Поиск
Лучшая группа (МЖС)

Лучшая группа (МЖС)

Подписчики: 31 подписчиков
ID: 75603375

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club75603375

Описание

(МЖС)-это Маша, Женя и Саша!!!

Типова Бірківка ♥. «Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу, чи ловити щучок руками, скаламутивши воду, або дивитись, як тягнуть волока. Приємно знайти в траві пташине кубло. Приємно їсти паску і крашанки. Приємно, коли весною вода заливає хату й сіни і всі бродять, приємно спати в човні, в житі, в просі, в ячмені, у всякому насінні на печі. І запах всякого насіння приємний. Приємно тягати копиці до стогу й ходити навколо стогів по насінні. Приємно, коли яблуко, про яке думали, що кисле, виявляється солодким. Приємно, коли позіхає дід і коли дзвонять до вечерні літом. І ще приємно, і дуже любив я, коли дід розмовляв з конем і лошам, як з людьми. Любив я, коли хтось на дорозі вночі, проходячи повз нас, казав: «Здрастуйте». І любив, коли дід одказував: «Дай бог здраствувать». Любив, коли скидалась велика риба в озері чи в Десні на заході сонця. Любив, їдучи на возі з лугу, дивитися, лежачи, на зоряне небо. Любив засинати на возі і любив, коли віз спинявся коло хати в дворі і мене переносили, сонного, в хату. Любив скрип коліс під важкими возами в жнива. Любив пташиний щебет у саду і в полі. Ластівок любив у клуні, деркачів — у лузі. Любив плескіт води весняної. І жаб'яче ніжно-журливе кумкання в болоті, як спадала вода весняна. Любив співи дівочі, колядки, щедрівки, веснянки, обжинки. Любив гупання яблук в саду у присмерку, коли падають вони несподівано в траву. Якась тайна, і сум, і вічна неухильність закону почувалися завжди в цьому падінні плода. І грім, хоч мати і лякалась його, любив я з дощем і вітром за його подарунки в саду.»
Зачарована Десна, Довженко

Типова Бірківка ♥

***Село Майдан- окраса Карпат***. Майдан - село Дрогобицького району,
Львівської області. Засноване поселення
в 1453 році. З села розпочинається
туристичний маршрут протяжністю 28
кілометрів по Середньому хребту. Село
простягається гірською ущелиною
вздовж річки. Мальовничі місця, красиві
краєвиди. Гори- Карпати. Ще
точніше - Сколівські Бескиди. Майдан
заховався серед бездоріжжя на межі
Турківського, Дрогобицького і
Сколівського районів, його й на карті
відшукати непросто. Серед навколишніх
бескидських конусів найвищий - гора
Липовали (944,2 м н.р.м.). В самому селі, неподалік
від плавильні і нижче екс-костелу -
гарнесенький будиночок лісництва. Поруч
два дерев'яних діди і стенди з
інформацію про НПП Сколівські
Бескиди.
В Майдані є мисливське господарство, де
ще в 1965 р. почали відновлювати
популяцію зубрів.
Тут є дерев'яна Успенська
церква. Вона зведена в
1939 р. (спочатку була каплицею). В
1958-1989 рр. храм не діяв.
Чи не найдавніша в Карпатах і Західній
Україні плавильня металу, котра
працювала вже в 1814 р. і видавала 9
тонн литого заліза щороку (близько 11 %
виплавок Східної Галичини на той час).
Плавильня знаходиться між будиночком
лісництва і річкою Рибник. Здалеку вона
нагадує напівзруйновану замкову вежу
(бо вона - та-тамм - напівзруйнована).
Колись на березі Рибника був цілий
промисловий комплекс: піч, три гамарні,
кузня, де робили цвяхи. Зараз поруч лише
підвал. За
інформацією журналу Наука і
суспільство (№ 6 за 1984 р.), колись
висота плавильні була 9,48 м, ширина —
7,7 м, довжина — 7 м.
Саме завдяки покладам руди село часом
називали Залізним Майданом.
Майдан - село туристичне. курортне. Тут
є дитячий табір з вагончиками, а далі за
церквою, в улоговині, розташовано
кілька сучасних баз відпочинку. Нарешті,
черга дійшла і до найцікавішого
відпочинкового об'єкту Майдана - і це не
генделик біля автобусної зупинки,
а колишній костел (1938). Спорудили його
з ініціативи інженера Вілімовського. Під
свій будинок відпочинку в радянські роки
його
обладнала Укрзахідпроектреставрація.
Там був навіть ресторан. Споруду
відреставрували в 1980-х (підозрюю, це
все-таки була не реставрація, а
модернізація і реконструкція),
вихолостили все католицьке,
облаштували територію навколо
(парканчик, доріжки, гарні ліхтарі). На
жаль, останні роки костел-будинок
відпочинку стоїть пусткою, архітектори
навідуються нечасто. Штукатурка починає
обсипатися, в дверях подекуди
повибивали скло. Всередині все ще
цивільно, але якось сиротливо. Туди свого
часу привезли домовини з тілами вбитих
в Зубриці 28 вересня 1943 р. Вже в часи
ресторану і готелю там начебто теж було
кілька випадків з летальним кінцем.
Цей костел був не єдиним в Майдані -
більш стара дерев'яна споруда під
титулом св. Михайла дожила до кінця
Другої світової і була розібрана вже в
радянський час. Зараз на її місці стоїть
дерев'яний хрест. Ще б тут не бути
костелам: до війни село було заселене
переважно поляками. Найдавніший
цвинтар села знаходиться на горі над
капличкою.
Ну і про назву. Біля лісництва і плавильні
в центрі села - ота сама широка галявина-
майдан, яка й дала назву поселенню. В
квітні там росли жовті квіти і горіла
трава.

***Село Майдан- окраса Карпат***

Яківці. Вдихни повітря матінки–Волині,
І ти відчуєш, як бринить твоя душа,
Як у лісах Полісся трелі солов’їні
Співають нам про Мавку й Лукаша.
Торкнися хвиль озер, як небо, синіх,
Ти зачерпни в долоні їх нектар,
І давній Світязь подарує сили,
Запалить знову в твому серці жар.
Ти вслухайся у шепіт трав уранці,
Ніде не дзвонять роси, як у нас,
Ідеш, а ноги просяться до танцю,
Гармонія природи грає вальс.
Відчуй ту магію, яку пізнала Леся
У кожнім клаптику незайманих лісів,
І ти у “Пісню лісову” перенесешся,
Побачиш край у всій його красі.
Сягни своєю думкою до неба,
Ти усвідомиш, що Волинь, - мов рай,
Що створена вона для тебе,
Волинь моя, краса моя, мій край.

ШляхСвітЛий. Рада тебе вітати у группі туристів, природолюбів і просто цікавих людей, що пізнають себе і світ навколо.
Писати тут буду своїми впевненими кроками по зеленій траві, по гірським стежкам, по тихій озерній гладі, в струменях свіжого повітря, у іскорках і тріскотінні багаття.
Запрошую спілкуватись разом з природою, радіти першим промінчикам сонця і проводити його на відпочинок за обрій, пірнати з розбігу в прозору живу водичку, вдихати повітря наповнене ароматами духмяних трав та квітів, розчинятись у ранковій тиші, а ввечері біля багаття співати любі серцю пісні, обмінюватись цікавими знаннями, навчатись для когось новим для когось давно забутим ремеслам, відроджувати традиції та любов.
Хто шукає себе справжнього - знайде, природа-матінка приносить спокій у душу, зігріває серце і наповнює тіло чистотою і легкістю...
З Любов'ю (якщо забуду-нагадайте будь-ласка) завжди ваша, Світланка;)

Шлях"СвітЛий"

Я Українка(нець) і цим дуже пишаюсь!!!. Всі члени групи можуть поспілкуватися українською мовою.
Це група для справжніх патріотів УКРАЇНИ!!!
----------------------------------------------------------
У нас різні політичні уподобання.
Ми розмовляємо різними мовами.
Але Україна у нас одна.
Не бійся заявити про це. Не соромся. Не забувай.
Додай прапор до своєї оселі.
Додай стрічку до свого строю - до буденного і до святкового, до кожного.
Ти хочеш зробити життя в Україні кращим?
Роби.
Хоч щось. І думай про більше.
----------------------------------------------------------
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…
Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!
А я гуляю по Москві,
І бачу пам’ятник Бандері,
Величний тризуб на Кремлі,
І синьо-жовтий стяг в оселі.
Величний пам’ятник Донцову,
Петрівка вже стоїть без грат,
Повсюди чути нашу мову,
І люблять всі мій автомат.
Повсюди гарні краєвиди,
На дротах москалі висять,
І я крокую без огиди,
У ГЕТО, де вуйки з Тель-Авіва кричать.
Нема вже в світі комуністів,
Нема ляхів і москалів,
Немає негрів, шовіністів,
І всяких Путінів – козлів.
Нема вже в світі Мавзолею,
Оздоби вже на Соловках,
Спалили Леніна, тварюку,
А Кучма з’їв його весь прах.
Повсюди майорять прапори,
Червоно-чорнії – святі,
Нема московського терору,
І злоте св’ястя на стіні.
Яскраво світить ясне сонце,
Нема кацапської свині,
Червоно-чорний у віконці,
І я щасливий у Москві.

Я Українка(нець) і цим дуже пишаюсь!!!