Поиск
Подсознание.©

Подсознание.©

Подписчики: 16 подписчиков
ID: 49038673

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club49038673

Патріоти Тисмениці=))). Вперше древнє місто Тисмениця, що на Івано-Франківщині згадується в Іпатіївському літописі в 1064 році, коли Галицький князь Володимирко “вийшов із Галича в Тисменицю на лови”. Мальовнича долина, круті береги двох річок та якась невідома надприродна сила, роблять це містечко особливо гарним.
В часи середньовіччя через Тисменицю проходив відомий волоський шлях зі Львова до Молдавії та Волощини. В 1448 році польський король Казимир Ягайлончик надав місту Магдебурзьке право. В другій половині XVI ст. до Тисмениці прибули вірменські поселенці, які привезли секрети кушнірства, виготовлення сап’яну та замшу. Поступово це ремесло перейшло до місцевих майстрів. У вересні 1592 року відбулося об’єднання тисменичан із ремісниками-вірменами в організацію кушнірства та білошкірів. Це стало своєрідним початком нового відліку в історії міста, міста, яке зажило доброї слави умілих майстрів по всій Європі. Тисменицькі ремісники конкурували навіть з “королівським цехом” Галича. Сьогодні, коли ринок товарів різко збільшився і перед нами відкрито широке розмаїття хутрових закордонних виробів, сучасні модниці продовжують надавати перевагу тисменицьким майстрам та їх розкішним і якісним виробам.
Але як кажуть, немає лиха без добра, а добра без лиха. Проблеми управління сучасним містом пов’язані з цілим комплексом складних аспектів. Для малих міст найбільш болючими є проблеми інженерної та соціальної інфраструктури.
В 1970 році на базі кушнірського ремесла в Тисмениці було побудовано одну з найбільших в колишньому радянському союзі хутрових фабрик. Для забезпечення сировиною, поблизу збудовано дві звіроферми. Об’єми виробництва фабрики потребували величезної кількості води, оскільки технологія виправи шкіри є доволі складною. Тому в цей час, із сусіднього Тлумацького району, від Дністра було прокладено 35–ти кілометровий трубопровід, який забезпечив достатньою кількістю води і фабрику і тисменичан.
В 1982 році місто стало адміністративним центром Тисменицького району. Розпочався його інтенсивний розвиток, збільшилась кількість промислових підприємств, збудовано понад 10 багатоповерхових та кількасот індивідуальних будинків. Час спливав непомітно. Здавалося б, що питання із забезпеченням Тисмениці водою в далекому 1970 році було вирішене раз і на завжди. Але, відпрацювавши понад 35 років, сам водогін фізично застарів. Труби прогнили, позаростали, через тверді солі діаметр відчутно зменшився. По всій довжині пропуски, величезні втрати води. Ось тоді перед владою та жителями постало доволі складне питання – “Що робити далі, як вийти із цієї складної ситуації?” Звичайно, що перше найпростіше рішення, яке напрошувалося – знову прокласти новий 35-ти кілометровий водопровід від Дністра. Але це були вже не ті роки, коли вартість електроенергії оцінювалася копійками. В 1996 –1997 роках вже почали вчитися рахувати та оцінювати свої фінансові можливості. Тому, порахувавши прийшли до висновку, що перекачування води з такої далекої відстані було б дуже дорогим задоволенням як для фабрики, так і для жителів міста. А оскільки об’єми виробництва на фабриці з роками почали зменшуватися, то від запропонованого надто дорогого проекту вирішили відмовилися. Почалися пошуки нових ідей та пропозицій, роздуми над тим, як вийти з цього складного становища. Жителі міста, на той час, вже почали відчувати кризу з водою: подача води по обмеженому графіку викликала серйозні обурення громади.
Друга ідея, яка була дуже цікавою, полягала в тому, щоб пробурити свердловини і шукати підземні запаси води в районі Тисмениці. Сьогодні стає очевидним той факт, що майже ввесь цивілізований світ користується питною водою в основному з підземних джерел. На превеликий жаль в нас ситуація зовсім інша. Воду для споживання ми беремо із відкритих водойм – річок та озер, а через їх значну забрудненість це доволі часто приносить нам серйозні проблеми та захворювання. Тому нова ідея з пошуками підземних запасів води, виглядала на перший погляд доволі цікавою та

Патріоти Тисмениці=)))

<<< Куземин - столиця світу >>>. Легенда про Куземин
На околиці давнього міста Гелона на березі Ворскли жив собі самотньо вродливий скіф на імення Кузьма. Мав він добру хату, багатий садок, розумно змайстрованого човна. Часто ходив на полювання, ловив рибу, займався господарством. І вродою хлопець визначався неописаною, і душею добрий і руки мав золоті. А очі - сумні. Не зустрічалася йому на дорозі та, що могла звеселити ті очі, запалити в серці вогник кохання. Постійно широкою повноводною Ворсклою пропливали мимо садиби Кузьми грецькі торгові галери. Не раз зупинялися греки в цім місці, сходили на берег, та й завели знайомство з одинаком - господарем. Той пригощав їх соковитими яблуками, пахучим хлібом, в’яленою рибою та міцною слив’янкою. Гості дарували йому рибні снасті, інший крам. Їх дружба тривала не одне літо. І греки звали хлопця просто й коротко: «Куз». Не раз пізніми вечорами з’являлися греки на човнах і гукали радісно: «Куз!...» Одного весняного ранку, коли цвіли сади, гули бджоли і серце співало від приємності природи, коли сонце позолотило тихі води ріки на березі з’явився човен давніх приятелів скіфа. Чоловіки зійшли на берег і попрямували до знайомої садиби. Поруч з власником галери йшла його донька - кароока, довгокоса, струнка й приваблива гречанка. Кузьма радо зустрів гостей, але чомусь відразу його серце стрілою пронизала якась незвичайно приємна, але ще незнана хвилька. Очі сором’язливо опустилися, а обличчя зблідло: « Що ж це? Що зі мною?». А перед ним стояла усміхнена красуня - гречанка, в карих очах якої, засвітилися промені українського кохання і блискавкою пронизали все тіло молодого одинака. «Куз», - простіг руку хлопець, оволодівши собою. «Ема», - ніжно відповіла дівчина. В їх поглядах греки побачили те, що не могли не побачити бували купці. «КУЗ - ЕМИН», - тихо сказав батько молодої красуні, з радістю за знайдене кохання доньки і з сумом про неминучу розлуку. Він знав, що його донька може покохати любов’ю вірною лише один раз. Минуло літ чимало. На околиці Гелона на березі Ворскли КУЗ - ЕМИН збудував з синами не одну оселю, посадив сади цілющих грецьких горіхів, яблунь, груш, слив, черешень... І відтоді це поселення всі стали називати: Куземин
Легенду склала вчитель - пенсіонер Добряк Ганна Павлівна
Матеріал надала завідуюча Куземинською сільською бібліотекою - філією Кирій К.О.

<<< Куземин - столиця світу >>>

КОХАННЯ-ЯКЕ ВОНО??. Що таке кохання?
Цікаве запитання. Кожен трактує це почуття по – своєму. Кожному здається, що він правий… І дійсно таки, скільки людей – стільки думок. Але давайте серйозно задумаємося що воно таке, кохання?? Це почуття! Ну звісно ж !!!
Кохання – це не тільки, коли ти можеш витерпіти людину 10 хвилин, це дещо більше! Кохати – не означає дивитися один на одного, це значить дивитися в одному напрямку…
Кохання – це почуття на 1 сходинку вище від дружби! Кохання – це значить кричати на весь світ про це, коли знаєш, що слова зайві!
Ви можете бути абсолютно різними, або навпаки, але кохати один одного.
Любит тот горячо, кто ревнует!
Любит тот горячо, кто молчит!
А не тот, кто безумно целует,
И слова я люблю говорит!
Кохання – це не тільки почуття і приємні емоції, це наслідки і обов’язки! Кохання – це прекрасно! Кохання – це вір, довіра, це життя! Кохати – це значить розуміти, підтримувати, допомагати, це значить безкорисливо любити!
Кохання – це отрута: коли в твій організм потрапляє хоч крапля, ти або помираєш ( у разі нерозділеного кохання), або знаходиш протиотруту і живеш як востаннє, але вже не один!
Кохання – це безодня: падаючи вниз, не знаєш що буде далі…
Кохання – це горілка: спочатку гріє, а потім зводить з розуму…
Хіба ж думав той, хто винайшов трикутник, про те, що його використовуватимуть навіть у коханні? Чому часто перетинають ся не ті лінії, які ми хочемо? А чи варто взагалі, що б вони перетиналися?
Ти – річка. Пливеш цим життям між двома берегами… Вони допомагають знайти правильний шля, допомагають долати перешкоди, які зустрічаються на твоєму шляху… Інколи вони самі створюють тобі пороги, яких ти не можеш сама здолати…
Ти – ангел, якому підрізали крила і вигнали на дощ…
Б.О.Г. – ти власник раю, свого життя, в якому важко вижити без друга. Але ти сам спокушаєш друга – ангела із темряви, сам із своєї руки даєш скуштувати плід із дерева добра і зла… Ти ж сам потім виженеш цього ангела з раю на дощ… Знову залишишся сам… Однією рукою ти пестиш, іншою даєш ляпаса…
Б.О.Г. – це берег, якого ти тримаєшся. Пливучи поряд на твоєму шляху ти зустрічаєш менше перешкод… Він увірвався у твоє життя, як стихія і «змітає» все на своєму шлях, аби бути поруч з тобою! Він приніс у ивоє життя впевненість і тривогу. Адже у тебе ще є інший берег, який ти не можеш залишити…
А може, варто спуститися на землю і відповісти за всі свої дива? Може варто залишити свою святу недоторканість і спуститися до грішника, повернути його до раю?!

КОХАННЯ-ЯКЕ ВОНО??

Задумайся. Статуси на різний смак=)
Слепая девушка ненавидела себя лишь за то, что она
была слепая. Она ненавидела всех, кроме своего любящего парня. Он всегда
был рядом. Она сказала, что, если бы только она могла видеть мир, она
бы вышла за него замуж.
В один прекрасный день кто-то стал донором глаз для девушки, операция
прошла успешно и девушка прозрела. Она увидела и своего парня. И тогда
он спросил: Ты выйдешь за меня замуж? Но девушка была шокирована,
когда увидела, что ее парень тоже был слепым, и отказала ему.
Молодой человек ушел в слезах, а позже написал письмо, в котором было
всего две фразы: Просто береги мои глаза, дорогая. Я всегда буду тебя
.Дівчата які хочуть ось це 💍 і мріють про це 👰 💑 . Я вас попереджаю заздалегідь, твоє життя зміниться з цього 😍 на це 😖 і з цього 😌 на це 😔 і з ось цього 😂 на це 😭, з цього 💆 на це 🙆 і ти забудеш про це 💅 💇 і цьому 😃 і цьому 💃 і цьому 📺 і цьому 😴 і цьому 🎁 і цьому 👗 і про ось цьому 💄 👠 💎 і ти будеш молити його, щоб він дав тобі ось це 💰 і це буде навіть не для тебе, а щоб купити ось це 👶 🍼 і це 🍗 🍞 🍎 🍊 🌽 🍅 🍆 🍠 🍍 і це ⛔, щоб брати ось це 👜 і з цими 🙎 🙎 🙎 піти ось сюди 🌇 і залишатися там до ось цього 🌃. Тобі треба буде рано тут 🏠, щоб приготувати це 🍳 🍲 🍜 🍝 🍛 🍴 для цього 👨. І ти весь час це 😡 і це 😤 і це 💔 і ось це 😢 і потім ти не буваєш такий 💪 і все буває так 👎 потім приїздить ось це 🚑 щоразу до тебе. І ти часто ходиш сюди 🏥 і будеш використовувати це 💊 і це 💉. Бачиш, що це 💍 з тобою зробить! Краще сиди тут 🏡 з ось цими 👴 👵, дивлячись ось це 💻 і насолоджуйся ось цим 🍕 🍔 🍦 🍧 🎂 🍫 🍭. Фіг з цим 💍 і з цим ❤!

Задумайся

що таке кохання????. Що таке кохання?
Цікаве запитання. Кожен трактує це почуття по – своєму. Кожному здається, що він правий… І дійсно таки, скільки людей – стільки думок. Але давайте серйозно задумаємося що воно таке, кохання?? Це почуття! Ну звісно ж !!!
Кохання – це не тільки, коли ти можеш витерпіти людину 10 хвилин, це дещо більше! Кохати – не означає дивитися один на одного, це значить дивитися в одному напрямку…
Кохання – це почуття на 1 сходинку вище від дружби! Кохання – це значить кричати на весь світ про це, коли знаєш, що слова зайві!
Ви можете бути абсолютно різними, або навпаки, але кохати один одного.
Любит тот горячо, кто ревнует!
Любит тот горячо, кто молчит!
А не тот, кто безумно целует,
И слова я люблю говорит!
Кохання – це не тільки почуття і приємні емоції, це наслідки і обов’язки! Кохання – це прекрасно! Кохання – це вір, довіра, це життя! Кохати – це значить розуміти, підтримувати, допомагати, це значить безкорисливо любити!
Кохання – це отрута: коли в твій організм потрапляє хоч крапля, ти або помираєш ( у разі нерозділеного кохання), або знаходиш протиотруту і живеш як востаннє, але вже не один!
Кохання – це безодня: падаючи вниз, не знаєш що буде далі…
Кохання – це горілка: спочатку гріє, а потім зводить з розуму…
Хіба ж думав той, хто винайшов трикутник, про те, що його використовуватимуть навіть у коханні? Чому часто перетинають ся не ті лінії, які ми хочемо? А чи варто взагалі, що б вони перетиналися?
Ти – річка. Пливеш цим життям між двома берегами… Вони допомагають знайти правильний шля, допомагають долати перешкоди, які зустрічаються на твоєму шляху… Інколи вони самі створюють тобі пороги, яких ти не можеш сама здолати…
Ти – ангел, якому підрізали крила і вигнали на дощ…
Б.О.Г. – ти власник раю, свого життя, в якому важко вижити без друга. Але ти сам спокушаєш друга – ангела із темряви, сам із своєї руки даєш скуштувати плід із дерева добра і зла… Ти ж сам потім виженеш цього ангела з раю на дощ… Знову залишишся сам… Однією рукою ти пестиш, іншою даєш ляпаса…
Б.О.Г. – це берег, якого ти тримаєшся. Пливучи поряд на твоєму шляху ти зустрічаєш менше перешкод… Він увірвався у твоє життя, як стихія і «змітає» все на своєму шлях, аби бути поруч з тобою! Він приніс у ивоє життя впевненість і тривогу. Адже у тебе ще є інший берег, який ти не можеш залишити…
А може, варто спуститися на землю і відповісти за всі свої дива? Може варто залишити свою святу недоторканість і спуститися до грішника, повернути його до раю?!
Коли з’являється любовний трикутник, хтось почуває себе як в зачарованому колі…

що таке кохання????