Поиск
ДИЗАЙНЕР | Инфографика | Обложки ВК | Фотокниги

ДИЗАЙНЕР | Инфографика | Обложки ВК | Фотокниги

Подписчики: 1 061 подписчиков
ID: 31985726

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

desing_loginovaelena

Центр Развития и Здоровья Солнечный Кедр.. Уважаемые жители и гости Севастополя!🔥❤ 🔥
Мы предлагаем Вам занятия, семинары, тренинги, массаж, оздоровительные программы . 🗳Все это мы с радостью создаем, чтобы Вы могли выбрать для себя то, что позволит Вам еще больше раскрыть свой интеллектуальный, физический и энергетический потенциал, обрести счастье и целостность, повысить самооценку, выйти на новый уровень социальных и духовных возможностей.🎁
🗳Центр Развития и Здоровья Солнечный кедр предлагает широкий спектр услуг:
❤Аренда помещений.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
🧶* РАЗНООБРАЗНЫЕ ВИДЫ МАССАЖА
🔥* СПА-УХОДЫ ЗА ЛИЦОМ И ТЕЛОМ
🔥* Костоправ
🧶* Фитотерапия
🔥* Литотерапия
☕* Оздоровительные чаи и настойки из крымских трав
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
👫*Индийские танцы
👫*Пилатес
💄*Трайбл
👫*Йога
💄*Вокал
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
🎁Организация душевных и ярких праздников Солнечный кедр
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Звоните,пишите по тел.: +7(978)-049-70-35
📱 Viber
💌 или пишите в Директ
❤ Всегда Вам рады
🙌 По вопросам сотрудничества, с пожеланиями и предложениями звоните нам по телефонам:
📱 +7(978)-049-70-35

Центр Развития и Здоровья " Солнечный Кедр".

Оздоровительный центр Мельница. В нашем магазине находится :
1 этаж -отдел лекарственных трав, творческая мастерская, секонд хенд, тренажёр правИло.
2 этаж-зал для занятий йогой, массажный и реабилитационный кабинет.

Оздоровительный центр "Мельница"

Волинь- Мій рідний край!. Ця група для справжніх патріотів. МОЯ ВОЛИНЬ
Вдихни повітря матінки- Волині
І ти відчуєш, як бринить твоя душа,
Як у лісах Полісся трелі солов'їні
Співають нам про Мавку й Лукаша
Торкнися хвиль озер, як небо, синіх,
Та зачерпни в долоні їх нектар,
І давній Світязь подарує сили,
Запалить знову в твоєму серці жар.
Ти вслухайся у шепіт трав уранці,
Ніде не дзвонять роси, як у нас
Ідеш, а ноги просяться до танцю
Гармонія природи грає вальс.
Відчуй ту магію, яку пізнала Леся
У кожнім клаптику незайманих лісів,
І ти у Пісню лісову перенесешся,
Побачиш край у всій його красі.
Сягни своєю думкою до неба,
Ти усвідомиш, що Волинь,- мов рай,
Що створена вона для тебе,
Волинь моя, краса моя, мій рідний край.

Волинь- Мій рідний край!

с.Красне, Згурівський район, Київська область. Село Красне – найстаріше село в бувшій Турівській волості Прилуцького повіту Полтавської губернії. Через село проходить старовинна дорога з Новгород-Сіверського до Києва. У сиву давнину люди по цій дорозі ходили на сповіді до Києво-Печерської лаври. Лівий берег Супою був покритий травами, які були кормом для коней і волів. Великий ставок завжди був повним води. При злитті ставка з Супоєм по обидва боки росли ліси. На південь від ставка ще й досі збереглись ділянки лісу. І саме цей гай і ставок були колись красивим місцем відпочинку проїзних і піших людей. Саме це красиве місце для відпочинку і стало назвою села Красне, що означає красиве.Існуе також версія, що село отримало назву дякуючи рибі краснопірці що водилась у тому ж ставку. Старожили кажуть, що ту рибу куштували всі подорожні. А ловив і торгував (як свіжою так і вяленою) старий, худющий і маленький зростом козак. Саме за статуру його і називали Сухеньким. І донині багато корінних жителів мають прізвище Сухенко. Ще за часів князівств Київського і Переяславського по річці Супій в селах Биків, Красне, Усівка, хутір Козачий та Згурівці жили козаки, які об’єднувалися у Биківську сотню, і були підпорядковані Переяславському полку. Биківська сотня мала свою фортецю на річці Супій Між Биковом і Красним. Фортеця – це острів на річці, близько 15 гектарів, обнесений земляним валом та обгороджений стовпами – називалось Городище. Ця фортеця була козакам надійною оборонною спорудою для захисту Переяслава і Києва. 14 листопада 1709 р. на маєтності села Красного отримав царську грамоту полковник переяславський Степан Томара.
На схід від села Красне, є гора під назвою Рожкова. З неї видно Городище на Супої, а також видно в степу гору Шатура, в напряму прилук. За стародавніми переказами Рожкова одержала назву від того, що в давнину, коли треба оголосити збір козаків, на цій горі козак в рожок грав тривогу. На горі Шатура був курінь, у ті часи його називали шатро. Там завжди чергували козаки. Якщо помітять небезпеку, умовними сигналами сповіщають на гору Рожкова, а звідти передають сигнал на Городище і оголошують тривогу. Від слова шатро і досі гору називають Шатура.
За три кілометри від Касного на північний схід стоїть Лиса Гора. Там був високий курган З появою гусеничних тракторів, уже після Великої Відчизняної Війни, той курган розорали, розтягнули плугами. Тепер збереглось невелике підвищення. Важко визначити центр колишнього кургану. За Переказами старожилів, люди шапками наносили землі, і насипали курган, і назвали Лиса гора ( біля гори й до чього часу, залишиласть долина, яр які. тягнуться до гори.) Яку ж вона зберігає таємницю? Про це ніхто не відає. Можливо, похований там вождь скіфського племені, а, може, староруський богатир, що загинув у поєдинку з ворогом. А, можливо, на полі тім була колись січа і багато загинуло там захисників рідного краю.
Село Красне згадується ще в грудні 1653 року; російське посольство на чолі з боярином Батуріним їхало до Переяслава через Прилуки, Красне, Биків, Басань, Баришівку. А незадовго до Полтавської битви Петро І із Переяслава їхав до Прилук через Красне. Зберігся переказ: коли побачив Петро ставок у Красному, вигукнув: « Какой красен пруд, искупаться б не худо!» Після цих слів швидко роздягнувся і кинувся купатись. В Описі Київського намісництва 1781 р. читаємо: жителі села Красне проживали у ста вісімдесяти восьми хатах, з них сімдесят чотири належали виборним козакам, сімдесят шість — козакам-підпомічникам, шістдесят сім - посполитим, різночинним, козацьким підсусідкам та підсусідкам владики. У селі проживали один дворянин, два різночинці, один представник духовенства, один церковник. В 1787 р. в селі Красне було 176 душ державних людей. Безумовно, ело Красне – поселення козаків. Були часи, коли вони не були під владою польських і російських магнатів. Населення не було закріпачене. Козаки самі відкритим голосуванням обирали владу. Всі питання в селі вирішувались на сходках, громадою. Село відносилося до

с.Красне, Згурівський район, Київська область

Я Українка(нець) і цим дуже пишаюсь!!!. Всі члени групи можуть поспілкуватися українською мовою.
Це група для справжніх патріотів УКРАЇНИ!!!
----------------------------------------------------------
У нас різні політичні уподобання.
Ми розмовляємо різними мовами.
Але Україна у нас одна.
Не бійся заявити про це. Не соромся. Не забувай.
Додай прапор до своєї оселі.
Додай стрічку до свого строю - до буденного і до святкового, до кожного.
Ти хочеш зробити життя в Україні кращим?
Роби.
Хоч щось. І думай про більше.
----------------------------------------------------------
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…
Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!
А я гуляю по Москві,
І бачу пам’ятник Бандері,
Величний тризуб на Кремлі,
І синьо-жовтий стяг в оселі.
Величний пам’ятник Донцову,
Петрівка вже стоїть без грат,
Повсюди чути нашу мову,
І люблять всі мій автомат.
Повсюди гарні краєвиди,
На дротах москалі висять,
І я крокую без огиди,
У ГЕТО, де вуйки з Тель-Авіва кричать.
Нема вже в світі комуністів,
Нема ляхів і москалів,
Немає негрів, шовіністів,
І всяких Путінів – козлів.
Нема вже в світі Мавзолею,
Оздоби вже на Соловках,
Спалили Леніна, тварюку,
А Кучма з’їв його весь прах.
Повсюди майорять прапори,
Червоно-чорнії – святі,
Нема московського терору,
І злоте св’ястя на стіні.
Яскраво світить ясне сонце,
Нема кацапської свині,
Червоно-чорний у віконці,
І я щасливий у Москві.

Я Українка(нець) і цим дуже пишаюсь!!!