Поиск
ЛНТ ЭП 1-10

ЛНТ ЭП 1-10

Подписчики: 25 подписчиков
ID: 19595030

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

закрытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

ep110

Описание

Группа ЛНТ ЭП-1-10 Номер Марата 89872364295

Княжа арена-княжий футбол..дівчата,ми з ними..заб'ємо ми гол=))))). ФК «Львів» початок нової історії
22 травня 2006 року зареєстровано ТзОВ «Футбольний Клуб «Львів», а наступного дня у Києві близько 15-ї години на засіданні Бюро Професіональної футбольної ліги України прийнято рішення про визнання футбольного клубу «Львів» правонаступником ФК «Газовик-Скала» (Стрий).
Група фахівців, яким не байдужа доля спорту номер один в країні, заслухавши пропозиції, прийняла рішення про визнання футбольного клубу «Львів» правонаступником ФК «Газовик-Скала» (Стрий). Таким чином, спортивна Україна отримала футбольний клуб з власною символікою, кольорами та чистим аркушем паперу, на якому писатиметься історія нової команди. Першим з пропозицією допомогти клубу зголосився впливовий вітчизняний бізнесмен Юрій Іванович Кіндзерський - уродженець міста Добромиль, що у Старосамбірському районі Львівської області, який є головою правління Української Страхової Компанії «Княжа». Таким чином, місто Лева отримало змогу виставити на змагання у першій лізі новий колектив.
Відповідальний пост президента ФК «Львів» обійняв Юрій Кіндзерський. Юрій Іванович зобов’язався забезпечувати фінансування нової команди і зазначив, що радий налагодити ділову та конструктивну співпрацю з усіма, кому не байдужа доля львівського та українського футболу. Висловив сподівання, що було б добре, щоб і місцева влада спричинилася до становлення цього молодого клубу. Поза тим ФК «Львів» у жодному випадку не можна вважати муніципальним клубом. Адже кошти на становлення і розвиток клубу з міського бюджету не поступають. Під час першої прес-конференції, яка відбулася у приміщенні Федерації футболу Львівської області 25 травня 2006 року, Юрій Іванович зазначив, що для мешканців такого великого міста, яким є Львів, однойменна команда має стати улюбленицею. Продовжуючи свої роздуми, президент зауважив, що поміж ФК «Львів» і «Карпатами» повинна відбуватися добросусідська та плідна співпраця. На перший погляд ніби все просто. Проте за формуванням футбольного клубу стоїть повсякденна і відповідальна робота людей, що взялися за її виконання. У першу чергу - це Юрій Кіндзерський, який найкраще розуміє суть справи, тому й очолив цю непросту ділянку. Завдяки його копіткій праці на краще змінився призабутий стадіон СКА. Доведено до ладу підтрибунні приміщення. Трава на полі ожила і заграла новими яскраво-зеленими барвами.
Люди, обізнані у футболі, розуміють, що для створення сучасного футбольного клубу і боєздатної, навіть на рівні першої ліги, команди потрібен час. Закладено основи для розбудови дійсно професіонального футбольного клубу. Запрацювала комплексно-наукова група, керівником якої є викладач Львівського університету фізкультури і спорту Богдан Хоркавий. Розпочала свою роботу й дитячо-юнацька футбольна школа при ФК «Львів» - директор Ярослав Лемех. До речі, у майбутньому на вихованців цієї школи львів’яни покладатимуть великі надії. Футболісти забезпечені усім необхідним, чого вимагають умови професіонального футболу. Команда у своє користування отримала комфортабельний автобус шведської марки «Scania».
Команда укомплектувалася вітчизняними гравцями, з яких чимало вихованців львівського футболу.
Для ФК «Львів» календарний футбольний 2006-й рік розпочався 21 липня 2006 року переможним матчем проти бориспільського «Борисфена». Львів’яни провели гру на високому рівні і заслужено перемогли - 3:1 (автори голів Владислав Середа, Володимир Мазяр та Костянтин Деревльов). У першій лізі львівські футболісти з першого туру амбіційно заявили про свої наміри. Після семи турів ФК «Львів» з 15-ма очками посідав третє місце і мав хороші перспективи. Проте, не-зіграність колективу і «коротка» лава запасних спричинилися до того, що наміри керівництва клубу і тренерського штабу не завжди реалізовувались належним чином. Три поразки поспіль від «Оболоні», Охтирки і «Динамо-2» відкинули команду на восьме місце. Дві домашні перемоги над Олександрією та «Поділлям» дещо покращили настрій. Однак не надовго. Заключні 8 ігор літньо-осі

Княжа арена-княжий футбол..дівчата,ми з ними..заб'ємо ми гол=)))))

La vie et l'amour. Життя - це посмішка уранці,
Це фотографія у рамці,
Життя - це посмішка крізь сльози,
Життя - це сонце і морози!
Життя - це квіти навесні,
Життя - це жарти і пісні.
Життя - це кайф, як не крути,
Його нам варто перейти!
Життя - це щастя, що навколо,
Це біль, що серце всім колола.
Життя - це вулиці, це люди,
Життя -природа, що усюди.
Життя - це віддане кохання,
Життя - це мрії, сни, зізнання.
Життя - любити до останку,
А не любити до світанку!
Життя - це бачити себе
В очах, що люблять лиш тебе!
Життя - це інколи образи,
Життя - обірвані всі фрази!
Життя - це ревнощі, сумління,
Життя - це страх, це рух,горіння...
Життя -це все ж таки й страждання..
Але і дружба, це палання!
Життя - це погляд несміливий,
Це погляд ніжний і звабливий!
Життя - прогулянки до ранку,
Життя - це поцілунок зранку!
Життя - це сонечко зимою,
Трава покритая росою.
Життя - холодні грози літом,
Життя - це бути з цілим світом!
Життя - це страх перебороти,
Це щось зробити, як всі проти!
Життя - побути десь самому,
Життя - поспати не удома!
Життя - побути в небезпеці,
Життя - це вижити у спеці...
Життя - це плавати вночі,
Життя - згубити десь ключі!
Життя - кричати досхочу,
Життя - зізнатись так. брешу!
Життя - протанцювати ніч,
Здолати будь-що пліч-о-пліч!
Життя - це когось врятувати,
Життя - комусь коханим стати!
Життя - залізти на гору,
Життя - злітати на зорю!
Життя - побитися із кимось,
Щоб серце швидче все ж забилось!
Життя - це просто заблудитись...
Це на коліна опуститись!
Життя - гуляти під дощем,
Бути з заплаканим лицем.
Життя - в собі знайти все ж сили,
Щоб просто жити...мати крила!
Життя - це полюбити те,
Що ненавидиш більш за все!!!
Життя - пообачити образи,
Не згадувати більш ті фрази!
Життя - це витерпіти біль,
Не сипати на рану сіль...
Життя - це полюбити все,

La vie et l'amour

Чаї Конотопської Відьми. Чайні збори, зібрані в екологічно чистих місцях.
Трави зібрані з любов'ю і повагою до рідної природи із побажанням добра і злагоди тим, хто його вживатиме.
До зустрічі!

Чаї Конотопської Відьми

Клуб Любителів пива. Перші пивомани Ще 6000 р. до н. е. перші пивомани Шумерії і Вавилону насолоджувались ячмінним напоєм. Підтвердженням цьому є глиняні таблички, знайдені американськими археологами у 1935 році, на яких зображено дві людини в процесі роботи біля пивоварного казана, висічені на камені рецепти приготування напою, знайдені на території Межиріччя Євфрату і Тигру. Шумери, вавілонці і ассірійці знали понад 70 сортів пива, що мали різні назви залежно від смаку, кольору й інших властивостей. Найбільш поширеним у Месопотамії було темне пиво, густе, з осадом, з невеликим вмістом алкоголю і кислуватим смаком. Гіркоти пиву надавали різноманітні суміші трав. Археологічні розкопки єгипетських поховань 2400 р. до н. е. та живописні настінні зображення 2600 – 2190 рр. до н. е. дали змогу встановити і тогочасний процес приготування пива, який мало чим відрізняється від сучасного: ячмінь, який міг бути також і частково пророслим, подрібнювався і змішувався з водою, після чого заливався у ємності. Переброджений напій проціджували і приправляли. Британські археологи під час розкопок у давній столиці Єгипту Тель-ель-Амарне знайшли залишки броварні кінця XV – початку XІV ст. до н. е., яку відносять до володінь храму Сонця цариці Нефертіті. Історики вважають, що центром пивоваріння древнього Єгипту було м. Пелузій в дельті Нілу, де виробляли його найкращі сорти. Збереглися свідчення того, що пиво варили і в давній Індії, де його називали „джовара“. Основним злаком для отримання напою було сорго. Древні китайці робили пиво з рису, а індіанці Америки – з кукурудзи, отримуючи з обсмажених зерен напій чорного кольору. До древніх пивоманів відносять і аравійські народи: фрігійців, жителів Малої Азії в ІІ тис. до н. е. і фракійців, які населяли Балкани і низини Дунаю. Пили вони пиво з ячменю і пшона, додаючи до напою суміші трав для отримання неповторного багатства смаку. Основна технологія варіння пива прийшла у Європу із Близького Сходу. Римські історики Пліній
(у І ст. до н. е.) і Тацит (у І ст. н. е.) стверджували, що саксонці, кельти, північні і германські племена пили пиво, походження якого приписували саме шумерам. До І ст. до н. е. у Європі винайшли щонайменше 195 сортів ячмінного напою.
Середньовічне пиво Період середньовіччя для пива був дуже важливим. Перш за все, це пов'язано з використанням нового компоненту – хмелю, який додавав напою оригінальної гіркоти. Деякі джерела вказують на те, що першими його почали використовувати східні фіни і татарські племена. Пізніше хміль додавали вже і пивовари Нідерландів і Північної Франції. Осередками броварства у Європі стали ордени монахів Франції, Бельгії і Німеччини, в Азії традиції пивоваріння підтримували буддиські ченці. У цей же час відбувається розквіт торгівлі, який вимагає від пивоварів вийти на якісно новий рівень: 1360 р. магістрат Талліна дозволяє варити пиво для продажу тільки професійним броварам. Цьому факту передувало підписання акту у 1290 р. у місті Нюрнберг, на основі якого пиво дозволялось варити лише з ячменю, а пшеницю, овес і жито використовувати заборонялось. Утворюються цехи, які об'єднують виробників пива окремих міст. Розквіт цього руху припадає на ХV – ХVІ ст. і основним його здобутком вважають покращення якості пива. Тоді ж приймають і відомий Баварський закон про чистоту пива, згідно якого основними складниками напою повинні були бути ячмінь, хміль, дріжджі і вода. До води теж були особливі вимоги: вона повинна була бути чистою і смачною.
Наше пиво Найактивніше пивоварна галузь розвивалась у ХІХ – ХХ ст., що спричинено як розвитком науки і техніки, так і загальносвітовими суспільними змінами. Індустріальна революція принесла механізацію у броварство. Винайдення холодильного обладнання у ХІХ ст. дало можливість варити пиво і влітку. У 1860 р. французький хімік Луї Пастер відкрив численні мікробіологічні частинки, які і до сьогодні використовуються у броварстві. Датський ботанік Еміль Хансен винайшов новий метод вирощування дріжджів, який почал

Клуб "Любителів пива"

Глибочок))). Я живу в Глибочку, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю його мальовничу природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі.
Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.

Глибочок)))