Поиск
Группа "Павильон"

Группа "Павильон"

Подписчики: 369 подписчиков
ID: 7695511

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club7695511

Описание

группа поклонников рок-группы "ПАВИЛЬОН" города Стерлитамак!))

Святкуємо Івана Купала. СВЯТО ІВАНА КУПАЛА
Коли духмяне українське літо в
самому розпалі, з квітчаститми
вінками і яскравими вогнищами-
приходить свято Івана Купала.
Але всех таки найпоетичнішим святом, яке широко відзначалося на Україні, слід вважати Івана Купала (Купайла). Починалось воно в ніч на 24 червня.
Це день літнього сонцевороту, що збігається з Різдвом Івана Хрестителя. Ім'я ж святу дав Купало - поганський бог земних плодів. Колись йому приносили в жертву хліб - головний дар української землі. Та вже багато літ цього ідола ніхто не вшановує, про його божественну суть забули, а самого перетворили на опудало.
Головні атрибути свята - це Купало й Марена. Тому до цього свята молодь заздалегідь старанно готувалась: робили опудало, готували деревця (називали їх “Мареною” або “Купалом”), плели з живих квітів вінки, збирали хмиз, готували кулі соломи на вогнище. За звичаєм, це дві уквітчані гілки, подібні до людських фігур. Довкола опудал молодь водить таночки та співають ритуальні купальські пісні.
Дівчата плетуть вінки з польових квітів й перед заходом сонця збираються на вигонах біля річок.
Увечері чи вже пізньої ночі дівчата пускають на воду сплетені ними вінки з прилаштованими запаленими свічками. Існує прикмета: якщо вінок пливе добре і свічка горить, то дівчина впродовж року вийде заміж, а якщо крутиться на місці - доведеться їй ще трохи дівувати. Якщо вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, з тієї сторони й прийде наречений дівчини.
Часто хлопці намагаються зловити вінки дівчат. Двійко зазделегіть домовляються про те, яким буде вінок. Кожна дівчина плете його так, щоб можна було впізнати: вплітали яскраву свічку, або велику квітку. Якщо хлопцю вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні, це вважається доброю прикметою для їх подальшої спільної долі.
Хлопці приносять щойно зрубану розлогу вербу. Це -- Купайло, що поступово перетворюється у Марену: Коло Мареноньки ходили дівоньки...” Є й дещо пізніша традиція, коли роль Купайла виконує вродлива дівчина у вінку, що роздає вінки іншим дівчатам, які танцюють навколо неї та ворожать. Потім дівчата втікають від Купайла над воду --заворожувати собі красу. Відтак настає найцікавіший для парубків, що притаїлися неподалік, момент. Головне -- не поспішати... Дівчата роздягаються й, співаючи, обливаються водою. Після чого пускають на воду вінки й стежать: в який бік попливе, звідти буде суджений.
Ввечері, коли за обрієм ховалося сонце, а на небі з’являлися діаманти зірок, молодь збиралася на умовленому місці (здебільшого недалеко від річки, на узліссі чи в гаю) і навколо “марени” починали водити хороводи. Основною темою цих хороводів є кохання. На відміну від весняного циклу хороводів на Купала їх виконують дівчата й хлопці разом. Обов’язково розкладається велике вогнище, через яке стрибають дівчата і хлопці поодинці або в парі.
Танцююче полум'я цього літнього вечора виглядає казково. Купальське вогнище згідно переказів має велику міфічну силу. Через купальське вогнище стрибають всі, проходячи таким чином своєрідний ритуал ощищення. Пари, які кохаються, мають стрибати вдвох. Вважається, що та пара, яка не розніме рук, перестрибуючи через багаття, згодо і побреться.
Про виконання петрівчаних пісень та хороводів у ніч під Івана Купала Є. Ліньова писала: “Нарешті починає смеркатися: легкий туман спускається на гори. Окремі групи дівчат з’являються на горах, на різній висоті. Ось молодий, сильний і низький голос заспівує пісню:
Та малая нічка Петрівочка,
Не виспалася наша дівочка.
Заспів підхоплюють інші голоси, дзвінкі, чисті, нескінченної сили і енергії. Співа вже не одна група, — своєрідна мелодія, від якої віє чимось архаїчним, начебто викликала у відповідь другу пісню, третю, четверту. Тепер уже співають всюди, на горах, до самих вершин, які губляться в лісі. Оригінальною багатоголосною фугою звучить пісня... в тумані на горах групи молоді рухаються і співають.
Ті хороводи, які виконувала молодь на свято Купала, відзначаються однією важливою особливіс

"Святкуємо Івана Купала"

Аренда аппартаментов,коттеджей и отдых в Испании. Хотите хорошо отдохнуть на берегу моря или в горах? Мы предоставим вам отличные решения по индивидуальным запросам и приемлемым ценам! ;-)
Предложим площадки для проведения йога-туров, лекционных семинаров с различной тематикой.
Подберем жилье на различные сроки пребывания.
Обеспечим полное экскурсионное сопровождение во время туристических поездок.

Аренда аппартаментов,коттеджей и отдых в Испании

★█★█★█★Малий Раковець★█★█★█★░▒▓█Офіційна Група█▓. ____________Малий Раковець____________
Малий Раковець — село в Україні, Закарпатській області, Іршавському районі.
________________________________________
Розташування
________________________________________
Село Малий Раковець розташоване за 18 км від районного центру, у сприятливих кліматичних умовах на лівому березі річки Боржави, на півдні Закарпаття. Село межує з Хустським і Виноградівським районами, селом Імстичево, В.Раковець. Село розміщене на семи горбах-гірках, які дуже гарні і неповторно відрізняються один від одного. Над селом піднімається ціле пасмо гір, вкритих лісами, переважно буковими, які, дякуючи доброму положенню й клімату, доростають до гігантської величини, Найвищою є гора Тупий. Але найкрасивіше і гордовитіше над селом височить Китиця, висотою 841 м. З нею пов'язано багато легенд, оповідей і народних повір'їв. У підніжжі гори Китиця знаходиться пам'ятка природного походження Білий Камінь. Це дуже красива й приваблива місцевість, яка в майбутньому може стати туристичною базою відпочинку. На вершині гори Китиця споруджено пам'ятник воїнам-визволителям. Для його спорудження знадобилося багато сил, щоб із самого села доставити на гору необхідні будівельні матеріали (камінь, пісок, цемент). За нею гори Товстий, Малий Гриців і Великий Гриців Горби. Протікають через село невеликі річки-потічки: Бистрий, Келеменів Потік, Буковецький Потік. Ці річки-потічки завдяки дбайливому ставленню до них, селян дуже чисті. В них живуть раки, які дуже чутливі до будь-якого порушення навколишнього середовища в річках. Тому можемо зробити висновок, що цивілізація при дбайливому ставленні до природи не знищила їх. Наше село поділено на присілки: Гуштанок, Буковецький Потік, Келеменівська Яма, Глухий Берег, Долина, Горб, Плитянки, Токарний, Мокрянка. Над селом, що розмістилося на горбах, розкинули свої крони фруктові сади. Для порівняння: вічне місто Рим також розміщено на семи горбах в Італії і є одним з найкрасивіших міст світу і також потопає в садах і виноградниках. Малий Раковець, нехай не ображаються за це мешканці інших населених пунктів Іршавщини, - найгарніше село Іршавського району.
_____________________________________
Історія
_____________________________________
Так кажуть старожили... Коли земля холонула, поверхня її робилася нерівна: де морщилась - там повставали гори, де западала -- там наливалися моря. От і на місці наших лісів, степів, сіл та міст теж хвилювалося колись глибоке, безкрає море. Воно вкривало цілу Україну. Наш край то дно колишнього давнього моря. Над тим морем стояла страшенна спека, і на острівцях серед нього росли буйні дерева та чагарі. Там собі притулок мали чудернацькі рослини та тварини. За тих давніх часів у наших краях людей ще не було. Прийшли вони пізніше, коли дно морське тут зрушилося, коли вода морська злилася, а натомість стала суха земля. Прийшли люди, ліс порубали, степ розорали, звіря прогнали, поставили хати, розвели худобу й почали жити.
______________________________________
Екологія
______________________________________
Аналіз стану навколишнього природного середовища вцілому Закарпаття свідчить про те, що останніми роками суттєвих позитивних зрушень в екологічній обстановці не сталося, а подекуди вона навіть погіршилася. Практично в усіх районах спостерігається підвищений рівень мінералізації підземних вод, не зменшуються концентрації нітратів та пестицидів. У стані здоров'я населення останніми роками намітилася низка негативних тенденцій, багато з яких значною мірою пов'язані з незадовільною екологічною ситуацією. Паводки останніх років свідчать про екологічну небезпеку в краї. Несприятливі екологічні наслідки впливу людини на навколишнє се-редовище загрожують як біосфері в цілому, так і її окремим компонентам. Однак ступінь розуміння екологічних проблем у сьогоднішньому суспільстві дуже низький. Ми багато в чому не розуміємо причинно-наслідкових зв'язків між тим екологічним ста

★█★█★█★Малий Раковець★█★█★█★░▒▓█Офіційна Група█▓

Save Vasia. Це сторінка небайдужих до долі звичайного річкового карася Васі в якого склалося непросте життя. Він народився у річці Ірпінь, Жахливі речі йому довелося там пережити: плаваюче сміття, брудна вода, мілководдя. Від всіх жахів Вася онімів і пішов на чужину, жити у трилітрову банку. Його прихистила ГО ТО Лісова брама, яка вирішила зробити все для того щоб Вася повернувся на батьківщину і жив там довго та щасливо.
Але для того, щоб повернути Васю до щасливого життя потрібно зробити багато роботи і пройти через немало трубнощів і ми запрошуємо Вас долучитися до цієї важливої справи.
Вже пройшла перша акція проекту - очищення берегу річки Ірпінь поблизу Шлюзу № 6 (м. Ірпінь, вул. 6-та лінія) 6 вересня 2014 року.
Наступна акція проекту - благоустрій берегу (встановлення лавочок, урн та креативних табличок закликаючих не смітити), що пройде 27 вересня 2014 року!
Приєднуйтесь!
Нашы партнери:
1. СОГ Демократична Київщина
2.Комп`ютерна діагностика та ремонт IT-Bolit
3. Клуб-магазин настільних ігор Dangeon
4. Проект Котячі штуки
5. Ірпінська міська рада
6. Ірпінське міжрайонне управління водного господарства
7. Проект Стрункі Здорові за щасливе довголіття
8. Молодіжний банк ідей
9. Комунальне підприємство Гарнітура
10. Магазин SANEX
11. Школа свідомих батьків
12. Школа соціальних проектів
13. Журнал Пульсар Приірпіння
14. Сайт Правда Ірпеня
15. фотограф Дмитро Гребенюк
16. МП БУДРЕМ
17. МПП «Рада» в особі керівника Семко Наталії Григорівни

с.Богдашів. Богда́шів — село у Здолбунівському районі Рівненської області.
Село Богдашів відділяє від міста Здолбунова лише шосе, збудоване у 1980-1981 роках. При побудові шосе частина села була приєднана до міста. У селі немає власної школи — учні навчаються у Здолбунівській середній школі N6 або N4.
Покидаючи Лідаву, повертаємось до Здолбунова, звідки вступаємо до майже примкнувшого від заходу села Богдашова, котре тепер має 417 дворів, 1078 мешканців, сільраду, клуб, бібліотеку, крамницю, бригаду КСП «Хлібороб». На північно-східному краю села стоїть діюча церква Воздвиження Чесного Хреста. Її оновили в 1866 році. У ній зберігалися цінні стародруки, рукописи, копії метричних книг, хроніки подій, опис церковної землі шющею понад ЗО десятин, реліквії церковних ритуалів.
Околиця Богдашова приховує сліди оолостей глибокої давнини. Тут на віддалі 500 метрів від правого берега річки виявлено рештки старовинної зброї, черепки посуду староруської доби, монети раннього середньовіччя, сліди давніх могильників.
Перші вісті про Богдашів відбиті актом 1491 року, коли «имение Богдашево» належало Петрові Олехновичу й було продане княгині Марії Збаразькій (Рівненській), яка тут розширила посівні площі, зменшила податки, збільшила сінокосні займи, а також оновила ставкові греблі Восени, 30 вересня 1497 року, в замкові біля Топорищ на Житомирщині була вручена від литовського князя Олександра грамота гетьманові Костянтинові Острозькому, за якою він отримав у дар «двор й село Богдашов», де посесором був Загоров. Навесні 1518 р. возний сповістив про руйнівну повінь, котра спричинила багато шкоди «богдашовским крестьянам». Були затоплені посіви, господарські забудови, ушкоджені греблі, мости. У наступному році околиця села зазнала спустошень від ураганів.За описом майна Луцького замку 1545 року, «село Богдашев» платило від 20 димів, 2-ох млинових коліс, вносило данину за рибоставкові, звірині лови, виконувало сезонні шарваркові повинності, вносило для костелу Рівного 40 «гарців» меду.
Акти 1651-1654 років згадують «Богдашевский бор», де каральний загін польської шляхти під час сутички з козаками зазнав великих втрат і змушений був відійти. У 1710 році протоієрей Федір Сахнович оскаржує дворян Дорухівських, котрі в «селе Богдашеве», захопивши його землі, почали грабувати, обкладати контрибуціями священика Стефана Крута (Крента), котрий був змушений покинути село, а коли прибув сюди здійснити «требу», його обікрали, поранили. З 1-ої половини XVII століття «Богдашев» відходить до калуського старости Яна Замойського, а з 1759 року стає власністю князя Любомирського, де управителем був Зорій. Поземельні плани 1880—1887 р.р. зарисовують «Богдашев» як мале прирічкове село, примикаюче з півдня до смуги лісів. За даними 1893 р., «село Богдашев волости Дятковичской» мало 55 дворів, 439 мешканців, водяний млин, ставки, кушнірну майстерню, корчму, смолокурню, глиняний кар'єр. Назва Богдашів кінцевим «ів» указує на приналежність («чий?») і походить від прізвиська (прізвища) Богдаш, котре від мені Богдан («Богом даний») з нарощеним суфіксальним «аш» для ознаки зменшення, фамільярності У записах особова назва Богдаш виринає уже з XIV—XV століття («Мартин Богдаш, кметь г. Острога», 1378 рік). Існують похідні як Богдащук, Богдашко, Богдош, Богдашенко, Богдашівський.

с.Богдашів