Поиск
Дальнобой (клуб 20 тоНн)

Дальнобой (клуб 20 тоНн)

Подписчики: 53 подписчиков
ID: 77704708

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club77704708

Описание

Перевозки

Княжа арена-княжий футбол..дівчата,ми з ними..заб'ємо ми гол=))))). ФК «Львів» початок нової історії
22 травня 2006 року зареєстровано ТзОВ «Футбольний Клуб «Львів», а наступного дня у Києві близько 15-ї години на засіданні Бюро Професіональної футбольної ліги України прийнято рішення про визнання футбольного клубу «Львів» правонаступником ФК «Газовик-Скала» (Стрий).
Група фахівців, яким не байдужа доля спорту номер один в країні, заслухавши пропозиції, прийняла рішення про визнання футбольного клубу «Львів» правонаступником ФК «Газовик-Скала» (Стрий). Таким чином, спортивна Україна отримала футбольний клуб з власною символікою, кольорами та чистим аркушем паперу, на якому писатиметься історія нової команди. Першим з пропозицією допомогти клубу зголосився впливовий вітчизняний бізнесмен Юрій Іванович Кіндзерський - уродженець міста Добромиль, що у Старосамбірському районі Львівської області, який є головою правління Української Страхової Компанії «Княжа». Таким чином, місто Лева отримало змогу виставити на змагання у першій лізі новий колектив.
Відповідальний пост президента ФК «Львів» обійняв Юрій Кіндзерський. Юрій Іванович зобов’язався забезпечувати фінансування нової команди і зазначив, що радий налагодити ділову та конструктивну співпрацю з усіма, кому не байдужа доля львівського та українського футболу. Висловив сподівання, що було б добре, щоб і місцева влада спричинилася до становлення цього молодого клубу. Поза тим ФК «Львів» у жодному випадку не можна вважати муніципальним клубом. Адже кошти на становлення і розвиток клубу з міського бюджету не поступають. Під час першої прес-конференції, яка відбулася у приміщенні Федерації футболу Львівської області 25 травня 2006 року, Юрій Іванович зазначив, що для мешканців такого великого міста, яким є Львів, однойменна команда має стати улюбленицею. Продовжуючи свої роздуми, президент зауважив, що поміж ФК «Львів» і «Карпатами» повинна відбуватися добросусідська та плідна співпраця. На перший погляд ніби все просто. Проте за формуванням футбольного клубу стоїть повсякденна і відповідальна робота людей, що взялися за її виконання. У першу чергу - це Юрій Кіндзерський, який найкраще розуміє суть справи, тому й очолив цю непросту ділянку. Завдяки його копіткій праці на краще змінився призабутий стадіон СКА. Доведено до ладу підтрибунні приміщення. Трава на полі ожила і заграла новими яскраво-зеленими барвами.
Люди, обізнані у футболі, розуміють, що для створення сучасного футбольного клубу і боєздатної, навіть на рівні першої ліги, команди потрібен час. Закладено основи для розбудови дійсно професіонального футбольного клубу. Запрацювала комплексно-наукова група, керівником якої є викладач Львівського університету фізкультури і спорту Богдан Хоркавий. Розпочала свою роботу й дитячо-юнацька футбольна школа при ФК «Львів» - директор Ярослав Лемех. До речі, у майбутньому на вихованців цієї школи львів’яни покладатимуть великі надії. Футболісти забезпечені усім необхідним, чого вимагають умови професіонального футболу. Команда у своє користування отримала комфортабельний автобус шведської марки «Scania».
Команда укомплектувалася вітчизняними гравцями, з яких чимало вихованців львівського футболу.
Для ФК «Львів» календарний футбольний 2006-й рік розпочався 21 липня 2006 року переможним матчем проти бориспільського «Борисфена». Львів’яни провели гру на високому рівні і заслужено перемогли - 3:1 (автори голів Владислав Середа, Володимир Мазяр та Костянтин Деревльов). У першій лізі львівські футболісти з першого туру амбіційно заявили про свої наміри. Після семи турів ФК «Львів» з 15-ма очками посідав третє місце і мав хороші перспективи. Проте, не-зіграність колективу і «коротка» лава запасних спричинилися до того, що наміри керівництва клубу і тренерського штабу не завжди реалізовувались належним чином. Три поразки поспіль від «Оболоні», Охтирки і «Динамо-2» відкинули команду на восьме місце. Дві домашні перемоги над Олександрією та «Поділлям» дещо покращили настрій. Однак не надовго. Заключні 8 ігор літньо-осі

Княжа арена-княжий футбол..дівчата,ми з ними..заб'ємо ми гол=)))))

Я Українка(нець) і цим дуже пишаюсь!!!. Всі члени групи можуть поспілкуватися українською мовою.
Це група для справжніх патріотів УКРАЇНИ!!!
----------------------------------------------------------
У нас різні політичні уподобання.
Ми розмовляємо різними мовами.
Але Україна у нас одна.
Не бійся заявити про це. Не соромся. Не забувай.
Додай прапор до своєї оселі.
Додай стрічку до свого строю - до буденного і до святкового, до кожного.
Ти хочеш зробити життя в Україні кращим?
Роби.
Хоч щось. І думай про більше.
----------------------------------------------------------
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…
Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!
А я гуляю по Москві,
І бачу пам’ятник Бандері,
Величний тризуб на Кремлі,
І синьо-жовтий стяг в оселі.
Величний пам’ятник Донцову,
Петрівка вже стоїть без грат,
Повсюди чути нашу мову,
І люблять всі мій автомат.
Повсюди гарні краєвиди,
На дротах москалі висять,
І я крокую без огиди,
У ГЕТО, де вуйки з Тель-Авіва кричать.
Нема вже в світі комуністів,
Нема ляхів і москалів,
Немає негрів, шовіністів,
І всяких Путінів – козлів.
Нема вже в світі Мавзолею,
Оздоби вже на Соловках,
Спалили Леніна, тварюку,
А Кучма з’їв його весь прах.
Повсюди майорять прапори,
Червоно-чорнії – святі,
Нема московського терору,
І злоте св’ястя на стіні.
Яскраво світить ясне сонце,
Нема кацапської свині,
Червоно-чорний у віконці,
І я щасливий у Москві.

Я Українка(нець) і цим дуже пишаюсь!!!

Типова Бірківка ♥. «Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу, чи ловити щучок руками, скаламутивши воду, або дивитись, як тягнуть волока. Приємно знайти в траві пташине кубло. Приємно їсти паску і крашанки. Приємно, коли весною вода заливає хату й сіни і всі бродять, приємно спати в човні, в житі, в просі, в ячмені, у всякому насінні на печі. І запах всякого насіння приємний. Приємно тягати копиці до стогу й ходити навколо стогів по насінні. Приємно, коли яблуко, про яке думали, що кисле, виявляється солодким. Приємно, коли позіхає дід і коли дзвонять до вечерні літом. І ще приємно, і дуже любив я, коли дід розмовляв з конем і лошам, як з людьми. Любив я, коли хтось на дорозі вночі, проходячи повз нас, казав: «Здрастуйте». І любив, коли дід одказував: «Дай бог здраствувать». Любив, коли скидалась велика риба в озері чи в Десні на заході сонця. Любив, їдучи на возі з лугу, дивитися, лежачи, на зоряне небо. Любив засинати на возі і любив, коли віз спинявся коло хати в дворі і мене переносили, сонного, в хату. Любив скрип коліс під важкими возами в жнива. Любив пташиний щебет у саду і в полі. Ластівок любив у клуні, деркачів — у лузі. Любив плескіт води весняної. І жаб'яче ніжно-журливе кумкання в болоті, як спадала вода весняна. Любив співи дівочі, колядки, щедрівки, веснянки, обжинки. Любив гупання яблук в саду у присмерку, коли падають вони несподівано в траву. Якась тайна, і сум, і вічна неухильність закону почувалися завжди в цьому падінні плода. І грім, хоч мати і лякалась його, любив я з дощем і вітром за його подарунки в саду.»
Зачарована Десна, Довженко

Типова Бірківка ♥

Железный Ангел Майдана. ”Я як політик знайшла дванадцять стадій хвороби влади” (”Київські відомості”, 10 квітня 1998 р.).
”Я була аполітичною людиною, хоча завжди була неформальним лідером. Політикою я почала займатися тоді, коли вона зайнялася мною” (”День”, 20 червня 1998 р.).
”Я намагаюся не поділяти політиків на чоловіків і жінок” (”Голос України”, 31 грудня 1999 р.).
”Я ні в якому разі не піду добровільно у відставку і я не маю наміри залишати свою державу або ховатися” (УНІАН, 9 січня 2001 р.).
”Я переконана у власній правоті. І ті роз'яснення, що необхідні, я дала. І можу твердо сказати, що усе, що я робила і роблю, - у рамках закону” (”2000”, 11 січня 2001 р.).
”Я дуже добре знаю правила, за якими живе наша держава: це не демократичні закони, це – „поняття”. ”Я не буду працювати на втрати держави” (”Дзеркало тижня”, 13 січня 2001 р.).
”Я ні при яких умовах не підтримала б ні Медведчука, ні його колегу-депутата, почесного президента ”динамо” Григорія Суркіса. Вони діють не для добробуту України” (”Вісті”, 27 січня 2001 р.).
”Я можу стверджувати: в Україні при владі практично немає людей, що на відповідному інтелектуальному, професійному і навіть духовному рівнях могли б забезпечити якісне керування державою” (”Вечірні звістки”, 1 серпня 2001 р.).
”Я просто була дуже незручним політиком – з першого дня свого приходу у Верховну Раду”. ”Я навіть погодилася б на будь-яку посаду, яка б дала можливість негайно провести зміни в тій або іншій сфері в державі”. ”Я готова ще раз присвятити свій професіоналізм тому, щоб упорядкувати життя в державі” (”Українська правда”, 26 грудня 2001 р.).
”Я не прийняла жодного рішення, яке б принизило Україну”. ”Я хочу сказати, що все життя була абсолютно божевільним трудоголіком, і яку би посаду я не займала, завжди робила більше, ніж робить звичайна людина” (”Столичні новини”, 6 листопада 2001 р.).
”Я переконана, що велику політику можуть робити люди, що створюють політику”.
”Я дійсно людина віруюча. Я спілкуюся з Богом щохвилини свого життя, оскільки усе, що я роблю, намагаюся хоч якось зіставити з тією мораллю, що вкладена в Божі заповіді”.
”Я не належу до тих людей, які бурхливо вихлюпують свої емоції на родину, підлеглих або оточення”.
”Я ніколи не буду азартною в іграх, наприклад, у покері, хоча деякі ігри люблю і з великим задоволенням приймаю в них участь і завжди хочу виграти”.
”Я вважаю, що заможність не може зіпсувати людину”.
”Я не ставлю собі за мету, щоб з кимсь боротися. Це взагалі не в моєму характері, і насправді я дуже мирна людина...”.
”Я завжди свою справу робила чесно”.
”Я вважаю, що кожна людина здатна зробити у своєму житті помилки, без помилок життя неможливе”.
”Я знаю: все те, що зв'язано з моєю політичною діяльністю – це повна закономірність, тому що в політику я прийшла зненацька”. ”Я проти мертвечини в політиці” (”Парламент 2002: час вибору”).
”Я готова воювати на рівних, однак, на відміну від моїх опонентів, правовими методами” (”Дзеркало тижня”, 19 січня 2002 р.).
”Я готова зустрітися в ефірі не тільки з Наталею Вітренко, але навіть і з білою акулою” (”ForUm”, 22 лютого 2002 р.).
”Я була дуже гарною господаркою – просто іншого виходу не було. Увесь час щось в'язала, шила, перешивала”.
”Я не була членом КПРС і не була запальним комсомольським активістом”.
”Я – перший в Україні підприємець, що побудував два заводи – з нуля, на полях, де колись росла трава”.
”Я з дитинства привчила себе бути кращою в усьому, що роблю”.
”Я дуже поважаю людей, щоб намагатися завоювати їхню любов та довіру порожніми красивими словами”.
”Я практично не знаю людей, що ставлять перед собою таку ”божевільну” з погляду більшості політиків мету, як порятунок і відродження держави”.
”Я особисто нікого не можу і не збираюся судити” (Р.Лоза. ”Невиконане замовлення”).
”Я дійсно була першим народним депутатом, який після оголошення Генерального прокурора не виїхав за кордон, а прийшов у зал”.<

Железный Ангел Майдана

ОСТРІВ HAND MADE. Декілька аргументів на користь натурального мила …
В описі складу будь-якого сучасного гігієнічного засобу: мила, шампуню, зубної пасти, гелю чи крему можна знайти SLS (Sodium Lauryl Sulfate), SLES (Sodium Lauret Sulfat), парабени, консерванти чи інші хімічні та синтетичні сполуки. На сьогоднішній день велика наукова та інтернет аудиторія дискутує про ‘’безпеку’’ чи ‘’небезпеку” використання усіх цих речовин у засобах для здоров`я та гігієни шкіри.
CIR (Cosmetic Ingredient Review — міжнародна організація, яка займається перевіркою косметичних інгредієнтів) та Американський Інститут Токсикології визначили SLS та SLES,як засоби які викликають подразнення шкіри у концентрації 2%. І вступаючи у реакцію з іншими хімічними сполуками перетворюються на консерогени, які через шкіру і кров потрапляють у внутрішні органи.
Зрозуміло, що мікроскопічна доза усього, що ми наносимо на шкіру, залишається на ній навіть після змивання. І лише справа часу — коли все нанесене на шкіру потрапить у внутрішні органи і накопичені 2% почнуть викликати порушення в організмі. У їжу ми не вживаємо усі ці хімічно небезпечні штучні речовини. Свіжий і натуральний продукт корисніший для людини. Свіжі овочі і фрукти корисніші консервованих, бо засвоюються легше та не є токсичними.
Питання, чому ми повинні ‘’годувати’’ нашу шкіру SLS, SLES та іншими шкідливими речовинами залишається відкритим лише для людей, що не замислюються над очевидним. Якщо ж врахувати ще й проблеми сучасної екології — забруднене повітря і вода, стресогенність життя і т.п., — і знати, що перший удар бере на себе наша шкіра, то чи не варта вона того, щоб мити її натуральними речовинами, допомогти їй дихати легше, лишатися здоровою і молодою?!
І хоч аргументів на користь натурального мила і без SLS та SLES можна знайти багато, різниця між натуральним милом і його синтетичними замінниками у тому й полягає, що натуральне мило у своєму складі не має SLS, SLES, парабенів, консервантів, мінеральних масел (які є продуктами нафтопереробки) та інших шкідливих синтетичних речовин. Воно виготовлене з натуральних рослинних олій харчової якості, зберігає усі корисні складові цих олій (жирні кислоти, вітаміни, рослинний природній гліцерин, ефірні олії, трави, глини та ін.), чинить антибактеріальний лікувальний і омолоджувальний ефект, природно зволожує шкіру і захищає її.

ОСТРІВ HAND MADE