Поиск
CIAO,BELLA!

CIAO,BELLA!

Подписчики: 78 подписчиков
ID: 13000553

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

fashiondelin

Описание

Дизайнерская одежда

Клуб Любителів пива. Перші пивомани Ще 6000 р. до н. е. перші пивомани Шумерії і Вавилону насолоджувались ячмінним напоєм. Підтвердженням цьому є глиняні таблички, знайдені американськими археологами у 1935 році, на яких зображено дві людини в процесі роботи біля пивоварного казана, висічені на камені рецепти приготування напою, знайдені на території Межиріччя Євфрату і Тигру. Шумери, вавілонці і ассірійці знали понад 70 сортів пива, що мали різні назви залежно від смаку, кольору й інших властивостей. Найбільш поширеним у Месопотамії було темне пиво, густе, з осадом, з невеликим вмістом алкоголю і кислуватим смаком. Гіркоти пиву надавали різноманітні суміші трав. Археологічні розкопки єгипетських поховань 2400 р. до н. е. та живописні настінні зображення 2600 – 2190 рр. до н. е. дали змогу встановити і тогочасний процес приготування пива, який мало чим відрізняється від сучасного: ячмінь, який міг бути також і частково пророслим, подрібнювався і змішувався з водою, після чого заливався у ємності. Переброджений напій проціджували і приправляли. Британські археологи під час розкопок у давній столиці Єгипту Тель-ель-Амарне знайшли залишки броварні кінця XV – початку XІV ст. до н. е., яку відносять до володінь храму Сонця цариці Нефертіті. Історики вважають, що центром пивоваріння древнього Єгипту було м. Пелузій в дельті Нілу, де виробляли його найкращі сорти. Збереглися свідчення того, що пиво варили і в давній Індії, де його називали „джовара“. Основним злаком для отримання напою було сорго. Древні китайці робили пиво з рису, а індіанці Америки – з кукурудзи, отримуючи з обсмажених зерен напій чорного кольору. До древніх пивоманів відносять і аравійські народи: фрігійців, жителів Малої Азії в ІІ тис. до н. е. і фракійців, які населяли Балкани і низини Дунаю. Пили вони пиво з ячменю і пшона, додаючи до напою суміші трав для отримання неповторного багатства смаку. Основна технологія варіння пива прийшла у Європу із Близького Сходу. Римські історики Пліній
(у І ст. до н. е.) і Тацит (у І ст. н. е.) стверджували, що саксонці, кельти, північні і германські племена пили пиво, походження якого приписували саме шумерам. До І ст. до н. е. у Європі винайшли щонайменше 195 сортів ячмінного напою.
Середньовічне пиво Період середньовіччя для пива був дуже важливим. Перш за все, це пов'язано з використанням нового компоненту – хмелю, який додавав напою оригінальної гіркоти. Деякі джерела вказують на те, що першими його почали використовувати східні фіни і татарські племена. Пізніше хміль додавали вже і пивовари Нідерландів і Північної Франції. Осередками броварства у Європі стали ордени монахів Франції, Бельгії і Німеччини, в Азії традиції пивоваріння підтримували буддиські ченці. У цей же час відбувається розквіт торгівлі, який вимагає від пивоварів вийти на якісно новий рівень: 1360 р. магістрат Талліна дозволяє варити пиво для продажу тільки професійним броварам. Цьому факту передувало підписання акту у 1290 р. у місті Нюрнберг, на основі якого пиво дозволялось варити лише з ячменю, а пшеницю, овес і жито використовувати заборонялось. Утворюються цехи, які об'єднують виробників пива окремих міст. Розквіт цього руху припадає на ХV – ХVІ ст. і основним його здобутком вважають покращення якості пива. Тоді ж приймають і відомий Баварський закон про чистоту пива, згідно якого основними складниками напою повинні були бути ячмінь, хміль, дріжджі і вода. До води теж були особливі вимоги: вона повинна була бути чистою і смачною.
Наше пиво Найактивніше пивоварна галузь розвивалась у ХІХ – ХХ ст., що спричинено як розвитком науки і техніки, так і загальносвітовими суспільними змінами. Індустріальна революція принесла механізацію у броварство. Винайдення холодильного обладнання у ХІХ ст. дало можливість варити пиво і влітку. У 1860 р. французький хімік Луї Пастер відкрив численні мікробіологічні частинки, які і до сьогодні використовуються у броварстві. Датський ботанік Еміль Хансен винайшов новий метод вирощування дріжджів, який почал

Клуб "Любителів пива"

~♥Трішки про кохання~♥. Куди йде любов? - Запитало маленьке Щастя у свого батька. Вона вмирає - відповів батько. І що, зовсім, зовсім нічого не можна зробити, щоб вона жила довше? Люди, синку, не бережуть те, що мають. Вони просто не вміють любити! Маленьке Щастя задумалося: - Ось виросту великим і допоможу людям ...
Пройшли роки, маленьке Щастя підросло і стало великим. Воно щосили намагалося допомагати людям, але вони його не слухали. І ось одного разу Щастя з великого почало перетворюватися на маленьке і чахле. Дуже воно за переживало, як би зовсім не зникнути, і відправилося в далеку дорогу, щоб знайти ліки від своєї недуги. Довго чи не довго йшло Щастя, не зустрічаючи нікого на шляху, зовсім йому стало погано. І зупинилося воно відпочити. Вибрало дерево і прилягло біля нього. Тільки задрімало, як почуло кроки, що наближаються. Відкрило очі і бачить ... Підходить до нього старезна баба, вся в лахмітті, боса і з палицею. Кинулося Щастя до неї: Сідайте, Ви дуже втомилися, Вам треба добре відпочити і підкріпитися. У старої підкосилися ноги, і вона звалилася на траву. Трохи відпочивши, мандрівниця розповіла йому свою історію. Прикро, коли тебе вважають такой старою, але ж я ще зовсім молода і звуть мене Любов! Це Ви?! - Здивувалося Щастя. Але мені говорили, що любов найкрасивіша на всьому білому світі ... Любов уважно подивилася і запитала: А тебе як звуть? Щастя . Ось як? Мені теж казали, що воно має бути прекрасним. І з цими словами з свого лахміття дістала дзеркальце. Щастя, поглянувши на відображення, промовила: Хто це? - Ти, що себе не впізнаєш? Щастя, обхопивши коліна руками, голосно заплакало. Любов підсіла до нього і обняла його. Що ж вони з нами зробили? Адже ми їх так любили? - Запитало Щастя свою подругу.
Під тим розлогим деревом вони уклали союз і з тих пір намагаються ніколи не розлучатися.
Якщо йде Любов, то йде і Щастя - порізно їх не буває. А люди до сих пір зрозуміти цього не можуть

~♥Трішки про кохання~♥

Гніздичне * Хоми * Ч.Раковець. Долучайтеся в цю групу всі хто був!жив!живе! в селі Гніздичне!
ЛЕГЕНДИ СЕЛА ГНІЗДИЧНЕ
У мальовничій зеленій долині, на невисоких пагорбах, у верховіттях невеличкої поліської ріки-красуні розкинулося село Гніздичне, вже з поетичної назви якого дихає історія. Перша письмова згадка про село датується 1463р. В XIX столітті с.Гніздичне належало до Зарудянської волості. Згадується воно в Акті №902 Про поділ спадщини між князями Збаразькими Ними були три брати: Семен, Солтан і Василь — сини князя Василя Збаразького. Розподіл маєтків відбувся в с. Старий Тараж (тепер Кременецького р-н.) і с. Гніздичне дісталося князю Семену.
ЛЕГЕНДИ РОЗПОВІДАЮТЬ...
Кожен куточок нашого краю має свою історію, що захована на сторінках архівних документів, у легендах і переказах, віршах і баладах. Процес народження, формування і розвитку с. Гніздичне, що на Збаражчині, по-різному трактується у розповідях старожилів, спогадах тогочасних письменників, історичних довідках.
Одна з легенд розповідає, що неподалік теперішнього розташування села . знаходилося с.Цебричин, в якому основним заняттям жителів було робити відра - чинити цебрини, від того й походить назва села. Та одного дня спіткала жорстока недоля — напали татари. Вони вщент зруйнували село, а потім спалили його. Врятувалося лише кілька сімей. Усі інші були вбиті, закатовані, спалені, полонені. Ті люди, яким провидіння допомогло врятуватися знайшли невеличку річечку і поселилися на її берегах у старих дуплястих вербах. Поступово їх поселення розросталися, а згодом перетворилися у велике село, що дістало назву Гніздичне, від перших назв жител людей — гнізд.
Інша легенда розповідає, що колись дуже давно, коли наше с. Гніздичне було все в лісах, прийшов один чоловік зі своєю сім'єю і родиною ; їм дуже сподобалася ця місцевість, тому що була гарна річечка, земля дуже родюча і були великі ліси, щоб можна було сховатися в них від ворогів. Сім'я знайшла дуже гарне місце для своєї хати. А біля місця, де вони хотіли поставити хату і своє господарство, був великий і високий дуб. На ньому було гніздо. Коли вони побачили, що гніздо лелече, то дуже зраділи, так як колись вірили, що воно приносило щастя і злагоду в сім'ю. 1 в честь такої радості всі захотіли назвати цю місцевість селом Гніздичне.
Третя легенда розповідає, що давним-давно існувало село Цебричин, люди там займалися землеробством і ремісництвом. Біля нього протікала річка. Одного разу на Цебричин напали турки. Вони зруйнували село, забрали і винищили багато людей. Частина населення врятувалася. Вони більше не хотіли залишатися на цьому згарищі і вирішили мандрувати, шукаючи доброї місцевості. Люди проходили біля річки і побачили великі долини, оточені лісами. Земля була родюча, недалеко протікала річка, їм сподобалась ця місцевість. Люди вирішили оселитися там, їхні будинки були близько трьох ясенів. В одному з дерев було гніздо. Коли людей запитували: Де ви живете?, то вони відповідали: Біля гнізда. Є й інша версія виникнення с.Гніздичне, про що говориться в баладі :
Колись дуже давно вже більше семисот літ,
як спливло, жили тут люди.
Вони сіяли, орали, вони мріяли, кохали;
їх захищали від зла могутні велетні-дерева,
Буйні трави під ногами схилялись,
У повноводній річці крила відбивались
Та ось чорною хмарою прилетіла звістка.
Шлях весь вкритий татарами.
І де вони йшли — там вогні цвіли,
А де зупинялись — сльози проливались.
Що ж людям робити і куди втікати,
Щоб їхніх діточок урятувати?!
Ой плакали хати і сінешні пороги,
Село омертвіло, сумували рожі,
Орли не літали були на сторожі.
З'явилися кляті, охочі рубати,
Палити, вбивати - і що в них за мати?
Стояти, боротись, а не утікати!
Так мужня громада рішила
Зійшлися дві хмари, знялась блискавиця
Та сили нерівні, мужі знемагали,
Червоною кров'ю тіла їх спливали
Це б'ється останній. А як? Не здається!
Один проти сотні.

Гніздичне * Хоми * Ч.Раковець

Йога в Одессе на море. Группа для тех,
кто хочет заниматься йогой и кто уже занимается, кто любит море, траву под ногами и небо над головой.
*******
запись по телефону 050 494 61 91 или в вайбер
я в инстаграме https://www.instagram.com/ludmila_trembovetskaya/

Йога в Одессе на море

Optimeal Ukraine. Optimeal - збалансоване харчування для вашого домашнього улюбленця. До його складу входить унікальний мікс з корисних трав, ягід, відбірних м’ясних інгредієнтів та пребіотиків. Все це створює щоденний природний захист імунітету вашого чотирилапого друга.

Optimeal Ukraine