Поиск
ГАРАНИНЫ

ГАРАНИНЫ

Подписчики: 46 подписчиков
ID: 39441788

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

garanins_club

THE FAINO. The Faino - український клубний проект, стоврений у 2014 році двома топовими ді-джеями та саунд-продюсерами. В його склад входять: Dj Konstantin Ozeroff (Костянтин Озеров) та Dj Sky (Олег Бочкур).
The Faino відомий своїми треками та реміксами в стилі Club House та Deep House.
Ремікси від The Faino на найпопулярніші україномовні хіти можна почути практично на кожній FM станції та у кожному нічному клубі України.
Дебютним авторським треком The Faino став перший сингл Fly Like An Angel який вийшов у 2016 році на Швейцарському лейблі Future Soundz.
FEATURING:
The Faino feat. Taras Topolya - Двоє (Cover Fantom2)
SteveG feat. The Faino - Поруч
The Faino feat. Steveg - Дим
The Faino feat. MARIETTA WAYS - Не відпускаю
The Faino feat. Marietta Ways - Прощавай
The Faino & Marietta Ways - Новий рік
REMIX BY THE FAINO:
Marietta Ways - Мамо (The Faino Remix)
Tayanna - Шкода (The Faino & Get Better Remix)
KAZKA - СВЯТА (The Faino Remix)
Злата Огнєвіч - Танцювати (The Faino & Mordax Bastards Remix)
Jamala - 1944 (The Faino Remix)
Марія Яремчук - Ти в мені є (The Faino & Fresh Night Remix)
Нумер 482 - Добрий Ранок Україна (The Faino Remix)
Антитіла - Бери Своє (The Faino Remix)
Navi - Такі Молоді (The Faino Remix)
Kishe - До Весни (Mordax Bastards & The Faino Remix)
Марія Яремчук - Я Піду В Далекі Гори (The Faino Remix)
Влад Дарвін і Alyosha - Ти Найкраща (The Faino & DJ Fresh Night Remix)
Тарас Гаврик - У Купе (The Faino Remix)
Владіслав Левицький - Iрка (The Faino Remix)
MamaRika - Ніч У Барі (Dj Jedy & The Faino Remix)
Слава Войніков - Не Впасти (Mordax Bastards & The Faino Remix)
Скрябін - Говорили i курили (The Faino & Mordax Bastards Remix)
Alekseev - А я пливу (Mordax Bastards & The Faino Remix)
Океан Ельзи - Там, Де Нас Нема (The Faino Remix)

♥ Уторопи. Памятайте край карпатський,
Нашу Батківщину
Рідне село Уторопи
І свою родину.
Наше минуле, теперішнє і майбутнє...-Нікому його не знищити. Це - Дерево Роду, яке відроджується у нових поколіннях. Нікому не вирвати його коріння, не обірвати листочків. Ми не забуваємо і не забудемо імена тих, чиє життя пов'язане з Уторопами, знавчанням в Уторопській школі, бо вони - справжні українці, які люблять свою Батьківщину, рідні Уторопи. їхнє слово -зерно любові, яке проростає в наших серцях, гомін гірської води, цвіркання пташок, спів солов'я, запах квіточок, ріст кожного кущика, кожного дерева, це - ріст нашого Дерева Роду. с.УТОРОПИ
Уторопи — перша згадка 1367 р., до середини XIX ст. — Утроп. З 1531 р. — містечко, мало оборонні вали. Спалене в 1672 та 1676 рр. татарами. Межує з селами Стопчатів, Пістинь. Відстань від Косова 14 км, від залізничної станції Коломия — 21 км. Висота над рівнем моря 213 м.
Присілки і кутки: Гора Мала, Гора Велика, Царина, Могивки, Чотири Кібці, Грабники, Доліпотік, Лісок, Загук, Насарат, Прочерти, Пригід, Короленка, Гниляки, Баня, Залевади, Центр.
Селом протікає р. Уторопка з притоками Кошелівка, Насарат, Підділ. На околиці села — гора Лебедин (727 м).
Типові прізвища: Біленчук, Бойчук, Болдиш, Дунич, Кашевко, Кошелюк, Ласійчук, Сабадаш, Яковенчук. Розвинені ткацтво, килимарство, боднарство, столярство. Найвідоміша майстриня, що тче рушники, — Н. Грицюк (кут Царина).
Середня школа в приміщенні, побудованому в 1963 р. При школі діє широко відомий ансамбль пісні і танцю «Смерічка», створений Я. Грабовецьким у 1959 р.
Релігійна громада УПЦ—КП, Михайлівська церква. Храмове свято 21 листопада (Собор Архистратига Михаїла).
В Уторопах народився Кирило Блонський (1802-1852), священик, громадський і культурний діяч, посол до австрійського парламенту. З 1789 по 1840 рр. в селі жив дяк І. Ступніцький, який у 1794 р. відкрив першу школу. З 1888 по 1905 рр. у селі жила і навчалася, а потім вчителювала М. Ленерт-Домбровська, відома як письменниця Марійка Підгірянка. В Уторопах народився відомий поет-дисидент, лауреат Шевченківської премії Тарас Мельничук (20 серпня 1939 р.). Тут його поховано 31 березня 1995 р. Вихідцем із села є поет-пісняр Петро Хрущ, автор відомих пісень «Коні мої, коні», «Дорога поміж гори» та ін.
Пам’ятки історії та культури: пам’ятник (1974 р.) односельцям, полеглим у Другій світовій війні; могили сестер Марійки Підгірянки Анки і Олени, а також священика І. Бокшованого, який проводив велику просвітницьку роботу; меморіальна дошка встановлена 21 квітня 1991 р. на будинку Уторопської школи на пам’ять про Марійку Підгірянку; курган у центрі села, насипаний шапками селян на честь скасування панщини; (хрести, встановлені в селі на відзначення цієї історичної події, були знищені комуністичною владою); хрест борцям за волю України (1992 р.). Уторопці брали участь у повстанському русі. 12 чоловік полягли в УПА, у в’язницях і таборах загинули ще 4 людей, понад 40 чоловік були репресовані радянським режимом.
Пам’ятки природи: дубовий ліс і урочище на східній околиці села; гора Лебедин з озером на західній околиці; криниця в центрі села, з якої упродовж століть селяни варили сіль, продаж якої давала їм засоби для прожиття.
Телефонний код — 03478, поштовий індекс — 78622.

♥ Уторопи

Отель «Райдом». Гостевой дом «РАЙДОМ».
🔸Душевное место для отдыха у моря
🔸Зелёная территория
🔸Детская площадка
🔸Сауна Хамам
🔸Баня
🔸Басейн
🔸Беседка для торжества
🔸Йога тур
+79787288969
Отель находится в 200 м. от моря и в 100 м. от лечебного соленого озера!!!

Отель «Райдом»

Ivano-Frankivsk the best!!!!!!!!!. Купа цікавого, нового і творчого народу нашого любого міста, яке є неповторним, старим і своєрідним зі своїми особливостями... Ми любимо наше рідне і кохане місто! Сотка, озеро, ратуша, вул.Г.Мазепи б.59 катедра, старі будинки, школа 23 і школа 21, вікна, вулиці, провулки, духи, дахи, люди, бруківка, пилюка, посмішки, сонце, свято — це наше місто, бо ми його любимр безмежно і міцно. Мабуть, нікого ми так не любимо, як своє місто. Бо це наше місто і ми у ньому живемо, любимо, вчимось, працюємо, творимо, сваримось, миримось, придумуємось, одружуємось, помираємо серед цих стін, квартир, клумб, бруківки у місті. Побувавши тут, захочеш повернутись знову. А коли поїдеш — не забудеш рідне місто і в душі зажди будеш отут, в цьому маленькому раї на землі. Наше місто — найкраще, і хоча ми провінція, але ми кращі за столицю, бо у нас привітні люди, гарні дівчата, мужні легіні. Це не місто, це явище. Люби і шануй його, а портал nashemisto.if.ua тобі в цьому допоможе. Ми розкажемо і покажемо щось нове, цікаве, що твориться у нас у місті. Запросимо на форумівку і фрізлайт. З нами весело.

Ivano-Frankivsk the best!!!!!!!!!

❶❷❽❸◀БУЖКОВИЧІ▶❶❷❽❸. На лівому березі невеличкої річки Свинорийки, яка впадає у Лугу, на пагорбі, розмістилось старовинне село Бужковичі. Перша згадка про нього є у Галицько-Волинському літописі за рік 1283: «А після цього догнав його (Телебугу, золотоординського хана) Лев-князь коло (села) Бужковичів і з питтям, і з дарами. А коли ж прийшли вони на бужківське поле, то тут оглянули свої полки, і князі думали, що їх переб’ють, а городи візьмуть.»
Колись місцевість навколо села нагадувала райський куточок. Пагорби були порослі дрімучими лісами, а по глибоких долинах текли стрімкі струмки в напрямку до повноводної річечки Свинорийки. Болотиста місцевість навколо річки та ліси були багаті на різноманітні тварини та птаство. То ж не дивно, що тут і вирішили оселитися наші далекі предки, які заснували село Бужковичі. Про чудову природу та історію села розповідають назви урочищ: Вужівка, Загая, Задубина, Корчунки, Підзарука, Чаїнка, Василькова долина, Кошелянка, Пресик, Загуманки, Озеро, Круглик, Жолоб, Придатки, Клин, Дюдянка, Яневицька колонія, Маркоставська(ЧОРНА) колонія, попова могила.
Немало випробувань випало на долю селян: монголо-татарське нашестя, поневіряння по чужих краях в роки першої світової війни, панування панської Польщі, боротьба за вільну Україну та роки німецької окупації під час Великої Вітчизняної війни, примусова колективізація з приходом Радянської влади, голод і злиденне життя в повоєнний період, розпад колгоспів та перехід до самостійного господарювання в перші роки незалежності.. Та ніщо не зломило волю сильних духом бужковичівців. Вони вистояли, вижили. На жаль, з кожним роком село стає меншим і меншим.
Для порівняння:
- у 1806 році в селі було: дворів – 71, проживало 429 людей;
- у 1835 році було: дворів – 40, проживало 339 людей;
- у 1900 році було: дворів – 66, проживало 534 людини;
- у 1950 році проживало 940 людей.
Перша школа у селі була відкрита в 1891 році. Під час війни в 1918 році будівля цієї церковно-парафіяльної школи була зруйнована. Нову школу було збудовано лише в 1929 році із хати Лукаша Дудкевича, котрий виїхав у Канаду. А в 1986 році в центрі села була побудована нова цегляна школа.
У 1947 році у селі відкрили клуб і бібліотеку, які розмістили у церковному будинку для священика. У 1954 році цей будинок розібрали і використали для будівництва нового клубу в іному місці. У 1991 році клуб закрили через його аварійний стан. На два роки довше працювала бібліотека.
Зараз у селі працює лише медпункт та приватний продуктовий магазин.
В1940 році був створений колгосп, який розпався у 1941 році у зв’язку із початком Великої Вітчизняної війни. В 1947 році у селі знову був організований колгосп, який у 1951 році об’єднався із колгоспом с. Луковичі, а в 1958 році до них приєднався ще колгосп із с. Орищі. У 2000 році колгосп припинив свою діяльність у зв’язку із реорганізацією. Після розпаду колгоспу переважно населення допенсійного віку залишилось безробітним. Основним джерелом доходів стала сільськогосподарська продукція. Проте, завдяки своїй працелюбності, добробут селян з кожним роком покращується. Зараз у селі в приватному користуванні є 19 тракторів, 7 грузових автомобілів, 29 легкових автомобілів, 8 зернозбиральних комбайнів, 46 коней, 12 ставків. Село газифіковане, електрифіковане, до кожного двора підведений водопровід. Проте болюча проблема – незадовільний стан доріг
ДОБАВЛЯЄМ ФОТКІ,ТЕМИ!!!!!!!!!

❶❷❽❸◀БУЖКОВИЧІ▶❶❷❽❸