Поиск
Кладовая идей и выкроек. Шьем вместе.

Кладовая идей и выкроек. Шьем вместе.

Подписчики: 206 подписчиков
ID: 76472004

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club76472004

Дикий відпочинок на морі!!!. Ця подія передбачає відпочинок на мисі Тарханкут, що поблизу с. Оленівка в бухті ОЧЕРЕТАЙ з наметами.
Чудовий скелистий берег, спека, степ, жодного дерева або куща, і найкрасивіше, найчистіше, найпрозоріше море!!!
В группу вступають лише ті, хто ТОЧНО їде !!!
Трохи подробиць.
Мета поїздки:
Відпочити від шумного міста, людей, людей з дітьми, батьків і всього, що заважає розслабитись!!!
А там крім розслабухи займатись нічим.
Найближча цивілізація - приблизно за 4-5 км від місця нашого майбутнього знаходження!
Там звісно є бари. і вроді дискотека, але нам це нецікаво, оскільки ми їдемо не за цим!
Є багато магазинів, де все можна придбати.
Туалет відсутній, зате є просторий і безмежний степ!!!
Також можна його змайструвати, але про це потім, в дискусіях.
Вода.
Води там немає. Треба ходити в село. Але це не проблема. В село - пішки звідти з водою на таксі.
Таксі - там не проблема і не дорого коштує!
Душу також немає, але його також можна змайструвати, кому він так необхідни!
На досвіді можу сказати, що можна обійтись пляшками з водою.
Найбільше питання - це тінь. Її там немає ніде!!!!!!!
Отже треба брати тенти, простирадла, або хто шо має, що неважко везти було і можна було сховатись. Інакше не вижити!!!!
Отже
Виїзд 30 липня, повернення 14 серпня. Тобто тривалість відпочинку два тижні.
Їдемо потягом до Львова в 5:30 ранку, прибуваємо о 9:20. Там пересадка на потяг
Львів-Сімферополь сідаємо о 9:46 прибуваємо о 10:00 на другий день (31 числа)
З Сімферополя автобусом вирушаємо до с. Оленівка. Звідти або пішки (якшо будуть сили), або на таксі до бухти Очеретай, де ы зкпиняэмось.

Дикий відпочинок на морі!!!

Аренда аппартаментов,коттеджей и отдых в Испании. Хотите хорошо отдохнуть на берегу моря или в горах? Мы предоставим вам отличные решения по индивидуальным запросам и приемлемым ценам! ;-)
Предложим площадки для проведения йога-туров, лекционных семинаров с различной тематикой.
Подберем жилье на различные сроки пребывания.
Обеспечим полное экскурсионное сопровождение во время туристических поездок.

Аренда аппартаментов,коттеджей и отдых в Испании

Підвисоке. Це група яка створена для мешканців цього прекрасного куточку , та гостей нашого селища , які побувавши в цих краях запам'ятають його на все життя ! В цій групі ви знайдете багато фото.
Це край де переплітаються традиції предків із сучасним стилем життя мешканців селища! Це насправді найчарівніший куточок на всій планеті !!!
У глибину тисячоліть сягає неписана історія рідного краю. Археологи виявили на території району залишки давніх людських стоянок, яким майже 40 тисяч років. Знайдено сліди проживання первісної людини і в околиці с. Верхня Липиця, три кілометри від Підвисокого. Первісні люди селились близько річок, на високих заліснених сухих схилах. Знайдено і первісні знаряддя праці (різці, скребки, ножеподібні пластинки, переважно з кременю). Село Підвисоке розкинулось над берегами річки Нараївки, між пологими горбами, оточене мішаними лісами. По правій стороні річки Нараївки тягнеться асфальтована дорога, що сполучає два обласні центри — Тернопіль та Івано-Франківськ, по лівій — залізниця, що з'єднує Тернопіль та м. Ходорів Львівської області, яка була прокладена за часів Австрії у 1885-1886 роках. Село Підвисоке разом із селами Демня і Гутисько належить до Підвисоцької сільської Ради, утвореної у 1992 році. В населених пунктах сільської Ради проживає 561 жителів і нараховується 225 дворів. Назва села Підвисоке показує, що село лежить під пологими горбами. Про Підвисоке згадується в документах як про місто XVI століття, а дальше як помістя поміщика Яна Дупіковського (Джерела історії України-Руси, 1938, Варшава, ст. 20). Село славилося майстрами, що тесали хрести з каменю. Люди займалися землеробством і риболовством. Рибу продавали аж у Львові. В 1649 році внаслідок татарського нападу, села були спалені та пограбовані, загинуло багато людей. Було три напади татар (Джерела до історії України-Руси, т. 5, Варшава, 1938, ст. 205). В ХУІІ-ХУШ століттях і до першої половини XIX ст. вся земля, навколишні ліси і пасовища належали поміщикам. Селяни відробляли панщину, платили оброк поміщикові і десятину церкві. Безпросвітна нужда, злидні і голод призводили до великої смертності населення. Багато вмирало на туберкульозу. Особливо велика смертність була в час Першої світової війни від епідемії тифу та холери. В 1920 р. на територію сіл Підвисоке, Демня, Куряни вступила Червона Армія. Радянська влада проіснувала близько двох місяців. З відходом Червоної Армії в село прийшли польські окупанти, які жорстоко помстилися тим селянам, котрі підтримували «червоних». Почалися важкі роки польської окупації. Кращі землі в селі належали поміщикам. В селі Демня був фільварок поміщика Вольфарта. (Він похоронений в склепі на цвинтарі в Підвисокому. Жінка з дочкою виїхали за кордон). Населення змушене було сплачувати багато різних податків: за нерухоме майно, ґрунтовий податок, натуральний, особистий, прибутковий, шляховий, за знаки на вози, за собаку, на утримання пана, церкви і т. д. (у зв'язку з тим, що села були окуповані Польщею, багато матеріалів нема, — вони знищені або вивезені в Польщу). Особливо тяжко відбилася на становищі людей криза 1929-1933 рр. Постійно знижували ціни на продукти сільського господарства, а ціни на промислові товари залишалися без змін. 24 липня 1944 року в село вступила Червона Армія. Була створена Підвисоцька сільська Рада, головою якої став Михайло Яцків. В 1959 р. її приєднано до Курян. Восени 1945 р. в села приїхали переселенці з Польщі, в основному жителі Ярославського і Перемиського повітів, а польське населення вивезли в Польщу. В 1949 році засновано в с. Підвисоке колгосп ім. Гречухи, першим головою якого став Броніслав Тимків. Пізніше протягом 1949-1950 рр. головою був Іван С. Феничук (з переселенців). Селяни до колгоспу не хотіли вступати. Але в село приїжджали опергрупи, кликали селян в сільську Раду, погрожували, залякували, катували. Тут же розміщався і Гарнізон «яструбків». В с. Гутисько був теж створений колгосп. В 1959 р. він був приєднаний до Курян .

Підвисоке

Фестиваль Волшебный Остров | Абхазия. Ежегодный крымский фестиваль практик самопознания и творчества.
✔9 дней программы фестиваля (26 июня-5 июля 2024);
✔мощные практики, которые трансформируют сознание;
✔более 40-ка мастеров в сфере самопознания от йоги до психологии!
✔4 локации с практиками и мастер-классами;
✔ комфортные номера и палаточный лагерь на берегу моря (Крым, п. Андреевка);
…никаких концепций и чужих мнений,… только практика, переживания и новые состояния,… все ради путешествия внутрь себя, новых эмоций, проживания и опыта, ради полной перезагрузки ума и тела…

Фестиваль Волшебный Остров | Абхазия

Тинна. Координати: 49°01′38″ пн. ш. 26°43′43″ сх. д.
Понад 700 жителів. Якщо їхати з Кам'янця на Хмельницький старою розбитою трасою, через Нігин на Ярмолинці, неодмінно потрапите в це село, що тихенько лежить довгі століття на обох берегах річки Тарнавки, притоки Дністра. Башти місцевого костелу ледве-ледве видно з боку траси, тому будьте уважними і не проминіть їх.
Більш ніж впевнена: про це село ви нічого не знали. Немає його ані в чотиритомнику Пам'ятки містобудівництва та архітектури УРСР, ані в інших краєзнавчих фоліантах. Хоча - ні, де-не-де зустріти згадки про Тинну все ж можна: наприклад, в польському Tygodniku ilustrowanomu середини ХІХ століття.
Вже тоді в тижневику писали, що єдина і велика хвала сучасній Тинній - це прегарний костел, який славиться дивами. Продовжимо цитату: Село заселялося долиною, з півдня його вінчає ліс, а з півночі, на лівому берегу річки, царює над селом костел. Тинна знаходиться (...) на самій поштовій дорозі, в 4 милях (?) від Кам'янця та 2 милях від Ярмолинець.
Коли саме виникло село, невідомо, але була згадка у костельному архіві, що Тинна, Тарнава, Тарнавка та Томашів у 1607р., за часів польського короля Зигмунда Вази були спадком подільського ловчего Томаша Гумецького, а до того часу протягом 200 років це були королівські землі. Ця згадка дає підстави стверджувати, що Тинна могла бути заснована у кінці 14 - на початку 15ст. Був то часОльгерда та Владислава Ягеллончика, коли подільське жито сплавлялося Дністром аж до Візантії та Кіпру, тож не дивно, що Тинна невдовзі стала відома завляки своїм ярмаркам. Тоді Тинна була немалим містечком, що лежало на обох берегах Тарнавки. На лівому березі, навпроти постоялого двору, який виконував також функції ратуші, ще у середині ХІХ століття показували місце, де стояв перший, ще дерев'яний костел св. Катерини.
Близько 1590-го року, трохи вище від дерев'яного, зводиться коштами Томаша Гумецького новий мурований храм. На початку XVII сторіччя папа Урбан VIІІ видав привілей місцевому костелу, з відпустом на всі марійні (присвячені діві Марії) свята. В цьому документі храм називають ecclesia primae fundationis ловчего Гумецького (наскільки дозволяє мінімальне знання латини, це щось про першокласне відпустове місце. Виправте мене, якщо я помиляюсь). Певно, саме від Гумецького у дарунок храм отримав образ богородиці, який прославився багатьма дивами.
У 1656р. татари пограбували містечко та костел, а чудодійний образ розітнули палашем над лівим оком Марії, пошрамувавши обличчя богородиці. Коли турки у 1672р. сараною покотилися нашою землею, цінний образ перенесено у Кам'янецьку Катедру, а коли впав навіть головний фортпост Поділля, пані Гумецька першою справою подумала не про врятування своїх дітей, а про образ, який було перевезено до Львова (ось що з людьми релігія робить!).
Лише у 1730р., коли всі яничарські лихоліття були далеко позаду, образ повернувся у рідну Тинну. А костел... костел у 1706 р. був вже зовсім у руїні, тому храм зруйнували до фундаменту, на якому його й відновлено Катериною та Стефаном Гумецькими, воєводою подільським. 10 листопада 1717р. кам'янецький біскуп Стефан Рупнєвський храм освячує, про що свідчить меморіальний камінь з написом, який прикрашав колись закристію. Костел до пари до Марії отримує ще одного патрона - мученика та святого Войцеха.
1734р. тинська святиня пережила напад волохів та циганів. А про її славу говорить хоча б той факт, що, скажімо, 2 липня 1743р. поклонитися образу прийшло 30 000 вірних.
Після смерті у 1736р. подільського воєводи Стефана Гумецького Тинна перейшла у власність його сина Ігнація, коронного стольника. Ігнацій, виконуючи останню волю батька, розпочав будівництво нового костелу. Процес зведення храму завершила вже вдова Ігнація, Тереза. Храм стоїть на невеликому горбку, він прямокутний у плані. Колись його фасад прикрашали скульптури святих Ігнація та Терези (