Описание
Майдан - село Дрогобицького району,
Львівської області. Засноване поселення
в 1453 році. З села розпочинається
туристичний маршрут протяжністю 28
кілометрів по Середньому хребту. Село
простягається гірською ущелиною
вздовж річки. Мальовничі місця, красиві
краєвиди. Гори- Карпати. Ще
точніше - Сколівські Бескиди. Майдан
заховався серед бездоріжжя на межі
Турківського, Дрогобицького і
Сколівського районів, його й на карті
відшукати непросто. Серед навколишніх
бескидських конусів найвищий - гора
Липовали (944,2 м н.р.м.). В самому селі, неподалік
від плавильні і нижче екс-костелу -
гарнесенький будиночок лісництва. Поруч
два дерев'яних діди і стенди з
інформацію про НПП "Сколівські
Бескиди".
В Майдані є мисливське господарство, де
ще в 1965 р. почали відновлювати
популяцію зубрів.
Тут є дерев'яна Успенська
церква. Вона зведена в
1939 р. (спочатку була каплицею). В
1958-1989 рр. храм не діяв.
Чи не найдавніша в Карпатах і Західній
Україні плавильня металу, котра
працювала вже в 1814 р. і видавала 9
тонн литого заліза щороку (близько 11 %
виплавок Східної Галичини на той час).
Плавильня знаходиться між будиночком
лісництва і річкою Рибник. Здалеку вона
нагадує напівзруйновану замкову вежу
(бо вона - та-тамм - напівзруйнована).
Колись на березі Рибника був цілий
промисловий комплекс: піч, три гамарні,
кузня, де робили цвяхи. Зараз поруч лише
підвал. За
інформацією журналу "Наука і
суспільство" (№ 6 за 1984 р.), колись
висота плавильні була 9,48 м, ширина —
7,7 м, довжина — 7 м.
Саме завдяки покладам руди село часом
називали Залізним Майданом.
Майдан - село туристичне. курортне. Тут
є дитячий табір з вагончиками, а далі за
церквою, в улоговині, розташовано
кілька сучасних баз відпочинку. Нарешті,
черга дійшла і до найцікавішого
відпочинкового об'єкту Майдана - і це не
генделик біля автобусної зупинки,
а колишній костел (1938). Спорудили його
з ініціативи інженера Вілімовського. Під
свій будинок відпочинку в радянські роки
його
обладнала Укрзахідпроектреставрація.
Там був навіть ресторан. Споруду
відреставрували в 1980-х (підозрюю, це
все-таки була не реставрація, а
модернізація і реконструкція),
вихолостили все католицьке,
облаштували територію навколо
(парканчик, доріжки, гарні ліхтарі). На
жаль, останні роки костел-будинок
відпочинку стоїть пусткою, архітектори
навідуються нечасто. Штукатурка починає
обсипатися, в дверях подекуди
повибивали скло. Всередині все ще
цивільно, але якось сиротливо. Туди свого
часу привезли домовини з тілами вбитих
в Зубриці 28 вересня 1943 р. Вже в часи
ресторану і готелю там начебто теж було
кілька випадків з летальним кінцем.
Цей костел був не єдиним в Майдані -
більш стара дерев'яна споруда під
титулом св. Михайла дожила до кінця
Другої світової і була розібрана вже в
радянський час. Зараз на її місці стоїть
дерев'яний хрест. Ще б тут не бути
костелам: до війни село було заселене
переважно поляками. Найдавніший
цвинтар села знаходиться на горі над
капличкою.
Ну і про назву. Біля лісництва і плавильні
в центрі села - ота сама широка галявина-
майдан, яка й дала назву поселенню. В
квітні там росли жовті квіти і горіла
трава.
