Поиск
Шрифты/Fonts

Шрифты/Fonts

Подписчики: 22 подписчиков
ID: 119695015

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

fonts_95

Описание

Бесплатные шрифты на каждый день.

Викрадена Корона. * окружний стаціонарний юнацький табір
* 14-25 липня 2008 року
* с. Лапшин, Галичина
* * * * * * * * *
Частина 1. Були колись часи...
У давні часи, коли зброя жилізна не мала спочинку від постійних битв, коли гартувалися мечі у крові людській, коли стріли вогненні закривали небо і світ увесь палахкотів у страшнім полум'ї, коли князі великі пирували безперестанку, коли мед-вино наповнювало вщент горлянки безстрашних воїнів, коли дівчата закохано виглядали своїх суджених із походів... Тоді й починається ця історія.
На землях цих від Одри на заході до Дніпра на сході розселилися слов'янські народи. Пражили* ліси, корчували пеньки - відвойовували землі для проживання. І два племені - бужан та дністрян жили між собою мирно та у злагоді. Князевич бужанський взяв був собі за жінку князівну дністрянську і почали вони рід спільний. І по князеві Володарові, сину їхньому, звали той рід Володаровичами. Правили вони народом розумно і справедливо багато літ і зим...
І серед Володаровичів народився був славний леґінь, молодий князевич Ратибор. Ріс він на славу батьківську та держави. І прославився був найбільше у походах на ворогів. А надокучали найбільше племена за Збручом, які разом із кочівниками степовими руйнували домівки, грабували поселення. Вигнав Ратибог ворогів із землі батьківської, в не одній битві поборов їх. І зненавиділи вороги зі сходу князя славного і задумали його зі світу звести. І почали посилати гінців по землях наших, які народ бунтували проти князя. Та любили люди свого справедливого володаря і проганяли далеко посланців чужинських...
Тоді вороги почали шукати слабинку поміж знаті князівської. І знайшовся поміж боярів зрадник, якого підманули золотом та престолом князівським. І почав всілякі інтриґи плести проти князя Ратибора. І смуту поміж боярів почав пускати. Але не відхилялися вірна знать від свого князя. А волхв Іскра видів діло неладне і попереджав князя, аби той більше дому тримався. Казав не раз бравому воїну: Чужі землі, тебе, княже, поманили за собов... Вважєй, коби кості свої не положивіс на чужині.... Поважав князь поради волхвові, та кінь під ним вороний, меч гострий, лати на сонці блистять - у похід так і тягне...
А в князя була жінка чарівна. Молода, красива - хто не гляне, то милується. І народила дочку князеві. Не міг натішитися Ратибор вісткою - а був тогди в поході. Та не довго радувався: прийшли новини лихі, шо бунтарі діло нездале помишляють. І відправив князь свого воєводу Павла із загоном додому, та не вспіли: поки волхв по лісах досвіт сонця трави цілющі збирав, зла чаклунка отруїла княгиню. Та не встигла вона і дочку малу зі світу звести - волхв із першим промінням сонця вернувся. Вмирала молода княгиня на руках у волхва і просила, аби дочки не віддав ворогам. Обіцявся волхв як зіницю ока берегти князівну, поки не прийде час коронації.
Прийшов воєвода до рідного поселення і змушений з вістками страшними до князя вертатися. Повернувся на місце битви і бачить страшне: поле криваве навколо, трупом лежить усе - і вороги, і свої війська. І лиш один дністрянський вояк ледь дихає. Підходить до нього воєвода, а той каже: Сила ворогів була велика - в разів п'ятеро більша. Та не посоромили ми честі нашої, ніхто не відступив. І мужньо ми ступили вперід. А ворога все більшало і більшало. І до останнього віддиху ми билися. І положили всіх ворогів наших. Та і самі трупом лігли, і князь наш Ратибор ліг смертю хоробрих. І заповідав він, коби покіть дочка не буде коронована, то най волхв дочці опікуном буде, і вбереже від підступів всіляких... І помер мужній воїн на руках воєводи. І несли трупи побратимів своїх на щитах додому, і спалили їх за звичаєм стародавнім.
А волхв Іскра з воєводою Павлом порадилися і віддали князівну до пори, до часу кращого на виховання надійним людям з челяді - аби вороги її не знайшли. Шукали зрадники наслідницю престолу і не могли знайти. А народом ходили чутки,шо князівна жива і зберігав народ вірність князю.

Викрадена Корона

*),,,,прихильники фк Львів,,,,,(*. ФК «Львів» початок нової історії
22 травня 2006 року зареєстровано ТзОВ «Футбольний Клуб «Львів», а наступного дня у Києві близько 15-ї години на засіданні Бюро Професіональної футбольної ліги України прийнято рішення про визнання футбольного клубу «Львів» правонаступником ФК «Газовик-Скала» (Стрий). Група фахівців, яким не байдужа доля спорту номер один в країні, заслухавши пропозиції, прийняла рішення про визнання футбольного клубу «Львів» правонаступником ФК «Газовик-Скала» (Стрий). Таким чином, спортивна Україна отримала футбольний клуб з власною символікою, кольорами та чистим аркушем паперу, на якому писатиметься історія нової команди. Першим з пропозицією допомогти клубу зголосився впливовий вітчизняний бізнесмен Юрій Іванович Кіндзерський - уродженець міста Добромиль, що у Старосамбірському районі Львівської області, який є головою правління Української Страхової Компанії «Княжа». Таким чином, місто Лева отримало змогу виставити на змагання у першій лізі новий колектив. Відповідальний пост президента ФК «Львів» обійняв Юрій Кіндзерський. Юрій Іванович зобов’язався забезпечувати фінансування нової команди і зазначив, що радий налагодити ділову та конструктивну співпрацю з усіма, кому не байдужа доля львівського та українського футболу. Висловив сподівання, що було б добре, щоб і місцева влада спричинилася до становлення цього молодого клубу. Поза тим ФК «Львів» у жодному випадку не можна вважати муніципальним клубом. Адже кошти на становлення і розвиток клубу з міського бюджету не поступають. Під час першої прес-конференції, яка відбулася у приміщенні Федерації футболу Львівської області 25 травня 2006 року, Юрій Іванович зазначив, що для мешканців такого великого міста, яким є Львів, однойменна команда має стати улюбленицею. Продовжуючи свої роздуми, президент зауважив, що поміж ФК «Львів» і «Карпатами» повинна відбуватися добросусідська та плідна співпраця. На перший погляд ніби все просто. Проте за формуванням футбольного клубу стоїть повсякденна і відповідальна робота людей, що взялися за її виконання. У першу чергу - це Юрій Кіндзерський, який найкраще розуміє суть справи, тому й очолив цю непросту ділянку. Завдяки його копіткій праці на краще змінився призабутий стадіон СКА. Доведено до ладу підтрибунні приміщення. Трава на полі ожила і заграла новими яскраво-зеленими барвами. Люди, обізнані у футболі, розуміють, що для створення сучасного футбольного клубу і боєздатної, навіть на рівні першої ліги, команди потрібен час. Закладено основи для розбудови дійсно професіонального футбольного клубу. Запрацювала комплексно-наукова група, керівником якої є викладач Львівського університету фізкультури і спорту Богдан Хоркавий. Розпочала свою роботу й дитячо-юнацька футбольна школа при ФК «Львів» - директор Ярослав Лемех. До речі, у майбутньому на вихованців цієї школи львів’яни покладатимуть великі надії. Футболісти забезпечені усім необхідним, чого вимагають умови професіонального футболу. Команда у своє користування отримала комфортабельний автобус шведської марки «Scania». Команда укомплектувалася вітчизняними гравцями, з яких чимало вихованців львівського футболу. Для ФК «Львів» календарний футбольний 2006-й рік розпочався 21 липня 2006 року переможним матчем проти бориспільського «Борисфена». Львів’яни провели гру на високому рівні і заслужено перемогли - 3:1 (автори голів Владислав Середа, Володимир Мазяр та Костянтин Деревльов). У першій лізі львівські футболісти з першого туру амбіційно заявили про свої наміри. Після семи турів ФК «Львів» з 15-ма очками посідав третє місце і мав хороші перспективи. Проте, не-зіграність колективу і «коротка» лава запасних спричинилися до того, що наміри керівництва клубу і тренерського штабу не завжди реалізовувались належним чином. Три поразки поспіль від «Оболоні», Охтирки і «Динамо-2» відкинули команду на восьме місце. Дві домашні перемоги над Олександрією та «Поділлям» дещо покращили настрій. Однак не надовго. Заключні

*),,,,прихильники фк Львів,,,,,(*

_-7-В-THE BEST FOREVER_СЗШ№90. -Ми вчилися в найпрекраснішій школі на світі,а всі решта школи нам заздрять. Це ж тільки у нас, після фрази привіт , говорять маєш шось курити?. Це тільки ми, пройшовши по коридору, можемо поцілувати більше ста чоловік.Тільки ми ввійшовши в клас зранку в четвер кричимо:бляяяя...хтось написав геометрію? Тільки у нас ніхто ніколи її не писав.Тільки в наших туалетах на стінах пишуть любовні послання. Тільки у нас головний біль загострюється 2 рази на тиждень перед хімією. Тільки у нас прогуляв! - звучить гордо! Тільки ми натовпом в 30 чоловік біжимо курити зразу після уроків і нас таємним чином не помічають.Ми гордо називаємо нашу школу найкраща в світі, а інші школи заздрісно говорять Колонія , але все таки вона наша, наша№ 90!!!! Заздріть нам!! Ми найкращі... передай тим, хто в нашій колонії...=)
Це фотографія у рамці,
Життя - це посмішка крізь сльози,
Життя - це сонце і морози!
Життя - це квіти навесні,
Життя - це жарти і пісні.
Життя - це кайф, як не крути,
Його нам варто перейти!
Життя - це щастя, що навколо,
Це біль, що серце всім колола.
Життя - це вулиці, це люди,
Життя -природа, що усюди.
Життя - це віддане кохання,
Життя - це мріљ, сни, зізнання.
Життя - любити до останку,
А не любити до світанку!
Життя - це бачити себе
В очах, що люблять лиш тебе!
Життя - це інколи образи,
Життя - обірвані всі фрази!
Життя - це ревнощі, сумління,
Життя - це страх, це рух,горіння...
Життя -це все ж таки й страждання..
Але і дружба, це палання!
Життя - це погляд несміливий,
Це погляд ніжний і звабливий!
Життя - прогулянки до ранку,
Життя - це поцілунок зранку!
Життя - це сонечко зимою,
Трава покритая росою.
Життя - холодні грози літом,
Життя - це бути з цілим світом!
Життя - це страх перебороти,
Це щось зробити, як всі проти!
Життя - побути десь самому,
Життя - поспати не удома!
Життя - побути в небезпеці,
Життя - це вижити у спеці...
Життя - це плавати вночі,
Життя - згубити десь ключі!
Життя - кричати досхочу,
Життя - зізнатись так. брешу!
Життя - протанцювати ніч,
Здолати будь-що пліч-о-пліч!
Життя - це когось врятувати,
Життя - комусь коханим стати!
Життя - залізти на гору,
Життя - злітати на зорю!
Життя - побитися із кимось,
Щоб серце швидче все ж забилось!
Життя - це сильно полюбити,
Життя - це згодом розлюбити!
Життя - це просто заблудитись...
Це на коліна опуститись!
Життя - гуляти під дощем,
Бути з заплаканим лицем.
Життя - в собі знайти все ж сили,
Щоб просто жити...мати крила!
Життя - це полюбити те,
Що ненавидів більш за все!!!
Життя - пообачити образи,
Не згадувати більш ті фрази!
Життя - це витерпіти біль,
Не сипати на рану сіль...
Життя - це полюбити все,
І захід сонця, і себе

_-7-В-THE BEST FOREVER_СЗШ№90

Клуб Любителів пива. Перші пивомани Ще 6000 р. до н. е. перші пивомани Шумерії і Вавилону насолоджувались ячмінним напоєм. Підтвердженням цьому є глиняні таблички, знайдені американськими археологами у 1935 році, на яких зображено дві людини в процесі роботи біля пивоварного казана, висічені на камені рецепти приготування напою, знайдені на території Межиріччя Євфрату і Тигру. Шумери, вавілонці і ассірійці знали понад 70 сортів пива, що мали різні назви залежно від смаку, кольору й інших властивостей. Найбільш поширеним у Месопотамії було темне пиво, густе, з осадом, з невеликим вмістом алкоголю і кислуватим смаком. Гіркоти пиву надавали різноманітні суміші трав. Археологічні розкопки єгипетських поховань 2400 р. до н. е. та живописні настінні зображення 2600 – 2190 рр. до н. е. дали змогу встановити і тогочасний процес приготування пива, який мало чим відрізняється від сучасного: ячмінь, який міг бути також і частково пророслим, подрібнювався і змішувався з водою, після чого заливався у ємності. Переброджений напій проціджували і приправляли. Британські археологи під час розкопок у давній столиці Єгипту Тель-ель-Амарне знайшли залишки броварні кінця XV – початку XІV ст. до н. е., яку відносять до володінь храму Сонця цариці Нефертіті. Історики вважають, що центром пивоваріння древнього Єгипту було м. Пелузій в дельті Нілу, де виробляли його найкращі сорти. Збереглися свідчення того, що пиво варили і в давній Індії, де його називали „джовара“. Основним злаком для отримання напою було сорго. Древні китайці робили пиво з рису, а індіанці Америки – з кукурудзи, отримуючи з обсмажених зерен напій чорного кольору. До древніх пивоманів відносять і аравійські народи: фрігійців, жителів Малої Азії в ІІ тис. до н. е. і фракійців, які населяли Балкани і низини Дунаю. Пили вони пиво з ячменю і пшона, додаючи до напою суміші трав для отримання неповторного багатства смаку. Основна технологія варіння пива прийшла у Європу із Близького Сходу. Римські історики Пліній
(у І ст. до н. е.) і Тацит (у І ст. н. е.) стверджували, що саксонці, кельти, північні і германські племена пили пиво, походження якого приписували саме шумерам. До І ст. до н. е. у Європі винайшли щонайменше 195 сортів ячмінного напою.
Середньовічне пиво Період середньовіччя для пива був дуже важливим. Перш за все, це пов'язано з використанням нового компоненту – хмелю, який додавав напою оригінальної гіркоти. Деякі джерела вказують на те, що першими його почали використовувати східні фіни і татарські племена. Пізніше хміль додавали вже і пивовари Нідерландів і Північної Франції. Осередками броварства у Європі стали ордени монахів Франції, Бельгії і Німеччини, в Азії традиції пивоваріння підтримували буддиські ченці. У цей же час відбувається розквіт торгівлі, який вимагає від пивоварів вийти на якісно новий рівень: 1360 р. магістрат Талліна дозволяє варити пиво для продажу тільки професійним броварам. Цьому факту передувало підписання акту у 1290 р. у місті Нюрнберг, на основі якого пиво дозволялось варити лише з ячменю, а пшеницю, овес і жито використовувати заборонялось. Утворюються цехи, які об'єднують виробників пива окремих міст. Розквіт цього руху припадає на ХV – ХVІ ст. і основним його здобутком вважають покращення якості пива. Тоді ж приймають і відомий Баварський закон про чистоту пива, згідно якого основними складниками напою повинні були бути ячмінь, хміль, дріжджі і вода. До води теж були особливі вимоги: вона повинна була бути чистою і смачною.
Наше пиво Найактивніше пивоварна галузь розвивалась у ХІХ – ХХ ст., що спричинено як розвитком науки і техніки, так і загальносвітовими суспільними змінами. Індустріальна революція принесла механізацію у броварство. Винайдення холодильного обладнання у ХІХ ст. дало можливість варити пиво і влітку. У 1860 р. французький хімік Луї Пастер відкрив численні мікробіологічні частинки, які і до сьогодні використовуються у броварстві. Датський ботанік Еміль Хансен винайшов новий метод вирощування дріжджів, який почал

Клуб "Любителів пива"

Глибочок))). Я живу в Глибочку, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю його мальовничу природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі.
Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.

Глибочок)))