ROLVARA
Поиск
● радужная безысходность ●
● радужная безысходность ●
Подписчики:
62 подписчиков
ID:
50361840
Блокировка:
Нет ограничений
Верификация:
Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте
Видимость
открытое
Популярность:
У сообщества нет огня Прометея
Домен:
club50361840
що таке кохання????
Йога. Абхазия. Лагерь на берегу Черного моря
Червоноград (Кристинопіль)
Дністер - найкраща річка України:)
Охматів- моя колиска
![Охматів- моя колиска. Охма́тів — село на Україні в Жашківському районі Черкаської області, центр сільської ради. Розташоване на берегах річки Бурти за 12 км на південний схід від районного центру та залізничної станції Жашків. Населення — 805 чоловік, 605 дворів (станом на 2008 рік)[4].
Назва цього історичного поселення походить від назви місцевої Охматової діброви, згадуваної ще у середині 16 століття, коли ця місцевість належала місцевим земянам Базановичам. Село відоме з першої половини 17 століття. Спочатку входило до Брацлавського, а з кінця 18 століття до 1923 року до Уманського повітів.
30 січня 1644 року тут відбулася перша битва під Охматовим. Тоді біля Охматова коронне військо зустріло татарське та в результаті переслідування останнього наголову розгромило.
19—22 січня (29 січня—1 лютого) 1655 року під Охматовом відбулася битва українсько-російського війська проти польсько-шляхетських і татарських сил. Українсько-російське військо завдало ворогові значних втрат і змусило його відступити. Місце битви згодом названо Дрижиполем.
Під час радянсько-німецької війни у розгромі фашистів брали участь 348 жителів села, з них 182 — загинули, 166 — нагороджено орденами й медалями. В центрі села встановлено обеліск Слави охматівцям, які віддали життя в боротьбі з гітлерівськими загарбниками.
Станом на 1972 рік на території села була розміщена центральна садиба колгоспу «Родина», за яким було закріпленолено сільськогосподарських угідь 2 563 га, у тому числі 2 412 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків і м'ясо-молочного поголів'я худоби. В колгоспі були млин, пилорама, столярнотеслярська майстерня. На той час у селі працювали восьмирічна школа, будинок культури із залом на 350 місць, бібліотека з фондом 10 тисяч книг, медпункт, пологовий будинок, дитячі ясла на 100 місць, а також поштове відділення, магазин.
Поблизу села знайдено крем'яні знаряддя праці доби бронзи і виявлено залишки поселення черняхівської культури.](https://sun9-78.userapi.com/impg/c4741/g17637747/b_de579e62.jpg?quality=96&as=32x32,48x48,72x72&sign=ecd068ce78caeb5419e724de9753ee3e&u=EriQ6XHjzWUjcXkKvc1rnzbNLaq1XAfFNb6a23NV2Bk&cs=480x480 "Охматів- моя колиска. Охма́тів — село на Україні в Жашківському районі Черкаської області, центр сільської ради. Розташоване на берегах річки Бурти за 12 км на південний схід від районного центру та залізничної станції Жашків. Населення — 805 чоловік, 605 дворів (станом на 2008 рік)[4].
Назва цього історичного поселення походить від назви місцевої Охматової діброви, згадуваної ще у середині 16 століття, коли ця місцевість належала місцевим земянам Базановичам. Село відоме з першої половини 17 століття. Спочатку входило до Брацлавського, а з кінця 18 століття до 1923 року до Уманського повітів.
30 січня 1644 року тут відбулася перша битва під Охматовим. Тоді біля Охматова коронне військо зустріло татарське та в результаті переслідування останнього наголову розгромило.
19—22 січня (29 січня—1 лютого) 1655 року під Охматовом відбулася битва українсько-російського війська проти польсько-шляхетських і татарських сил. Українсько-російське військо завдало ворогові значних втрат і змусило його відступити. Місце битви згодом названо Дрижиполем.
Під час радянсько-німецької війни у розгромі фашистів брали участь 348 жителів села, з них 182 — загинули, 166 — нагороджено орденами й медалями. В центрі села встановлено обеліск Слави охматівцям, які віддали життя в боротьбі з гітлерівськими загарбниками.
Станом на 1972 рік на території села була розміщена центральна садиба колгоспу «Родина», за яким було закріпленолено сільськогосподарських угідь 2 563 га, у тому числі 2 412 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків і м'ясо-молочного поголів'я худоби. В колгоспі були млин, пилорама, столярнотеслярська майстерня. На той час у селі працювали восьмирічна школа, будинок культури із залом на 350 місць, бібліотека з фондом 10 тисяч книг, медпункт, пологовий будинок, дитячі ясла на 100 місць, а також поштове відділення, магазин.
Поблизу села знайдено крем'яні знаряддя праці доби бронзи і виявлено залишки поселення черняхівської культури.")