Поиск
Кожевенная мастерская "Mask"

Кожевенная мастерская "Mask"

Подписчики: 106 подписчиков
ID: 150617630

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

kdmmask80880

Описание

Изготовление изделий из натуральной кожи, по индивидуальным заказам.

AKVA_STRADA. Точність.
Повністю комп'ютеризована Автомийка. Від фотоелектричних сенсорів до роботів-мийників. Ми використовуємо унікальне обладнання від кращого виробника світу.
Нанотехнології.
В якості реагентів для миття використовуються поверхнево-активні речовини, створені італійськими спеціалістами, які не руйнують поверхню, що обробляється, та водночас створюють оболонку навколо бруду, після чого за допомогою підготовленої води видаляють його.
Професіоналізм.
Наша навчальна програма готує знаючих, ввічливих та вправних співробітників. Ми будемо щасливі лише тоді, коли Ви будете задоволені нашою роботою.
Аqua-Smarts.
Вся вода в комплексі «Аквастрада» надходить з власної свердловини. Вона очищується, пом'якшується, нагрівається та подається під потрібним тиском для бездоганного миття. Використовуючи оборотний цикл води, ми дбаємо про навколишнє середовище. Вода, що застосовуєтьсяв нашому комплексі потрапляє в каналізаційні системи міста тільки після спеціальної очистки. В той час, як вода, що використовується для миття машини біля Вашого будинку, надходить у зливні стоки разом із дощовою та в кіцевому випадку потрапляє у водойми річок і озер, де вона забруднює навколишнє середовище.
Безпека та Захист.
Щоб уникнути будь-яких механічних контактів з поверхнею Вашого авто, ми використовуємо новітню технологію 100% безконтактної мийки та сушки. Все наше обладнання контролюється складною комп'ютерною системою, яка робить миття безпечним та послідовним щоразу, коли Ви миєте машину. Також воно дозволяє точно дозувати віск, який надасть додатковий захист Вашому авто.
Сушка - продувка.
Наші повітряні системи безконтактної сушки не залишать жодного шансу волозі та зроблять так, щоб після миття Ваш автомобіль став повністю сухим!
Дітейлінг.
Ми знаємо, що різні машини мають різні потреби. Працівники дітейлінгу Вам запропонують поелементну або комплексну чистку салона та зовнішніх деталей авто з використанням парового обладнання, яке водночас робить очищення та дезінфекцію.
Задоволення.
Поки наші спеціалісти будуть доглядати за Вашим автомобілем Ви зможете провести час за філіжанкою кави чи чаю, скористатись безкоштовним Інтернетом(WI-FI).

♥ Уторопи. Памятайте край карпатський,
Нашу Батківщину
Рідне село Уторопи
І свою родину.
Наше минуле, теперішнє і майбутнє...-Нікому його не знищити. Це - Дерево Роду, яке відроджується у нових поколіннях. Нікому не вирвати його коріння, не обірвати листочків. Ми не забуваємо і не забудемо імена тих, чиє життя пов'язане з Уторопами, знавчанням в Уторопській школі, бо вони - справжні українці, які люблять свою Батьківщину, рідні Уторопи. їхнє слово -зерно любові, яке проростає в наших серцях, гомін гірської води, цвіркання пташок, спів солов'я, запах квіточок, ріст кожного кущика, кожного дерева, це - ріст нашого Дерева Роду. с.УТОРОПИ
Уторопи — перша згадка 1367 р., до середини XIX ст. — Утроп. З 1531 р. — містечко, мало оборонні вали. Спалене в 1672 та 1676 рр. татарами. Межує з селами Стопчатів, Пістинь. Відстань від Косова 14 км, від залізничної станції Коломия — 21 км. Висота над рівнем моря 213 м.
Присілки і кутки: Гора Мала, Гора Велика, Царина, Могивки, Чотири Кібці, Грабники, Доліпотік, Лісок, Загук, Насарат, Прочерти, Пригід, Короленка, Гниляки, Баня, Залевади, Центр.
Селом протікає р. Уторопка з притоками Кошелівка, Насарат, Підділ. На околиці села — гора Лебедин (727 м).
Типові прізвища: Біленчук, Бойчук, Болдиш, Дунич, Кашевко, Кошелюк, Ласійчук, Сабадаш, Яковенчук. Розвинені ткацтво, килимарство, боднарство, столярство. Найвідоміша майстриня, що тче рушники, — Н. Грицюк (кут Царина).
Середня школа в приміщенні, побудованому в 1963 р. При школі діє широко відомий ансамбль пісні і танцю «Смерічка», створений Я. Грабовецьким у 1959 р.
Релігійна громада УПЦ—КП, Михайлівська церква. Храмове свято 21 листопада (Собор Архистратига Михаїла).
В Уторопах народився Кирило Блонський (1802-1852), священик, громадський і культурний діяч, посол до австрійського парламенту. З 1789 по 1840 рр. в селі жив дяк І. Ступніцький, який у 1794 р. відкрив першу школу. З 1888 по 1905 рр. у селі жила і навчалася, а потім вчителювала М. Ленерт-Домбровська, відома як письменниця Марійка Підгірянка. В Уторопах народився відомий поет-дисидент, лауреат Шевченківської премії Тарас Мельничук (20 серпня 1939 р.). Тут його поховано 31 березня 1995 р. Вихідцем із села є поет-пісняр Петро Хрущ, автор відомих пісень «Коні мої, коні», «Дорога поміж гори» та ін.
Пам’ятки історії та культури: пам’ятник (1974 р.) односельцям, полеглим у Другій світовій війні; могили сестер Марійки Підгірянки Анки і Олени, а також священика І. Бокшованого, який проводив велику просвітницьку роботу; меморіальна дошка встановлена 21 квітня 1991 р. на будинку Уторопської школи на пам’ять про Марійку Підгірянку; курган у центрі села, насипаний шапками селян на честь скасування панщини; (хрести, встановлені в селі на відзначення цієї історичної події, були знищені комуністичною владою); хрест борцям за волю України (1992 р.). Уторопці брали участь у повстанському русі. 12 чоловік полягли в УПА, у в’язницях і таборах загинули ще 4 людей, понад 40 чоловік були репресовані радянським режимом.
Пам’ятки природи: дубовий ліс і урочище на східній околиці села; гора Лебедин з озером на західній околиці; криниця в центрі села, з якої упродовж століть селяни варили сіль, продаж якої давала їм засоби для прожиття.
Телефонний код — 03478, поштовий індекс — 78622.

♥ Уторопи

Отель «Райдом». Гостевой дом «РАЙДОМ».
🔸Душевное место для отдыха у моря
🔸Зелёная территория
🔸Детская площадка
🔸Сауна Хамам
🔸Баня
🔸Басейн
🔸Беседка для торжества
🔸Йога тур
+79787288969
Отель находится в 200 м. от моря и в 100 м. от лечебного соленого озера!!!

Отель «Райдом»

Йоги в Безлюдовке)))))). Лето, озеро, солнце, небо, ветер, звуки растений, запах хвои и конечно же мы-йоги))))))

Йоги в Безлюдовке))))))

Летичів-мальовничий куточок Поділля))). Базари не проминуть точно: торговці смачнющою рибою, на яку багаті місцеві водойми (саме в Летичеві зливаються річки Вовк та Південний Буг) розташувалися поблизу обох в’їздів у місто. Плесо величезного озера по обидва боки від дороги до Летичева часто сердиться білими хвилями — здалеку ну абсолютно морськими.
Замок проминути теж неможливо, але тут треба уважно стежити за пейзажами за вікном авто. Стара ошатна башта, підніжжя якої охороняє суворий бронзовий Кармалюк, вигулькує обабіч траси раптово – і так само швидко ховається за спинами сучасних кількаповерхових будинків. Монастир та костел Успіння Діви Марії, що славився десятиліття тому своєю чудотворною іконою — поруч, під захистом замкових стін. В 2000-му році споруди комплексу, що перебували в стані руїни, ґрунтовно реставрували. Парадокси Східного Поділля: сакральна пам’ятка розташована за абсолютно „совковою” адресою: по вул. 50-річчя Жовтня, 10. Страшний стан монастиря ще кілька років тому легко пояснити: під час Другої світової війни в його стінах був концентраційний табір. Кістяки нещасних жерт, кажуть старі люди, закопали з другого боку замку, від вулиці Леніна (і така ще існує у місті). Після війни в кляшторі розмістилися склади. 1982 року в них вибухнула пожежа, за шість років — ще одна. Місто шепотіло, що вогонь розійшовся не просто так: СРСР вже кілька років штормило перебудовою, старі храми масово повертали віруючим, що не всім могло сподобатись. Місцевим католикам навіть пожежа не стала на заваді: першу месу ксьондз Ян Ольшанський, майбутній єпископ кам’янецький, відправив тут ще у 1989 році. На відправу зібрався багатотисячний натовп. Щоб потрапити до костелу, вірним довелося виламати двері: комуністична влада відмовилася надати ключі від приміщення навіть після належного оформлення всіх потрібних паперів.
„Совок” особливо гостро відчувається з непарадного боку замку. Це від траси замок — як картинка в рекламному буклеті. А відразу за рогом старих мурів — розкішні баки для сміття, які, здається, прибирають не надто часто. Хоча жителі міста замком, схоже, все ж пишаються: навіть огорожа кафе поблизу автовокзалу своїм силуетом нагадує зубці-мерлони Летичівської вежі.
Найважче знайти місце останнього притулку українського Робіна_Гуда. Могила Кармалюка знаходиться на міському цвинтарі. Просто з дороги ще один пам’ятник нескореному борцю з несправедливим суспільним ладом не побачиш.

Летичів-мальовничий куточок Поділля)))