Поиск
Безысходность †

Безысходность †

Подписчики: 93 подписчиков
ID: 76563362

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club76563362

коммунистическая республика Утриш. задачи сего общества объединить усилия по спасению священного леса, единению с духом, совместным йога практикам и возвращению Сказки.

коммунистическая республика Утриш

Ожегівка The best. Село Ожегівка Володарського району Київської області розташована за 12 км від райцентру та за 30 км від найближчої залізничної станції „Біла Церква”. На відстанні 4 км на Південь від села проходить траса „Житомир-Одеса”.
Чисельність населення - 370 чоловік
Територія - 141 га
Поштовий індекс - 09322
Код АМСТ - 0-04469
Телефон - 3-63-90
На території села знаходиться поштове відділення Ожегівське та Ожегівська сільська рада.
Адреса с/ради: 09322 вул. Шевченка, 13
с.Ожегівка
Володарського району
Київської області
Село Ожегівка було засновано, ймовірно, в середині 18 століття. Напевно, його засновником був відомий місцевий діяч Антоній Ожга. Певний час він був регіментарем Української партії, тобто очолював польські війська на теранех Київського і Брацлавського ворєводств.
В 1751-1763 роках він згадується Романівським старостою. До Романівського староства належала тоді і Сквирщина. Відомо, що Ожга „ставши обозом на правой сторонереки Сквиры, местечко Сквиру учреждать начал, и на постройку одного, а равно мельниц, изб, винокурен и на опалисадование замка, леса с той стороны и реки Сквиры, принадлежащие к Володарке, насильно рубить и возить велевши, плотину до берегов Володарских на реке Сквире занять и припереть дозволил”. Саме за часів Антонія Ожги на Сквирщині було осаджено чимало сіл. З власниками Володарського маєтку Ожга вів тривалий судовий процес. Про ті часи згадував у середині 19 століття Романівський старожил Федько Грива. Був він нащадком козацького роду і йому рід розповідав, що Романівські старости збройною рукою намагалися повернути від Володарщини свої давні землі, що тягнулися до Гострої Могили.
Перші історичні відомості про село Ожегівку (рос.”Ожеговка” – 1864) походять з другої половини 18 століття. На той час село належало до парафії Пархомівської церкви Покрова Пресвятої Богородиці. Ним володіли поміщики Кумановський, потім Бранковський, і згодом – поручик коронної (польської) гвардії Юзеф Добешевський.
Останній відомий тим, що побудував у 1810 році в Ожегівці греко-католицьку (уніатську) каплицю, при якій було двоє священників – оо.Грабовський та Єзерський. Богослужіння в цій каплиці тривало лише до 1839 року, коли на теренах Російської імперії греко-католики прийняли православний обряд.
Після другого розподілу Речі Посполитої (1793 р.) та адміністративної реформи в Російській імперії (1797) Ожегівка потрапила до складу Таращанського повіту й тому село перевели з парафії Пархомівської церкви до парафії Любчанської церкви св.Іоанна Богослова. Після смерті Юзефа Добешевського удова по цьому Юліана уроджена Домбровська у другому шлюбі Балло та їх син штабротмістр Добешевський й дочка Юзефа Собещанська володіли лише половиною села. Друга половина вже належала Павлові й Леонові Жураковським та Домініку Перекладовському.
Перша половина 19 століття характеризується поселенням експлуатації селян, які платили чинти, виконували численні повинності, визначені інвентарями. Кожен селянин від 15 років до глибокої старості відбував панщину не три дні на тиждень, передбачені царським указом від 5 квітня 1797 року, а працював протягом усього тижня. Внаслідок надмірної панщини і поборів деякі селяни-кріпаки терпіли злидні і змушені були йти на вимушені втечі від своїх господарств.
Після селянської реформи 1861 року посилилася диференціація селянства на селі. З”являються як заможні селяни, так і бідняки, які зовсім розорялись.
У 80-х роках 19 століття у селі було побудовано Покровську церкву, яка з частковою перебудовою є діючою і в наш час (належить до УПЦ МП).
Після Лютневої революції 1917 року в селі відбулися бурхливі події, пов”язані з перерозподілом майна і землі.
Під час громадянської війни у селі, як і по всій Київщині декілька разів мінялася влада, що негативно відбилося на благополуччі населення. Чергове покращення становища в селі сталося...

Ожегівка The best

MAGIC ੴ МЯТА. *******************************
ੴ M A G I C ♥ МЯТА ੴ
═════════════════════
МАССАЖНАЯ МАСТЕРСКАЯ
ॐ ॐ ॐ ॐ ॐ ॐ ॐ ॐ ॐ ॐ ॐ ॐॐ ॐ ॐॐ ॐ ॐ МАССАЖИ:
ॐ АБХЬЯНГА (ИНДИЙСКИЙ МАСЛЯНЫЙ)
ॐ ТАЙСКИЙ
ॐ КЛАССИЧЕСКИЙ
ॐ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ (РЕЙКИ)
*******************************
ЙОГА, МАССАЖИ,ГАМАКИ, ПУЛЬСАЦИИ:
http://vk.com/dassanafly
https://vk.com/dassanayoga
https://vk.com/dassana
https://vk.com/event108320365
Ваша Дассана🙏
═════════════════════
*******************************
п.с.
Когда йога становится частью вас самих,
она начинает заниматься вами точно так,
как вы занимаетесь ею.
Ганга Уайт
ॐ ॐ ॐ ॐ ॐ ॐ ॐ ॐ ॐ ॐ ॐ ॐॐ ॐ ॐॐ ॐ ॐ
ੴੴੴੴੴੴੴੴੴੴੴੴੴੴੴ
Художник не от слова худо !;-о
****ЗВЕЗДЫ С НЕБЕС****
ОБЪЕДИНЯТЬСЯ И ПРОЦВЕТАТЬ,СЛОВНО ЛЕСА И ПОЛЯ И РЕКИ И ОКЕАНЫ И ...ВСЕ ВСЕ ВСЕ

MAGIC ੴ МЯТА

!!!! Велика Яблунівка !!!!. Село Велика Яблунівка
Велика Яблунівка (колишня Вовківка) – село, центр сільської ради. Розташоване над річкою Тясмин за 8 км на південь від районного центру та за 5 км від залізничної станції ім. Т. Шевченка.
Площа адміністативних меж сільськоїради - 3314,4 га.
Кількість населення - 2035 осіб.
Поблизу Великої Яблунівки є курган скіфських часів.
Велика Яблунівка - стандартизований топонім. Офіційна назва села, прийнята в 20-х роках минулого століття, Яблонівка. Попередня назва пов‘язана з ім‘ям ПОЛЬСЬКОГО князя Яна Яблоновського. Від його прізвища й осаду почали називати Яблоновкою.
Село, за офіційними документами засноване близько 1775 р. Цікаво, шо мешканці села зa традицією пов‘язують його назву з переказом, згідно з яким, щоразу, вирушаючи в дорогу чи повертаючись назад, чумаки спинялися на перепочинок біля великої яблуні. При ньому любили промовляти: Де будемо відпочивати? - Звісно, біля великої яблуні.
Не можна залишити поза увагою ЗНИКЛИЙ топонім - Вовківка. Колишню назву села пов‘язують з іменем першого поселенця, який придбав прізвисько Вовк зa певні риси характеру – Відлюдькуватість. Від прізвища Вовк та за допомогою назвотворчого суфікса - івк- і утворилася назва села.
Описуючи село в книзі «Сказания о населенных местностях Киевской губернии», 1864 р. Л. Похилевич наголошує, що ... к востоку от села еще недавно тянулся превосходный лес..., який нещадно винищувався в результаті діяльності цукрового заводу. На цей час в селі проживало 1342 жителі. Була дерев'яна церква в ім'я Іоана Богослова, збудована в 1777 р.
У 1925 р. в селі організовано товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), а в 1929 р. створено колгосп ім. С.В. Косіора.
В радянський період на території села розташовувалась центральна садиба колгоспу ім. Горького, працювала восьмирічна школа, будинок культури, клуб, дві бібліотеки, медпункт, філія зв'язку, 5 магазинів.
Мужність і відвагу, проявлені в роки Великої Вівтчизняної Війни, 278 жителів села нагороджені орденами та медалями.

!!!! """""Велика Яблунівка"""""" !!!!

Николай Николаевич Вольф. Это фан-клуб Николая Николаевича Вольфа, простого, казалось бы человека, но нет, он самый-самый классный. Он самый знающий из всех о йоге, он супер-мастер всех видов спорта, и по всевозможным видам борьбы и самообороны, и просто наилучшего учителя физкультуры пожалуй, в мире...
Знаете что либо о нем? делитесь мнениями о гении современности!
Примечание: Группа создана несчастными поклонниками Великого Гения, в связи с невозможностью общаться в группах самого Великого Гения, ибо его злой слуга Ярик Днепропетровский, забанил и изгнал нас с заливных лугов, золотых полей, раздольных просторов групп Повелителя...
Он такой же как и мы!
...только без хвоста!
http://vkontakte.ru/id11005039
А мы пойдём до Мордора пешком
Через леса и дикие болта
И постучимся в крепкие ворота:
Откройте, братцы, дайте мы войдём!
А мы пошли до Мордора пешком
Через Рохан, поляны и овраги
Что нам король, и местные бродяги?
Нас приглашал когда-то Саурон!
И мы идём до Мордора пешком.-
От Имладриса путь не так уж долог,
Чихали мы на партию Раздола, -
Он далеко, а Мордор за углом.
Ну чё, братва, до Мордора пешком ?
О Элберет , не выдай Саруману, -
Он язвеник, и он не любит пьяных,
А мы идём в поход за коньяком.
И вот пришли. До Мордора?! Пешком?!
Эй, орки, что, не ждали эльфов дивных?
А мы пришли на пьянку к Властелину,
Нас приглашал Мелькор давным-давно.
А мы пришли и в Мордоре сидим.
И честь по чести пьём и наливаем
Шестую бочку, вроде, допиваем.
Твоё здоровье, Чёрный Властелин!
(Ольга Джем Волоцкая)
http://vkontakte.ru/club10683476

Николай Николаевич Вольф