Поиск
sex знакомства ,город Бугульма

sex знакомства ,город Бугульма

Подписчики: 1 813 подписчиков
ID: 74965734

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club74965734

Описание

Группа создалась чтобы мужчина и женьщины занимались сексом без обезательств!!!

Дахаб клуб. ДАХАБ - отдохнуть от навязчивых благ цивилизации сюда едут те, кто устал от суеты Большого города, те кто не хочет чувствовать себя жертвой туристического конвейера, кто привык творчески планировать свой отдых и не нуждается в аниматорах, танцах живота и дискотеках.
Дайвинг, Фридайвинг, Йога, Виндсерфинг и Кайтсерфинг всего не перечислить из того что есть в Дахабе, можно просто сказать незабываемый отдых на берегу Красного моря.

Дахаб клуб

Неморож - Моє село з духм’яними садами. Неморож моя.
Дріма село на пагорбах широких,
А за селом - кургани-сторожа.
Отак ти й снишся серцю довгі роки, Батьківська земле, Неморож моя.
І оксамити Неморожі рідної,
Де стежечка дитинства пролягла. Від батьківської хати і до поля
Живуть в мені, як птаха два крила.
Біля криниці журавлі вербові
Лягли, як льон, блакитні небеса.
В душі ще змалку полум’ям любові Живе твоя незмірена краса.
О Неморож, і рідна й дорога ти, Ти завжди будеш в нашім серці жить,
Бо тут живуть невтомні і прекрасні Хороші люди щедрої душі. (Слова А.С.Голик, бібліотекар с. Неморож Музика С.Я. Бабченка, художній керівник будинку культури) «… Оті простенькі сільські байки, як дрібні,тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його краси,простоти і чарівної милозвучності. Тисячі речей у житті забудете, а тих хвиль,коли вам люба мама чи бабуся оповідала легенди та байки , не забудете до смерті…» (І.Франко). ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Не́морож — село в Україні,Звенигородському районі Черкаської області. Населення — 830 чоловіка (2010р.).Село розташоване на правому березі річки Гнилий Тікич за 5 км на північний захід від районного центру — міста Звенигородка та за 24 км від залізничної станції Звенигородка. Через село проходить автошлях Звенигородка — Київ. На північний захід – річка Неморозь, урочище «Церковище», відкрите Іваном Павловичем Гірником. Обстежувалося 1985 р. Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом В. О. Круца. Матеріали зберігаються у фондах Звенигородського краєзнавчого музею. Належить до другої фази нобелівської локальної групи (етап ВІІ-СІ)
ЗВІДКИ ПІШЛА НАЗВА СЕЛА НЕМОРОЖ? ЛЕГЕНДА 1. Давно це було. Поселялися люди там, де місцевість для життя гарна і земля родюча. Будували вони собі житло, обробляли землю, обзаводилися деяким господарством, займалися мисливством та рибальством. Та не мали місця їхнього проживання назв. І мали вони одне ймення – народ. На берегах мальовничої річки Гнилий Тікач розташувалося поселення. Жили там люди добрі, допитливі, щирі. Любили вони ловити рибу. Ось одного разу впіймали вони невідому тварину чи то рибу. Збіглося охочих подивитися на диковинку сила-силенна. Всі дивилися, дивувалися, сперечалися. Одні кричали: - Та це ж - морж! Інші заперечували: - Ні, не морж! Чи так це було, чи ні… Переказ цей з сивої давнини. Але, кажуть, з того часу село біля річки має назву Неморож. Живуть у ньому трудолюбиві, щирі, допитливі люди, які, до того ж, люблять порибалити.
ЛЕГЕНДА 2. Дуже давно люди переходили з місця на місце, не маючи постійного поселення. Особливо скрутно було з утриманням худоби взимку: якщо кормами можна було запастися з літа, то з водою була проблема. Одного разу люди зупинилися на берегах Гнилого Тікича, адже тут гарна рослинність, поряд – ліс, де можна було вполювати здобич, для худоби - багаті пасовища, родючі ґрунти для вирощування різних культур. Влітку люди насушили багато сіна і вирішили залишитися зимувати в цих краях. Тим паче, що поряд протікала ще невеличка річечка, води якої поповнювалися з підземних джерел і при зниженні температури вода не замерзала ( «не морозилась»). Річечку почали називати Неморозь. З тих пір люди стали постійно тут проживати і своє поселення назвали Неморож. Річка Неморож
(в селі її називають Неморозь) починається маленьким струмком із села Водяники Звенигородського району. Вона прикрашає село Неморож, як намисто, великими водоймами, на які їх розділили греблі. Греблі сполучають лівобережні та правобережні поселення жителів села Неморож. Водойми в селі називають ставками. Вони багаті на підземні джерела. Одне з найбільших наземних джерел, яке називають Горобцевою Криницею, впадає в річку Неморозь та має дуже смачну корисну воду. З цього джерела беруть воду не тільки жителі с.Неморожі, а й жителі м. Звенигородки та інших місцин, які знають цілющу силу цієї води.

Неморож - "Моє село з духм’яними садами"

Історико-культурний заповідник Більськ. Історико-культурний заповідник «Більськ» створений 19 травня 2005 року. До складу археологічної території увійшли більша частина Більського городища скіфського часу, а також пам'ятки його округи, розташовані у межах Полтавської області. Північна частина городища і Куземинське укріплення розташовані у межах Сумської області.
У складі заповідника працює археологічна експедиція, яка займається в основному археологічними розвідками і створенням планів пам'яток археології Більського городища і його округи.
Городище має площу близько 5 тис. га, воно простягається з півночі на південь на 11,5 км, найбільша відстань між крайніми західними і східними точками — 6 км. На території городища знаходиться с. Більськ і південна частина с. Куземин. Городище складається з Великого укріплення, а також Східного, Західного і Куземинського городищ. Останні займають миси на корінних берегах Ворскли і Сухої Груні (басейн Псла).
Археологічні дослідження Більського городища і пам'яток його широкої округи (території, віддаленої на 30—40 км від Більського городища) тривають понад 100 років. Розпочав їх у 1906 році провідний археолог Росії кінця XIX — середини XX століть В. О. Городцов. Найавторитетнішим дослідником городища є професор Харківського національного університету Б. А. Шрамко.
Серед пам'яток округи Більського городища — найбільші майдани України — Розрита Могила та Скоробір. На території Більського городища і його округи знаходяться десятки поселень доби каменю, бронзи, раннього залізного віку, римського часу, раннього і розвинутого Середньовіччя. З околиць і території городища походять не лише масова продукція, насамперед посуд, а й численні знахідки унікальних речей, багато з яких с продукцією античних майстрів (золотий перстень, посуд, дзеркало та ін.). Частина прикрас скіфського часу вироблялись на городищі місцевими майстрами (хрестоподібні бляхи, ромбічні бляшки).

Історико-культурний заповідник "Більськ"

Путешествие в РИШИКЕШ (индия)20 марта-4апреля. Дорогие друзья приглашаем вас вместе с нами посетить солнечную Индию!
20 марта мы отправляемся в Ришикеш!
Ришикеш - город, расположенный у подножия Гималаев, на берегу Ганги, в 25 км. от Харидвара.
Это удивительное место похожее на переход , где горы заканчиваюся и начинаются равнины, это переход между высшим и низшим. Там где долина встречается с равниной, там где Ганга спускается с гор , чистая и стремительная ...
Ришикеш священный город, который принимает многотысячные потоки паломников, его называют мировой столицей йоги.
Мы направимся в ашрам просветленного Мастера Свами Самдарши, для всех в его ашраме проходят бесплатные сатсанги (беседы) с Мастером. Так же медитации каждый день, йога, ретриты и группы.
О Мастере http://vk.com/club3420184
так же на сайте :
http://www.samdarshi.com/, http://satyasadhanasansthan.com/
Если вы так давно мечтали об Индии , о встрече с настоящей истиной, то момент пришел! Это очень просто , ваша готовность и вы в Индии, рядом с тем кто проснулся, кто вернулся домой и делиться этим даром.В обстановки любви, таких же ищущих , в атмосфере настоящего праздника мы проведем вместе наше путешествие.
Организатор Хошабова Екатерина (Прем Дришти) и Медитационный Центр Пустота
http://vk.com/id4172048
http://vk.com/spb_pustota

Путешествие в РИШИКЕШ (индия)20 марта-4апреля

Днепр-Игрень. Те кто жили и живут Днепропетровске и на Игрени!
Ігрень (укр.), Игрень (рус.)
Также: Огрінь, Огрень.
Северо-восточная часть левобережья Самары. Часто под районом Игрени понимают все поселки в черте города к северу от Приднепровска: Старая Игрень, Рыбальское или Красноармейск, Одинковка, Ксеньевка, Новая Игрень (Игрень).
Старая Игрень - южная часть Игрени вокруг залива Шиянка, возле Усть-Самарского моста. Новая Игрень (Игрень) - район вокруг ж/д ст. Игрень.
Поселение основано в 1780 г., с 1959 - город, с 1977 г - входит в Днепропетровск.
Од лівого берега річки Самари геть униз уздовж Дніпра тяглося с. Огрінь або Ігрень. Воно недавнього віку: заснував його в 1780-1781 році князь Олександр Андрійович Прозоровський, і славилось воно своєю лісною пристанню та виробом українських скринь, німецьких бричок.
(Д.І. Яворницький, Дніпрові пороги)
Название Игрень (Огринь), по самой популярной версии, произошло от татарского Огринь - проклятое. Проклятое после крупного поражения татарского войска.
...По существующим сведениям, именно здесь, в Самарском устье, на полуострове и нескольких прилегающих островах, произошла в 1660 г. кровопролитная битва казацкого атамана Ивана Сирко с татарами. Десятитысячная орда возвращалась в Крым с добычей - ясырем - пленными людьми, которых продавали потом на невольничьих рынках. Среди пленных оказались и московский воевода Василий Борисович Шереметев со своими людьми.
Очень удобным показалось татарам это место для переправы. Однако здесь татарское войско встретилось с казацким, которое укрылось в зарослях камыша и на берегах окрестных островов. В результате кровопролитной битвы на днепровско-самарских берегах отряды Ивана Сирко нанесли орде сокрушительный разгром. Народ Крыма на целую неделю погрузился в траур.
После той битвы осталось предание - что кровь убитых пропитала песок глубиной на целый аршин (70 сантиметров)... (Максим Кавун).
История Старой и Новой Игрени:
...В 1736 г. во время русско-турецкой войны на Игрени соорудили Усть-Самарский ретраншемент (тип крепости) по приказу фельдмаршала Миниха. Со временем рядом с крепостью возникла и слобода. После 1783 г. крепость эта была ликвидирована. А сейчас территория бывшей крепости затоплена Днепровским водохранилищем.
В начале XIX в. от устья Самары вниз по течению Днепра уже тянулось село Огрень или Игрень.
С 1859 г. Игрень стала местечком. Середина - вторая половина XIX в. - время экономического расцвета Игрени. Отмена крепостного права в 1861 г., относительная свобода предпринимательства и выгодное географическое положение способствовало тому, что Игрень стала крупнейшим центром лесной торговли. В 1863 г. Игрень имела 90 дворов и 776 человек населения.
Более свободный экономический климат в Игрени (по сравнению с окрестными районами) стал приносить свои плоды. Так, например, крестьянин из Новых Кайдак Соболянов, проработав девять лет на кирпичном заводе купца Рыбакова в Екатеринославе, с 1851 г. открыл собственное дело: стал производить кирпич и черепицу в местечке Игрень. Наиболее богатыми предпринимателями в Игрени считались во второй половине XIX в. купцы Минаковы. Здесь процветали ремесла: колеса, оконные рамы, брички, корзины. К концу XIX в. Игрень особенно славилась своей лесной пристанью, производством украинских сундуков - скрынь и немецких бричек.
В период расцвета в Игрени появляются православная церковь и 4-х классная церковно-приходская школа; еврейское училище и синагога; аптека, почта. Самая обширная Минаковская лесопилка размещалась в районе слияния Саамары и Шиянки (Щемиловки). Здесь же, на главной площади, проходили базары и ярмарки.
В начале ХХ века лесная пристань была перенесена в село Чапли. Экономическая жизнь Игрени понемногу теряет обороты. В книге По Екатерининской железной дороге (1903 г.) сообщалось, что

Днепр-Игрень