Поиск
Маски для волос

Маски для волос

Подписчики: 38 подписчиков
ID: 43141312

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club43141312

Описание

В этой группе вы сможите подобрать нужную для ваших волос маску)

Йога. Левый Берег. Химки.. Всем привет!
Добро пожаловать в группу Йога. Левый берег. Химки.
Эта группа создана для жителей района Левобережный, кто:
- давно хотел начать заниматься йогой, но не знал с чего начать;
- уже занимался йогой, но хотел бы продолжить тут, на районе;
- интересуется событиями и информацией, связанными с йогой.
В группе собрана информация о всех занятиях по йоге, которые проводятся на Левом берегу и поблизости: расписание, стоимость. Если у Вас есть дополнения или предложения - пишите, обсудим.
Также в группе периодически будут публиковаться авторские статьи от преподавателей. Если есть интересующие темы - пишите, будем учитывать Ваши пожелания.
Еще в группе будет выкладываться информация о важных йога-событиях в Москве и крупных йога-фестивалях для тех, кто захочет расширить свой кругозор в области йоги.
Если Вам это интересно,
добро пожаловать!

Йога. Левый Берег. Химки.

Задумайся. Статуси на різний смак=)
Слепая девушка ненавидела себя лишь за то, что она
была слепая. Она ненавидела всех, кроме своего любящего парня. Он всегда
был рядом. Она сказала, что, если бы только она могла видеть мир, она
бы вышла за него замуж.
В один прекрасный день кто-то стал донором глаз для девушки, операция
прошла успешно и девушка прозрела. Она увидела и своего парня. И тогда
он спросил: Ты выйдешь за меня замуж? Но девушка была шокирована,
когда увидела, что ее парень тоже был слепым, и отказала ему.
Молодой человек ушел в слезах, а позже написал письмо, в котором было
всего две фразы: Просто береги мои глаза, дорогая. Я всегда буду тебя
.Дівчата які хочуть ось це 💍 і мріють про це 👰 💑 . Я вас попереджаю заздалегідь, твоє життя зміниться з цього 😍 на це 😖 і з цього 😌 на це 😔 і з ось цього 😂 на це 😭, з цього 💆 на це 🙆 і ти забудеш про це 💅 💇 і цьому 😃 і цьому 💃 і цьому 📺 і цьому 😴 і цьому 🎁 і цьому 👗 і про ось цьому 💄 👠 💎 і ти будеш молити його, щоб він дав тобі ось це 💰 і це буде навіть не для тебе, а щоб купити ось це 👶 🍼 і це 🍗 🍞 🍎 🍊 🌽 🍅 🍆 🍠 🍍 і це ⛔, щоб брати ось це 👜 і з цими 🙎 🙎 🙎 піти ось сюди 🌇 і залишатися там до ось цього 🌃. Тобі треба буде рано тут 🏠, щоб приготувати це 🍳 🍲 🍜 🍝 🍛 🍴 для цього 👨. І ти весь час це 😡 і це 😤 і це 💔 і ось це 😢 і потім ти не буваєш такий 💪 і все буває так 👎 потім приїздить ось це 🚑 щоразу до тебе. І ти часто ходиш сюди 🏥 і будеш використовувати це 💊 і це 💉. Бачиш, що це 💍 з тобою зробить! Краще сиди тут 🏡 з ось цими 👴 👵, дивлячись ось це 💻 і насолоджуйся ось цим 🍕 🍔 🍦 🍧 🎂 🍫 🍭. Фіг з цим 💍 і з цим ❤!

Задумайся

·٠•●Ƹ̴Ӂ̴Ʒ●•٠·аngels can love·٠•●Ƹ̴Ӂ̴Ʒ●•٠·. Що таке кохання?
Цікаве запитання. Кожен трактує це почуття по – своєму. Кожному здається, що він правий… І дійсно таки, скільки людей – стільки думок. Але давайте серйозно задумаємося що воно таке, кохання?? Це почуття! Ну звісно ж !!!
Кохання – це не тільки, коли ти можеш витерпіти людину 10 хвилин, це дещо більше! Кохати – не означає дивитися один на одного, це значить дивитися в одному напрямку…
Кохання – це почуття на 1 сходинку вище від дружби! Кохання – це значить кричати на весь світ про це, коли знаєш, що слова зайві!
Ви можете бути абсолютно різними, або навпаки, але кохати один одного.
Любит тот горячо, кто ревнует!
Любит тот горячо, кто молчит!
А не тот, кто безумно целует,
И слова я люблю говорит!
Кохання – це не тільки почуття і приємні емоції, це наслідки і обов’язки! Кохання – це прекрасно! Кохання – це вір, довіра, це життя! Кохати – це значить розуміти, підтримувати, допомагати, це значить безкорисливо любити!
Кохання – це отрута: коли в твій організм потрапляє хоч крапля, ти або помираєш ( у разі нерозділеного кохання), або знаходиш протиотруту і живеш як востаннє, але вже не один!
Кохання – це безодня: падаючи вниз, не знаєш що буде далі…
Кохання – це горілка: спочатку гріє, а потім зводить з розуму…
Хіба ж думав той, хто винайшов трикутник, про те, що його використовуватимуть навіть у коханні? Чому часто перетинають ся не ті лінії, які ми хочемо? А чи варто взагалі, що б вони перетиналися?
Ти – річка. Пливеш цим життям між двома берегами… Вони допомагають знайти правильний шля, допомагають долати перешкоди, які зустрічаються на твоєму шляху… Інколи вони самі створюють тобі пороги, яких ти не можеш сама здолати…

·٠•●Ƹ̴Ӂ̴Ʒ●•٠·аngels can love·٠•●Ƹ̴Ӂ̴Ʒ●•٠·

COUNTRY OF CHUDEL'.
Коли влітку підеш назустріч вітру, то він обнімає теплим дотиком, легенько б’є в обличчя і біжить широким полем, прокладаючи собі дорогу серед густого буйноцвіття, серед моря синіх голівок, які слухняно вклоняються природній силі. Ідеш і радієш. Багатим буде урожай льону. Адже це діда-прадіда займалися у Чудлі вирощуванням «поліського шовку».
Починаючи від сохи і кінчаючи потужніми тракторами, все використовували селяни, аби виростити хороші врожаї і при цьому не згубити краси надслучанського села.
Саме за чудові краєвиди і назвали село Чудель.
…Колись, давним-давно, навесні, коли води красеня Случа виходили з берегів, вони затоплювали все. Вода брала в полон багато хат. Привертала увагу одна споруда, що одиноко стояла на горі. Води затопили навколо неї все, і здалеку здавалось, що вона «пливе» серед моря. Це було ніби чудо. Ця картина дивувала всіх.
Адже коли на цьому підвищенні посилився перший рибалка, знайомі, прийшовши на відвідини до нього, також вигукнули: «Чудове місце!».
Багато гадають, що звідси і пішла назва Чудель.
Село відоме з 1577-го року. А перші документи-згатки відносяться до середини XX століття.
Село Чудель з прилеглими до нього територіями: Мурашинець, Дубняки, Зарів’я розкинулось на мальовничих берегах ріки Случа за 16-ть кілометрів від районного центру Сарни.
Убогі похилені хатки, а в центрі дерев’яна церква, побудована в 1870-му році. Їй належало 32-ва десятки орної землі і 20-ть десятків сінокосу. Велика частина орної землі, лісів і пасовищ належала поміщикам Аролю, Шулеру і великому землевласнику Брану.
Справжній проект про забезпечення населення землею був загублений у воді в березні 1860-го року.
В школі була церковно-приходська школа, в якій навчались тільки хлопці, більшість населення була неписьменною.
Не покращало життя чудлян і за часів панської Польщі. На 500-от селянських дворів припадало 800-от га землі, з яких 30-ять га найкращої орної землі належало панові, ліси і пасовища - теж панові.
Добре пам’ятають селяни, коли останнє пасовище «Скородне» відсудив пан Богушевський.
Нестача коней і сільськогосподарських знарядь праці, високі ціни на промислові товари, великі податки, постійні штрафи середньовічні пережитки збільшували злиденність селянства, його залежність від куркуля і поміщика. Польські пани теж принижували гідність українських селян, називали їх «бидлом» і «хлопами». Ніде селяни не могли знайти захисту, були позбавлені будь-яких політичних справ. Соціальний гніт доповнювався національним. Презирливо ставились до української мови й культури пани. В 1920-му році українська школа була закрита.
В селі Чудель чудові краєвиди, й живуть тут чудові люди. І хоч на долю їх випали важкі випробування перших років колгоспного життя, воєнного лихоліття, років відбудови народного господарства, вони живуть і радіють життю, хоч починали тяжко. Напівголодні, напіводягнуті, трудились вони з раннього ранку до пізнього вечора.
Відпочивали тоді, коли обідали. А що було їсти? Дехто брав з собою на цілий день один борщ. Тільки ті, що жили трішки багатше, приносили з собою хліб та сало, молоко. Ділилися. У господарстві було 24-и пари коней і 4-и пари волів. На возах прикріплювалися бірки на яких були написані прізвища, імена та по-батькові їздових. Якщо чийогось воза не було на ніч – їздового штрафували, знімали в нього один трудодень.
Йшли роки.
Уже з’явилась сивина у перших колгоспників. Проте любові до землі, до праці у них не поменшало.
І раптом … війна. Хто пережив її, той знає, скільки горя і страждань, людських трагедій і страхіть принесла вона на нашу землю. Ще й досі важким болем пам’яті озиваються до нас оті далекі, скривавлені ворогом дні і ночі.
Село Чудель було майже дощенту спалене фашистами в роки війни…
На початку червня приїхав до села Мельда, комендант Клесова, в супроводі 45-ти німців і 2-х перекладачів. Набравши яєць, курей, гусей вертались назад. І ось біля урвища Мицак їх перестріли партизани. Всіх побили, закопал

COUNTRY OF CHUDEL'

Мости над Россю. Чи щастило вам, любі читачі, коли-небудь бувати у мальовничому містечку Корсунь-Шевченківський, що на Черкащині? Кому ж випадала така нагода, той неодмінно милувався перлиною цього міста – річкою Россю. ЇЇ краєвиди захоплюють, полонять душу, а бурхливий потік води, мелодійний шум дозволяє розслабитися, забути про буденні турботи і замислитися над сенсом життя. Річка Рось є однією з найбільших приток Дніпра, а її течія перетинає чимало міст і сіл та декілька областей. З її назвою часто пов’язують виникнення назви держави наших пращурів – Київської Русі. Без сумніву, саме Рось є окрасою старовинного Корсуня, безцінним діамантом, що виблискує чистотою своїх вод на всю Україну.
Коли сама бувала у Корсуні-Шевченківському, не змогла відмовити собі у задоволенні прогулятися духмяними бузковими алеями та послухати шум швидкоплинної, як сам час, ріки. Дивувалася, бо щоразу на цих алеях поблизу Росі та на похилих берегах зустрічала переважно захоплених туристів, а корсунців майже не було. Навіть на мить здалося, що жителі міста настільки звикли до краси, яка їх оточує, що тепер зовсім не помічають її.
Виявляється, не все так просто. Звикнути-то вони звикли, але і по цей час не розгубили любов до своєї малої батьківщини, зберегли повагу до мальовничої природи краю, вболівання за її чистоту та первозданність, а також не втратили безмежної прихильності до української пісні. Підтвердженням цьому є проведення традиційних культмасових заходів, таких як «Бузковий бал» у замку Лопухіних-Давидових та європейської акції «Ніч музеїв». А у червні цього року відбувся ІV традиційний міжобласний екологічний фестиваль-конкурс української народної, козацької, української естрадної та аматорської пісні «Мости над Россю».
Цікавою є історія створення фестивалю. Як завжди «спочатку було Слово»: Мости над Россю зачаровано стоять,
Бузковим цвітом заплелися, мов колоссям.
Величні скелі зачаровано мовчать,
Бо закохалися у вас, мости над Россю!
Це слова із пісні, що написав Володимир Оніщенко, людина творча і безмежно закохана в рідний край. Він автор ідеї, один із засновників фестивалю та режисер. Музику до пісні «Мости над Россю» створив автор ідеї та виконавчий директор фестивалю, композитор Сергій Калініченко. У його виконанні пісня стала символом цього заходу. Але всім відомо, що ідеї втілювати, особливо у наш час, не просто. Фестиваль не відбувся би без фінансової підтримки, яку надала районна і міська адміністрації, підприємці та районний будинок культури.
Важливим є те, що віднедавна до назви фестивалю додалося ще одне слово: екологічний. Організатори намагаються звернути увагу суспільства та змусити людей не бути байдужими до проблем навколишнього середовища.На жаль, сьогодні Рось терпить екологічне лихо. Греблі та водосховища, побудовані вздовж ріки, різко збільшують площу випаровування. Водозабори та водоводи призводять до уповільнення течії. А постійне забруднення красуні Росі відходами з численних фабрик та заводів у майбутньому може мати непередбачені наслідки. Мости, мости… Тільки в Корсуні береги Росі з’єднують 16 мостів. А скільки ж їх по всій течії річки? Мости творчості та натхнення об’єднали кращі колективи з мальовничих міст і сіл Черкаської та Київської областей, де протікає рідна кожному серцю ріка. Як Рось із потічка починається і набирає сили, так і фестиваль стає з кожним роком потужнішим. У відбірковому турі шановне журі прослухало 47 обдарованих солістів-аматорів та гуртів з Великого Поросся і визначило переможців конкурсу та учасників гала-концерту. Ними стали колективи та солісти із с. Владиславка Миронівського району Київської обл., с. Сигнаївка Шполянського району Черкаської обл., м. Узин Київської обл. та багато ін. Гран-прі фестивалю виборов ансамбль народної пісні «Ярославна» із Черкас. Віртуози зі стародавнього козацького міста показали справжнє дійство. Поєднання неперевершеного вокалу та мелодійного звучання кількох

"Мости над Россю"