Поиск
паркур

паркур

Подписчики: 17 подписчиков
ID: 27627056

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club27627056

Описание

все для паркура

YOGA в Молодёжном Парке с ОЛЬГОЙ ПИЛЯЕВОЙ. Не спеша подкрадывается лето, погода все чаще начинает радовать, солнце греет, птицы щебечут, воздух свежий, ветер нежный, все больше времени хочется проводить на улице!
Поэтому, так как самой мне дома тоже не сидится, приглашаю всех желающих присоединиться к моим ранним динамическим занятиям ЙОГОЙ в Молодёжном Парке на Красном Камне!!!
СТАРТ - 23 мая (вторник), ориентируемся по погоде!
Жду тебя
Вторник - 07.30 - 09.00
Четверг - 07.30 - 09.00
С собой иметь коврик, удобную одежду для занятий и доброе настроение !!!
Оплата - donation (столько, сколько посчитаете нужным)
Звони - 063-692-41-28
Пиши - https://vk.com/id15351495
До встречи!

YOGA в Молодёжном Парке с ОЛЬГОЙ ПИЛЯЕВОЙ

Моя маленька батьківщина - Говори. Село Говори
Віньковецький район
Хмельницька область
Загальні відомості;
Говори-село в Україні.Населення становить 438(осіб)площа -2,003км2 Село лежить на річці Говірці(або Жван).
Історія;ПЕРША ПИСЕМНА ЗГАДКА ПРО СЕЛО ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ У ПОДАТКОВИХ СПИСКАХ 1530-1585РОКІВ.СЕЛО НАЛЕЖАЛО ПОЛЬСЬКИМ ДВОРЯНСЬКИМ РОДАМ ЗАГОТОВСЬКИМ,СТАДНИЦЬКИМ,ТИШКЕВИЧАМ.ГОВОРИ ВІДОМІ З 18 СТОЛІТТЯ ЯК РЕЗИДЕНЦІЯ ПОЛЬСЬКОГО РОДУ СТАДНИЦЬКИХ.В КІНЦІ 19 СТОЛІТТЯ ОСТАННЯ ГОСПОДИНЯ СЕЛА РОЗА МАРІЯ СТАДНИЦЬКА ВИХОДИТЬ ЗАМІЖ ЗА ВІДОМОГО СКУЛЬПТОРА І ХУДОЖНИКА ОЛЕКСАНДРА ТИШКЕВИЧА,ЯКИЙ БУВ ВЛАСНИКОМ СЕЛА ДО САМОЇ РЕВОЛЮЦІЇ.ОДНОПОВЕРХОВИЙ ПАЛАЦ БУВ ТУТ ЩЕ В 18 СТОЛІТТІ при Стадницькому,в 1869році його відновив вже Тишкевич.По переказам колишніх жителів села до Тишкевича польські пани були скупими та жорстокими(не була винятком і Марія Роза Стадницька)тільки з приходом Тишкевича покращилось життя(у народі мав кличку добрий пан).Він був талановитим архітектором,скульптором,садівником.І дуже шкода що з приходом Радянської влади була занедбана садиба.Тишкевич надбудував 2-й поверх,власноруч створив статуї і прекраси для садиби у формі левів.Був гарним художником про що свідчили числені картини та фрески.З приходом Радянської влади уся гіпсова ліпка скульптури,насціні фрески були безжалісно пошкоджені вапном та фарбою.На даний момент ,як свідчать історики садиба ніякоі історичної ціності не має.
Також великої шкоди зазнав графський парк.Тишкевичом були привезені з різних куточків світу різні види дерев та кущів.Нажаль уже не має трояндової алеї,більшої половини різновидності дерев,ніодної паркової скульптури ні одного паркового фонтана.Для нас залишилися;залишки руйнівного басейну,столітня липова алея,кудр,дерево посаджене коріням вгору,сосни висаджені ім ям дочки Тишкевича ‘Соня’.За розповідю місцевого жителя,в одній з кімнат Тишкевич влаштував акваріум на стелі,уявляєте лежиш собі на диванчику,а над тобою карасі плавають.
1917році Тишкевич проявив кмітливість продав усе своє майно місцевим селянам за смішні гроші і емігрував.Селяни раділи не довго-прийшли червоні і все забрали безкоштовно.Після революції перекопали всю садибу-шукали золото,досі шукають.
Ліс Футір- являється свідком німецької окупації села.За переказами бувших старожилів у лісі довчий час житель села переховував євреуську сім ю, яку розстріляли у цьому лісі.
Ще одним старожилом села являється столітня верба та джерело,яке по переказам напувало усе село і вода не зменшувалась навіть у велику засуху.
Ще один свідок давньої історії села який пам ятає монголо-татар є Говірський ліс, довжина якого сягає до міста Бар.Тут жили перші жителі села Говори, які тікаючи від монголо-татар заснували теперішнє село.саме тут були знайдені залишки трипільської культури.
На самій височині села до 60 років красувалася кам яна Свято-Покровська церква одна з найкращих в окрузі.На даний час залишилося лиш цілюще джерело.По вірі людській тут сцілювались від очних хвороб.В 90 роках дослідники зробили пробу води з різних джерел села,підтвердили що вода у цьому джерелі унікальна і не виключно по переказам жителів села що під скалою на якій була побудована церква знаходиться велике озеро.
Церковно-єпархіальну школу було відкрито у 1863 році.
Водоймище в якому б’є ще одне джерело,але не дзвичайне нібито на його честь було названо село Говори.До Великої Відчизняної війни воно з такою силою било,що шум води було чути у сусідні села,ніби говорило.Під час війни у нього було кинуто зв’язку гранат і кам’яна плита назавжди закрила гомінке джерело.За довгі роки воно знайшло собі новий витік,втративши назавжди величний гомін.
Зараз це окраєна села,а колись це була головна дорога.Зберігся старий ясень,саме він проводжав та зустрічав,і майже у кожного жителя села на старих фотографіях можна побачити цього гарного красення.

Моя маленька батьківщина - Говори

Rock та його фанати. серцевий напад, кожаний олень, холодне сонце, карна, linkin park, blink182, afi, Sum41, епидемия, сектор газа, киш, арія, system of down, p.o.d., bullet for my valentine, stigmata, amatory, disturbed, papa roach

Rock та його фанати

ЙОГА ЖК Анкудиновский парк.

ЙОГА ЖК Анкудиновский парк

Сделано в КП. КОПІЮВАТА Заснування села Копіюватої відноситься до 1711 року – час третього етапу заселення краю. Свою назву село одержало від струмка, який бере початок на цибулівських полях, протікає через Теолин і впадає в річку Конелку. На цей час в селі налічувалося 46 димарів. Швидке заселення розпочалося з 1845року людьми з північної та західної Малоросії. На час перепису 1900 року налічувалося 233 двори, 1523 жителі, 1424 десятини землі, з яких поміщику Улашину належало 628, церкві – 36, селянам – 760 десятин. В селі на той час діяла православна церква, церковно - приходська школа, часовня, 3 водяні млини, 4 вітряки, пожежний обоз. До революції 1917 року село нічим особливим не відрізнялось від багатьох інших сіл. В 1928 році у Копіюватій було створено перший колгосп «Перемога» на чолі з Петром Івановичем Опалінським. Згодом на базі колгоспу у 1931 році було створено першу МТС. Першими сільськими механізаторами стали Сава Богайчук, Семен Подолянюк, Пилип Адамовський та ін. Село розбудовувалося, розвивалося місцеве господарство. Величезну шкоду селу наніс голодомор 1933 року. Всього голод забрав 800 копіюватців. Економічне становище стало виправлятися в селі в 1934-1935 роках. Війна перервала мирне будівництво. Окупація села тривала з 19 липня 1941 року по березень 1944 року. Із фронтів в рідні оселі не повернулося 60 копіюватців. В період відбудови було створено новий колгосп ім.. Ілліча, який проіснував до самої перебудови. Найбільшого розвитку село досягло за часів, коли місцеве господарство очолив М. А. Мельник. Микола Антонович віддав Копіюватій 21 рік самовідданої праці, шануючи його, дбаючи про соціально – культурний розвиток. В знак подяки односельці занесли ім’я М.А.Мельника до Книги Пошани села. Чимало сил і енергії доклали до розвитку рідного села і інші копіюватці. Вже понад 50 років дбає про здоров’я односельчан, жителів сусідніх сіл лікар Л.Я.Хом’якова – нині вона очолює лікарську амбулаторію. Більше 30 років місцеву школу очолювала В.В. Костишина. Не одному поколінню односельчан педагог дала путівку в життя. Кращі роки свого життя розвитку художньої самодіяльності, закладам культури в селі віддали завідуючий будинком культури Г.А.Юзвик та бібліотекар М.І.Замковська. Поважають копіюватці і ветерана праці, колишнього ветлікаря господарства А.Д.Уманця. Анатолій Дмитрович і сьогодні завжди відгукується на звернення односельчан, допомагає у лікуванні тварин. Серед живих легенд орденоносці, колишні передовики сільськогосподарського виробництва В.П.Олійник та Ю.І.Домачук. Поважають односельчани і багатодітні родини Домачуків, Тертичних, Бохонських, які народили і виховали по 7 і більше дітей. Колись Копіювата була центральною садибою колгоспу, до складу якої входило троє сіл – Копіювата, Степівка, Теолин. В селі на той час було збудовано типові приміщення школи, дитсадка, будинку культури, магазинів, комплекс з вирощування нетелей, поповнено автотракторний парк, підготовлено численні кадри молодих спеціалістів для всіх галузей. Село також поповнилося приватними новобудовами, постійно за кошти місцевого господарства проводився благоустрій вулиць та установ. Попри всі труднощі років періоду перебудови вдалося копіюватцям зберегти базу господарства і соціальної сфери. Активно працюють і депутати сільської ради ( 12 чоловік). На засідання виконкому постійно виносяться актуальні проблеми розвитку села, спільно з виконкомом та орендарями намічаються шляхи їх вирішення. На сьогодні в селі проживає 646 жителів, майже 70% з яких - пенсіонери. Триповерхова школа – комплекс розрахована на 784 місця, а навчається лише 82 учні, в ній працює 18 учителів та вихователів. Сільська лікарська амбулаторія обслуговує жителів 5 сіл, загальною чисельністю 2342 жителі. Функціонує також приватна аптека. Жителів обслуговує 2 торгівельні точки. Сучасну споруду сільського будинку культури в 2 поверхи і великою прилеглою територією при недостатньому фінансуванні обслуговувати нелегко.

Сделано в КП