної доісторичної оселі. Засновником Львова був галицький король Данило Романович. Побудова цього міста близько 1250 р. вказує на те, що його зродили в першій мірі потреби військово-стратегічні, оборона галицьких володінь від татарських набігів, а також господарські, необхідність створення нового торгівельного центру на шляху з Побужжя і Наддніпрянщини до Наддністрянщини, після занепаду Звенигорода. Слід зазначити велике організаційне чуття засновника міста, що так уміло підшукав місце під будову нового міста, саме на стику Розточчя і Поділля, що ділять Схід від Заходу (басейн Дніпра і Дністра від басейну Вісли), а одночасно у воротах, крізь які проходить шлях із східної у західну Європу, з Чорномор'я у Прибалтику.

Львів такий який він Є

Йога в гамаках на берегу моря в Одессе. Индивидуальное занятие аэро-йогой (в гамаке) 100грн/час. Рекомендуемое время - на рассвете (пока не такое сильное солнце, т.к. много перевернутых поз и заниматься рекомендуется натощак). Это не только поможет вам проснуться, обеспечит зарядом бодрости на весь день, но и хороший повод проснуться на рассвете!
Можем обсудить удобное для вас место проведения занятия (где есть возможность подвесить гамак).
Если вам понравится заниматься на гамаке, после нескольких занятий, когда вы освоите основные захваты и позы, при желании можете приобрести гамак за 1500 грн. и заниматься самостоятельно (можно и просто читать, сидя в нем).
Позвоните, чтобы записаться на удобный для вас день по телефону:

Йога в гамаках на берегу моря в Одессе

Неморож - Моє село з духм’яними садами. Неморож моя.
Дріма село на пагорбах широких,
А за селом - кургани-сторожа.
Отак ти й снишся серцю довгі роки, Батьківська земле, Неморож моя.
І оксамити Неморожі рідної,
Де стежечка дитинства пролягла. Від батьківської хати і до поля
Живуть в мені, як птаха два крила.
Біля криниці журавлі вербові
Лягли, як льон, блакитні небеса.
В душі ще змалку полум’ям любові Живе твоя незмірена краса.
О Неморож, і рідна й дорога ти, Ти завжди будеш в нашім серці жить,
Бо тут живуть невтомні і прекрасні Хороші люди щедрої душі. (Слова А.С.Голик, бібліотекар с. Неморож Музика С.Я. Бабченка, художній керівник будинку культури) «… Оті простенькі сільські байки, як дрібні,тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його краси,простоти і чарівної милозвучності. Тисячі речей у житті забудете, а тих хвиль,коли вам люба мама чи бабуся оповідала легенди та байки , не забудете до смерті…» (І.Франко). ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Не́морож — село в Україні,Звенигородському районі Черкаської області. Населення — 830 чоловіка (2010р.).Село розташоване на правому березі річки Гнилий Тікич за 5 км на північний захід від районного центру — міста Звенигородка та за 24 км від залізничної станції Звенигородка. Через село проходить автошлях Звенигородка — Київ. На північний захід – річка Неморозь, урочище «Церковище», відкрите Іваном Павловичем Гірником. Обстежувалося 1985 р. Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом В. О. Круца. Матеріали зберігаються у фондах Звенигородського краєзнавчого музею. Належить до другої фази нобелівської локальної групи (етап ВІІ-СІ)
ЗВІДКИ ПІШЛА НАЗВА СЕЛА НЕМОРОЖ? ЛЕГЕНДА 1. Давно це було. Поселялися люди там, де місцевість для життя гарна і земля родюча. Будували вони собі житло, обробляли землю, обзаводилися деяким господарством, займалися мисливством та рибальством. Та не мали місця їхнього проживання назв. І мали вони одне ймення – народ. На берегах мальовничої річки Гнилий Тікач розташувалося поселення. Жили там люди добрі, допитливі, щирі. Любили вони ловити рибу. Ось одного разу впіймали вони невідому тварину чи то рибу. Збіглося охочих подивитися на диковинку сила-силенна. Всі дивилися, дивувалися, сперечалися. Одні кричали: - Та це ж - морж! Інші заперечували: - Ні, не морж! Чи так це було, чи ні… Переказ цей з сивої давнини. Але, кажуть, з того часу село біля річки має назву Неморож. Живуть у ньому трудолюбиві, щирі, допитливі люди, які, до того ж, люблять порибалити.
ЛЕГЕНДА 2. Дуже давно люди переходили з місця на місце, не маючи постійного поселення. Особливо скрутно було з утриманням худоби взимку: якщо кормами можна було запастися з літа, то з водою була проблема. Одного разу люди зупинилися на берегах Гнилого Тікича, адже тут гарна рослинність, поряд – ліс, де можна було вполювати здобич, для худоби - багаті пасовища, родючі ґрунти для вирощування різних культур. Влітку люди насушили багато сіна і вирішили залишитися зимувати в цих краях. Тим паче, що поряд протікала ще невеличка річечка, води якої поповнювалися з підземних джерел і при зниженні температури вода не замерзала ( «не морозилась»). Річечку почали називати Неморозь. З тих пір люди стали постійно тут проживати і своє поселення назвали Неморож. Річка Неморож
(в селі її називають Неморозь) починається маленьким струмком із села Водяники Звенигородського району. Вона прикрашає село Неморож, як намисто, великими водоймами, на які їх розділили греблі. Греблі сполучають лівобережні та правобережні поселення жителів села Неморож. Водойми в селі називають ставками. Вони багаті на підземні джерела. Одне з найбільших наземних джерел, яке називають Горобцевою Криницею, впадає в річку Неморозь та має дуже смачну корисну воду. З цього джерела беруть воду не тільки жителі с.Неморожі, а й жителі м. Звенигородки та інших місцин, які знають цілющу силу цієї води.

Неморож - "Моє село з духм’яними садами"

СМЕЙСЯ-СМЕЙСЯ ПОКА НЕ ЛОПНУЛ. Ето група анегдотов читай и смейся а также присилай свои смешилки :
1.Куме, де це ваш собака ?
- Та, я його зарiзав.
- О-о ! А за що ?
- Бо москалям продався !
- Як !?
- А ось так ! Приходжу додому - а вiн менi з будки: Гафф, гафф !
2. - Ну и язык у вас хохлов - дебильный и непонятный. Вот к примеру возьмем ваше
хохлятское НЕЗАБАРОМ. Это где: возле бара или перед баром?
- Та й у вас москалів не краще. Оце ваше москальське СРАВНИ. То це як: срав чи ні?
3. Київ. Берег Дніпра. Потопаючий репетує:
- Помогите, помогите!!!
На березі стоїть дядько з вусами і говорить потопаючому:
- Краще б ти, синку, вчився плавати, аніж отої псячої мови.
4. 1946 рік. Галиччина. Йдуть лісом двоє хлопів.
Бачать дідусь прив'язав москаля до дерева і пиляє пилкою.
-Та чи пан не має ножа чи сокири?
-Та ні, пан має і нож і сокиру, але пан має ще час і натхненя!
5. Українці в Іспанії:
- Кориду бачив?
- Бачив. Бугай кацапа затоптав.
- Які ж кацапи в Іспанії?
- А який недоумок, крім кацапа, попре на бугая з червоним прапором?
6. У магазин заходить чоловік та й питає:
- Товарищ, у вас єсть лєзвия для брітви?
- Ні, нема.
Покупець пішов, касирка здивовано запитує продавця:
- А чому ти йому сказав, що нема? Вони ж ось.
- Він мене товарищєм обізвав. Хай серпом бриється.
Створив Господь мавпу. А тодi дивиться - нє, людина все ж краще.
Ну, збирає вiн усiх мавп i каже: щоб до завтра менi людьми стали!
Ну, мавпи цiлу нiч хвости вiдрiзали, голились, зрештою, прокидається
Господь - краса!
Живуть люди у бiлих хатах iз вишневими садочками, хрущi над вишнями гудуть
i т.д. Але що це?
Деякi мавпи все ще у лiсi по деревах стрибають! Ну, вiн як гримне на них:
я Господь ваш, я вас створив, як ви смiєте не пiдкорятись словам моїм?!
Мавпи перелякались, поховались у кущах, аж тодi найсмiливiша вилазить i
каже забуханим голосом:
А ми па-украiнскi нє панiмаєм!
Їдуть двоє у львівському трамваї і бачать в кутку забився якийсь хлопака. Один другому й каже:
- Мабуть москаль, потрібно провірити.
- А що з науки їдеш ?
- У-гу.
- Не колиться.
- А що мабудь голодний ?
- У-гу.
- Не колиться.
- А скільки тобі років ?
- Ну в сяньтябре будет двацать.
- Ой синку не буде !!!
Як називається людина, яка розмовляє українською мовою?
- Двомовна.
- А якщо людина розмовляє трьома мовами?
- Тримовна.
- А якщо однією?
- Москаль.
- Куме, йду я вчора до себе додому, а біля мого будинку стоять два москалі, і так по своєму белькочуть, так белькочуть...
- Ну...
- Я бігцем на горище, обійняв свій кулемет і плачу... і плачу...
- Тю, а чого плакати?
- Так стріляти ж не можна!!!
Арихметика для гуцулів:
1. Дід Панас нагострив сокиру, лопату, 3 ножі та маленький топірець.
Питання: Скільки туристів з Москви завітало на базу «Карпати»?
2. Смерека. На смереці висять 3 москаля, навколо смереки танцють 5 гуцулів з топірцями.
Питання: А ЧИ НЕ ЧАРІВНО У НАС НА ПРИКАРПАТТІ??!!!
- Глянь, синку! Що це таке в кутку чорніє? То не жиди?
- Ні, батьку! Це ж рояль!
- А що це таке у тім роялі біленьке? То не жиди?
- Ні, батьку! Це клавіші!
- Синку! А з чого вони зроблені?
- Зі слона!
- От кляті жиди! Слоника замордували!
Їде негр у вишиванці у львівському трамваї і читає газету “За вільну Україну”.
Чоловік із села, побачивши це, не витримує: - Скажіть, а ви вмієте читати по-українськи?
- Звісно...
- І розумієте українську?
- Розумію, адже я – щирий українець.
- А я тоді хто?
- Не знаю... З вигляду – або жид, або москаль.
Київ. Берег Дніпра. Потопаючий репетує:
- Помогите, помогите!!!
На березі стоїть дядько з вусами і говорить потопаючому:
- Краще б ти,

СМЕЙСЯ-СМЕЙСЯ ПОКА НЕ ЛОПНУЛ