Поиск
SPN Samara FAN-CLUB

SPN Samara FAN-CLUB

Подписчики: 33 подписчиков
ID: 36158990

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

закрытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club36158990

Описание

Самарские фанаты Сверхъестественного =)

Гніздичне * Хоми * Ч.Раковець. Долучайтеся в цю групу всі хто був!жив!живе! в селі Гніздичне!
ЛЕГЕНДИ СЕЛА ГНІЗДИЧНЕ
У мальовничій зеленій долині, на невисоких пагорбах, у верховіттях невеличкої поліської ріки-красуні розкинулося село Гніздичне, вже з поетичної назви якого дихає історія. Перша письмова згадка про село датується 1463р. В XIX столітті с.Гніздичне належало до Зарудянської волості. Згадується воно в Акті №902 Про поділ спадщини між князями Збаразькими Ними були три брати: Семен, Солтан і Василь — сини князя Василя Збаразького. Розподіл маєтків відбувся в с. Старий Тараж (тепер Кременецького р-н.) і с. Гніздичне дісталося князю Семену.
ЛЕГЕНДИ РОЗПОВІДАЮТЬ...
Кожен куточок нашого краю має свою історію, що захована на сторінках архівних документів, у легендах і переказах, віршах і баладах. Процес народження, формування і розвитку с. Гніздичне, що на Збаражчині, по-різному трактується у розповідях старожилів, спогадах тогочасних письменників, історичних довідках.
Одна з легенд розповідає, що неподалік теперішнього розташування села . знаходилося с.Цебричин, в якому основним заняттям жителів було робити відра - чинити цебрини, від того й походить назва села. Та одного дня спіткала жорстока недоля — напали татари. Вони вщент зруйнували село, а потім спалили його. Врятувалося лише кілька сімей. Усі інші були вбиті, закатовані, спалені, полонені. Ті люди, яким провидіння допомогло врятуватися знайшли невеличку річечку і поселилися на її берегах у старих дуплястих вербах. Поступово їх поселення розросталися, а згодом перетворилися у велике село, що дістало назву Гніздичне, від перших назв жител людей — гнізд.
Інша легенда розповідає, що колись дуже давно, коли наше с. Гніздичне було все в лісах, прийшов один чоловік зі своєю сім'єю і родиною ; їм дуже сподобалася ця місцевість, тому що була гарна річечка, земля дуже родюча і були великі ліси, щоб можна було сховатися в них від ворогів. Сім'я знайшла дуже гарне місце для своєї хати. А біля місця, де вони хотіли поставити хату і своє господарство, був великий і високий дуб. На ньому було гніздо. Коли вони побачили, що гніздо лелече, то дуже зраділи, так як колись вірили, що воно приносило щастя і злагоду в сім'ю. 1 в честь такої радості всі захотіли назвати цю місцевість селом Гніздичне.
Третя легенда розповідає, що давним-давно існувало село Цебричин, люди там займалися землеробством і ремісництвом. Біля нього протікала річка. Одного разу на Цебричин напали турки. Вони зруйнували село, забрали і винищили багато людей. Частина населення врятувалася. Вони більше не хотіли залишатися на цьому згарищі і вирішили мандрувати, шукаючи доброї місцевості. Люди проходили біля річки і побачили великі долини, оточені лісами. Земля була родюча, недалеко протікала річка, їм сподобалась ця місцевість. Люди вирішили оселитися там, їхні будинки були близько трьох ясенів. В одному з дерев було гніздо. Коли людей запитували: Де ви живете?, то вони відповідали: Біля гнізда. Є й інша версія виникнення с.Гніздичне, про що говориться в баладі :
Колись дуже давно вже більше семисот літ,
як спливло, жили тут люди.
Вони сіяли, орали, вони мріяли, кохали;
їх захищали від зла могутні велетні-дерева,
Буйні трави під ногами схилялись,
У повноводній річці крила відбивались
Та ось чорною хмарою прилетіла звістка.
Шлях весь вкритий татарами.
І де вони йшли — там вогні цвіли,
А де зупинялись — сльози проливались.
Що ж людям робити і куди втікати,
Щоб їхніх діточок урятувати?!
Ой плакали хати і сінешні пороги,
Село омертвіло, сумували рожі,
Орли не літали були на сторожі.
З'явилися кляті, охочі рубати,
Палити, вбивати - і що в них за мати?
Стояти, боротись, а не утікати!
Так мужня громада рішила
Зійшлися дві хмари, знялась блискавиця
Та сили нерівні, мужі знемагали,
Червоною кров'ю тіла їх спливали
Це б'ється останній. А як? Не здається!
Один проти сотні.

Гніздичне * Хоми * Ч.Раковець

Курінь УСП ч.12 Рутенія. Сприяння всебічному вихованню молоді, основаному на національній свідомості та патріотизмі, вірі в Бога, ідейних засадах Пластового закону; гармонійний розвиток особистості та формування активної громадської позиції членів куреня та його вихованців; формування поглядів молоді щодо належного місця жінки в суспільстві та родині; плекання, збереження та розвиток українських народних традицій, обрядів, звичаїв.
Тим, хто підкорює
вершини
У далеких, неприступних скелях,
Де зовсім ти не бачиш трав,
Снігом палав вінок пелюсток –
То едельвейс так розквітав.
Цей справді рідкісний підсніжник
Цвітінням доторкав небес,
Такий далекий, наче задум,
Із глибини душі воскрес.
Квітко надії, квітко щастя,
Божественна твоя краса,
Далекосяжна і тендітна,
Немов у променях роса.
А ти стоїш біля підніжжя,
Звертаєш погляд до вершин,
Твій едельвейс до себе кличе,
В свій верховинний часоплин...
І ось позаду круті схили,
Ще крок – і навкруги блакить,
Невже стискаєш в пальцях мрію?
Невже настала щастя мить?
І жаром крихітних пелюсток
Вже вся палахкотить гора,
А ти повірити не можеш:
“В твоїх руках твоя зоря”.
-
Присвячується усім членкиням куреня УСП Рутенія

Курінь УСП ч.12 "Рутенія"

Аксесуари,сумки та парфуми...... Духи, парфум, історія духів, цитати і вислови про духів
Хочеш, щоб духи стали невід'ємною частиною твого образу, його вишуканою прикрасою? Тоді, ласкаво просимо в царство чарівних ароматів! Духи, парфум, історія духів, цитати і вислови про духів - про все це і поговоримо.
Історія духів
Історія духів починається з незапам'ятних часів.
Люди давно відкрили для себе надзвичайні властивості запахів, здатних створювати потрібний настрій. У давнину, під час ритуалів, жерці язичницьких богів спалювали в курильниці трави, коріння рослин і квіти. Вони вважали, що смачний дим може розташувати до них богів, а також створити атмосферу таємничості і неймовірності відбувається. Однак пахощі цінувалися і за межами храмів.
Першим народом, які зробили аромати частиною своєї культури, стали єгиптяни. Вони натирали тіла маслами і мазями з запахом кориці або меду. Причому така косметика була настільки дорогою, що дозволити її собі могла тільки знати. Легендарна цариця Клеопатра наказувала змочувати духами вітрила своїх кораблів, щоб божественний запах сповіщав про її прибуття.
У Персії серед багатіїв вважалося хорошим тоном вирощувати у своїх садах фіалки, жасмин, лілії і червоні троянди, щоб потім використовувати їх для виготовлення пахощів. Саме персам ми зобов'язані винаходом рожевої води. Стародавні греки намагалися складати композиції з різних запахів і записували свої рецепти, докладно відзначаючи, з яких рослин які аромати виходять. А римляни ввели в моду гоління обличчя, після якого наносили на шкіру пахучі мазі. В епоху Середньовіччя запашний парфум стали використовувати для маскування неприємних запахів, які з'являлися внаслідок поганої гігієни. Саме тоді були винайдені рідкі парфуми на основі спирту і ефірних масел, відомі нам до сих пір і використовуються в парфумерії.
Минув час, але різний парфум продовжував бути так само популярним. Відомо, що Наполеон Бонапарт дуже любив запах жасмину і фіалок. І перекладав свою вінценосну особу за день до 12 літрів духів. І це не було простою примхою. Імператор вважав, що приємний аромат допомагає йому ефективно керувати бойовими діями. І, крім того, у військових походах він використовував духи для дезінфекції. До речі, в 1804 році він заснував першу парфюмерно-косметичну компанію і придумав ароматну воду, яку назвав туалетного.
Батьком сучасної парфюмерії вважається Франсуа Коті. Він був не лише геніальним носом, а й хорошим підприємцем. Йому належала ідея продавати духи в гарних флаконах, а не в простих аптекарських бульбашках. Він же вперше почав поєднувати натуральні запахи з штучними. Так в 1917 році був складений аромат Chypre, що приніс Коті світову популярність. У наші дні технологічний процес дозволяє використовувати найнеймовірніші пахучі композиції. У продаж надходить величезна кількість парфумів, і підібрати свої буває дуже складно. Але ми спробуємо розібратися в цьому різноманітті.
Вибираємо парфум
При виборі аромату в першу чергу треба пам'ятати про те, що кожна людина володіє унікальною хімією шкіри . Це означає, що ті духи, які тобі сподобалися на подружці, можуть зовсім по-іншому пахнути на твоїй шкірі. Парфуми потрібно підбирати індивідуально. Давати тут якісь рекомендації досить складно, але все-таки існують деякі загальні правила.
Фахівці не рекомендують приходити в магазин і пробувати все підряд. Навряд чи такий спосіб допоможе тобі зробити правильний вибір. Можеш протестувати вміст максимум трьох флакончиків. Інакше ти принюхатися, заплутаєшся і придбаєш зовсім не те, що хотіла.
бризнувши на себе духами, обов'язково походи з ними якийсь час, щоб аромат розкрився повністю. Крім того, на твоїй шкірі він може дещо змінитися. А орієнтуватися треба саме на шлейф, адже він буде супроводжувати тебе цілий день.
Парфумерні композиції складаються за принципом тріади: початкова (або верхня) нота, центральна нот

Аксесуари,сумки та парфуми.....

Сад пам'яті благодійна акція. Згадаймо наших дідів і прадідів, які загинули на різних фронтах Другої Світової. Скільки з них так і не побачили своїх дітей та онуків. Яку життєву радість, родинні почуття і любов забрав вихор війни у тисяч і тисяч родин. Яку страждальну і нестерпну біль вони перенесли, втративши рідних їм людей. Солдати. В нашій пам’яті Ви залишитесь завжди молодими, усміхненими, мрійливими гідно жити і сильно любити.
Ми Вас будемо завжди пам’ятати і Ви явитесь до нас квітучим яблуневим садом, зачарованим білим кипінням дерев.
Прохолодний травневий ранок. Сонце. Трава омита росою. Гудуть бджоли. Земля купається у п’янкому ароматі: цвіте яблуня .
Тиха серпнева ніч. Запахами парфумів повільно розливається п’янкий аромат. Гнуться гілки, вкриті тисячами сонць. На радість онукам і правнукам.
Ми правнуки дідів славних ініціюємо проект «Сад пам’яті», який повинен стати інтернаціональним Садом Миру у казковій Подільській долині центру Європи.
Акція (умови проекту): родина садить деревце у пам'ять загиблого діда, прадіда на загальній площадці проекту і повідомляє П.І.Б солдата (загиблого у ВВВ, або учасника війни, якого сьогодні вже немає в живих) .
Якщо горе війни торкнулося твоєї родини, якщо ти розумієш , якою ціною ми заплатили за перемогу . Давай разом посадимо дерево і зробимо його символом його пам’яті про минуле, заради майбутнього!

"Сад пам'яті" благодійна акція

♥Життя...♥-це дивна штука♥. Життя - це посмішка уранці, Це фотографія у рамці, Життя - це посмішка крізь сльози, Життя - це сонце і морози! Життя - це квіти навесні, Життя - це жарти і пісні. Життя - це кайф, як не крути, Його нам варто перейти! Життя - це щастя, що навколо, Це біль, що серце всім колола. Життя - це вулиці, це люди, Життя -природа, що усюди. Життя - це віддане кохання, Життя - це мрії, сни, зізнання. Життя - любити до останку, А не любити до світанку! Життя - це бачити себе В очах, що люблять лиш тебе! Життя - це інколи образи, Життя - обірвані всі фрази! Життя - це ревнощі, сумління, Життя - це страх, це рух,горіння... Життя -це все ж таки й страждання.. Але і дружба, це палання! Життя - це погляд несміливий, Це погляд ніжний і звабливий! Життя - прогулянки до ранку, Життя - це поцілунок зранку! Життя - це сонечко зимою, Трава покритая росою. Життя - холодні грози літом, Життя - це бути з цілим світом! Життя - це страх перебороти, Це щось зробити, як всі проти! Життя - побути десь самому, Життя - поспати не удома! Життя - побути в небезпеці, Життя - це вижити у спеці... Життя - це плавати вночі, Життя - згубити десь ключі! Життя - кричати досхочу, Життя - зізнатись так. брешу! Життя - протанцювати ніч, Здолати будь-що пліч-о-пліч! Життя - це когось врятувати, Життя - комусь коханим стати! Життя - залізти на гору, Життя - злітати на зорю! Життя - побитися із кимось, Щоб серце швидше все ж забилось! Життя - це сильно полюбити, Життя - це згодом розлюбити! Життя - це просто заблудитись... Це на коліна опуститись! Життя - гуляти під дощем, Бути з заплаканим лицем. Життя - в собі знайти все ж сили, Щоб просто жити...мати крила! Життя - це полюбити те, Що ненавидів більш за все!!! Життя - побачити образи, Не згадувати більш ті фрази! Життя - це витерпіти біль, Не сипати на рану сіль... Життя - це полюбити все, І захід сонця, і себе!

♥Життя...♥-це дивна штука♥