Поиск
розкопки

розкопки

Подписчики: 19 подписчиков
ID: 25863519

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club25863519

Описание

все що накопав))

ANNA ASTI. Анна Дзюба родилась 24 июня 1990 года в Украинском городе Черкассы живописно расположившемся на берегу Днепра. Девушка любит свою малую родину – здесь на душе становится уютно.
Выросшая в творческой семье девочка прониклась магией музыкой с пеленок. Вместе со старшей сестрой она постоянно выдумывала различные сценки, которые охотно демонстрировала родителям и соседям, устраивала импровизированные спектакли и показы мод. В школе Аня не пропускала ни одного музыкального мероприятия, с удовольствием участвовала в концертах, а кассеты Уитни Хьюстон и Марайи Кери, принадлежавшие сестре, были заслушаны до дыр. Ей всегда нравилась сцена и внимание публики, поэтому уже в подростковом возрасте она всерьез решила стать певицей.
Правда, девушка не знала, как сможет добиться успеха в шоу-бизнесе, ей казалось, что для этого нужны деньги и связи, которых у нее тогда не было.
С ранних детских лет девушка, увлекаюсь музыкой, но мечты о карьере певицы казались ей призрачными. Поэтому , дабы не терять время после школы , девушка сразу начала работать. Она пробовала силы в визаже, помощником юриста, но музыка продолжала манить Анну. Параллельно с работой девушка записывала песни и помещала их в сеть с надеждой, что её кто-то услышат её голос и разглядит талант. Ожидание длилось до 2010 года, когда поздно вечером Анне позвонил молодой человек,представившийся как Юрий Баранш. До то предопределяющего звонка Аня знала, кто такой Артик, но не верила, что этот популярный исполнитель зовёт её в совместный проект. Проделав страх перед неизвестностью , девушка отправилась навстречу мечте.
Так возник дуэт Artik & Asti, который уже через год громко заявил о себе треком «Моя последняя надежда». Клип на эту песню за месяц просмотрели около полутора миллиона человек. Artik&Asti – Моя последняя надежда (первый клип группы) Вскоре дуэт перебрался в Москву, где у молодых исполнителей началась совершенно другая жизнь, состоящая из плотной студийной работы, интенсивной концертной деятельности и частых гастрольных поездок. Artik&Asti – Артем Умрихин и Анна Дзюба Ане было непросто сразу адаптироваться к такому ритму, но рядом всегда был Артем, который стал не только партнером по сцене, но и верным соратником, лучшим другом и советчиком. К тому же, непередаваемые словами эмоции от выхода на сцену, энергетика зрительного зала и ощущения наконец сбывшейся мечты с лихвой компенсировали все сложности. Артик и Асти ворвались в музыкальный мир как ураган Девушка вспоминала, что на заре карьеры была довольно упитанной особой. Ее сильно ранили статьи в таблоидах, где ее упрекали в лишнем весе, и комментарии подписчиков, которые называли ее откровенно жирной. Похудеть певице помогла йога, мед.
2 ноября 2021 стало известно что Аня покинула популярную группу Артик Асти в которой была 10 лет, но Аня решила строить сольную карьеру.
24 декабря 2020 года Аня вышла замуж за своего мужа Станислава Юркина
Дата создания группы 15 декабря 2021 года
дата создания сообщества
Анна Асти 21 декабря 2022 года

Патріоти Тисмениці=))). Вперше древнє місто Тисмениця, що на Івано-Франківщині згадується в Іпатіївському літописі в 1064 році, коли Галицький князь Володимирко “вийшов із Галича в Тисменицю на лови”. Мальовнича долина, круті береги двох річок та якась невідома надприродна сила, роблять це містечко особливо гарним.
В часи середньовіччя через Тисменицю проходив відомий волоський шлях зі Львова до Молдавії та Волощини. В 1448 році польський король Казимир Ягайлончик надав місту Магдебурзьке право. В другій половині XVI ст. до Тисмениці прибули вірменські поселенці, які привезли секрети кушнірства, виготовлення сап’яну та замшу. Поступово це ремесло перейшло до місцевих майстрів. У вересні 1592 року відбулося об’єднання тисменичан із ремісниками-вірменами в організацію кушнірства та білошкірів. Це стало своєрідним початком нового відліку в історії міста, міста, яке зажило доброї слави умілих майстрів по всій Європі. Тисменицькі ремісники конкурували навіть з “королівським цехом” Галича. Сьогодні, коли ринок товарів різко збільшився і перед нами відкрито широке розмаїття хутрових закордонних виробів, сучасні модниці продовжують надавати перевагу тисменицьким майстрам та їх розкішним і якісним виробам.
Але як кажуть, немає лиха без добра, а добра без лиха. Проблеми управління сучасним містом пов’язані з цілим комплексом складних аспектів. Для малих міст найбільш болючими є проблеми інженерної та соціальної інфраструктури.
В 1970 році на базі кушнірського ремесла в Тисмениці було побудовано одну з найбільших в колишньому радянському союзі хутрових фабрик. Для забезпечення сировиною, поблизу збудовано дві звіроферми. Об’єми виробництва фабрики потребували величезної кількості води, оскільки технологія виправи шкіри є доволі складною. Тому в цей час, із сусіднього Тлумацького району, від Дністра було прокладено 35–ти кілометровий трубопровід, який забезпечив достатньою кількістю води і фабрику і тисменичан.
В 1982 році місто стало адміністративним центром Тисменицького району. Розпочався його інтенсивний розвиток, збільшилась кількість промислових підприємств, збудовано понад 10 багатоповерхових та кількасот індивідуальних будинків. Час спливав непомітно. Здавалося б, що питання із забезпеченням Тисмениці водою в далекому 1970 році було вирішене раз і на завжди. Але, відпрацювавши понад 35 років, сам водогін фізично застарів. Труби прогнили, позаростали, через тверді солі діаметр відчутно зменшився. По всій довжині пропуски, величезні втрати води. Ось тоді перед владою та жителями постало доволі складне питання – “Що робити далі, як вийти із цієї складної ситуації?” Звичайно, що перше найпростіше рішення, яке напрошувалося – знову прокласти новий 35-ти кілометровий водопровід від Дністра. Але це були вже не ті роки, коли вартість електроенергії оцінювалася копійками. В 1996 –1997 роках вже почали вчитися рахувати та оцінювати свої фінансові можливості. Тому, порахувавши прийшли до висновку, що перекачування води з такої далекої відстані було б дуже дорогим задоволенням як для фабрики, так і для жителів міста. А оскільки об’єми виробництва на фабриці з роками почали зменшуватися, то від запропонованого надто дорогого проекту вирішили відмовилися. Почалися пошуки нових ідей та пропозицій, роздуми над тим, як вийти з цього складного становища. Жителі міста, на той час, вже почали відчувати кризу з водою: подача води по обмеженому графіку викликала серйозні обурення громади.
Друга ідея, яка була дуже цікавою, полягала в тому, щоб пробурити свердловини і шукати підземні запаси води в районі Тисмениці. Сьогодні стає очевидним той факт, що майже ввесь цивілізований світ користується питною водою в основному з підземних джерел. На превеликий жаль в нас ситуація зовсім інша. Воду для споживання ми беремо із відкритих водойм – річок та озер, а через їх значну забрудненість це доволі часто приносить нам серйозні проблеми та захворювання. Тому нова ідея з пошуками підземних запасів води, виглядала на перший погляд доволі цікавою та

Патріоти Тисмениці=)))

Йога. Абхазия. Лагерь на берегу Черного моря. Абхазия. ЙОГА - ЛАГЕРЬ ИНДРА и Йогаплэйс
Условия:
1) Размещение в современных, комфортабельных номерах со ВСЕМИ удобствами.
2) Размещение в палатках.
4) Питание по выбору группы - вегетарианское или обычное.
5) Отличные экскурсионные программы.
Примерный рекомендованный распорядок дня:
06.00-06.30 Подъём, гигиенические процедуры
06.30-08.30 Йога. Пранаяма. Медитация.
09.00-10.00 Завтрак.
10.00-12.00 Отдых. Море.
12.30-13.30 Обед.
13.30-17.00 Отдых. Море.
17.30-19.00 Йога. Пранаяма. Медитация.
19.30.-20.30 Ужин.
21.00-22.00 Отбой.

Йога. Абхазия. Лагерь на берегу Черного моря

с.Богдашів. Богда́шів — село у Здолбунівському районі Рівненської області.
Село Богдашів відділяє від міста Здолбунова лише шосе, збудоване у 1980-1981 роках. При побудові шосе частина села була приєднана до міста. У селі немає власної школи — учні навчаються у Здолбунівській середній школі N6 або N4.
Покидаючи Лідаву, повертаємось до Здолбунова, звідки вступаємо до майже примкнувшого від заходу села Богдашова, котре тепер має 417 дворів, 1078 мешканців, сільраду, клуб, бібліотеку, крамницю, бригаду КСП «Хлібороб». На північно-східному краю села стоїть діюча церква Воздвиження Чесного Хреста. Її оновили в 1866 році. У ній зберігалися цінні стародруки, рукописи, копії метричних книг, хроніки подій, опис церковної землі шющею понад ЗО десятин, реліквії церковних ритуалів.
Околиця Богдашова приховує сліди оолостей глибокої давнини. Тут на віддалі 500 метрів від правого берега річки виявлено рештки старовинної зброї, черепки посуду староруської доби, монети раннього середньовіччя, сліди давніх могильників.
Перші вісті про Богдашів відбиті актом 1491 року, коли «имение Богдашево» належало Петрові Олехновичу й було продане княгині Марії Збаразькій (Рівненській), яка тут розширила посівні площі, зменшила податки, збільшила сінокосні займи, а також оновила ставкові греблі Восени, 30 вересня 1497 року, в замкові біля Топорищ на Житомирщині була вручена від литовського князя Олександра грамота гетьманові Костянтинові Острозькому, за якою він отримав у дар «двор й село Богдашов», де посесором був Загоров. Навесні 1518 р. возний сповістив про руйнівну повінь, котра спричинила багато шкоди «богдашовским крестьянам». Були затоплені посіви, господарські забудови, ушкоджені греблі, мости. У наступному році околиця села зазнала спустошень від ураганів.За описом майна Луцького замку 1545 року, «село Богдашев» платило від 20 димів, 2-ох млинових коліс, вносило данину за рибоставкові, звірині лови, виконувало сезонні шарваркові повинності, вносило для костелу Рівного 40 «гарців» меду.
Акти 1651-1654 років згадують «Богдашевский бор», де каральний загін польської шляхти під час сутички з козаками зазнав великих втрат і змушений був відійти. У 1710 році протоієрей Федір Сахнович оскаржує дворян Дорухівських, котрі в «селе Богдашеве», захопивши його землі, почали грабувати, обкладати контрибуціями священика Стефана Крута (Крента), котрий був змушений покинути село, а коли прибув сюди здійснити «требу», його обікрали, поранили. З 1-ої половини XVII століття «Богдашев» відходить до калуського старости Яна Замойського, а з 1759 року стає власністю князя Любомирського, де управителем був Зорій. Поземельні плани 1880—1887 р.р. зарисовують «Богдашев» як мале прирічкове село, примикаюче з півдня до смуги лісів. За даними 1893 р., «село Богдашев волости Дятковичской» мало 55 дворів, 439 мешканців, водяний млин, ставки, кушнірну майстерню, корчму, смолокурню, глиняний кар'єр. Назва Богдашів кінцевим «ів» указує на приналежність («чий?») і походить від прізвиська (прізвища) Богдаш, котре від мені Богдан («Богом даний») з нарощеним суфіксальним «аш» для ознаки зменшення, фамільярності У записах особова назва Богдаш виринає уже з XIV—XV століття («Мартин Богдаш, кметь г. Острога», 1378 рік). Існують похідні як Богдащук, Богдашко, Богдош, Богдашенко, Богдашівський.

с.Богдашів

01_ГЕЛИОС. Университет ТНЭУ. Группа предназначена для тех, кто хочет участвовать в создании Теософского университета он-лайн и его конкретной реализации в Белоруссии, для тех, кто готов углубить свои духовные и эзотерические знания, найти единомышленников, идущих этим путем... для тех, кто хочет делиться своим внутренним счастьем с окружающим нас миром...
====== НАШИ ПЛАНЫ ===========
В настоящий момент мы ведем активную работу над подготовкой нового интернет портала ГЕЛИОС и ставим перед собой цель организовать его таким образом, чтобы он превратился в крупный общеобразовательный теософский портал, на котором будут в системном виде преподаваться разные теософские и ноосферные концепции.
Адрес старого сайта www.nvpminsk.narod.ru. На нем вы можете увидеть общий объем предлагаемой теософской информации. И разнообразные темы, которые мы собираемся обсуждать. Новый хостинг по нашему замыслу будет давать не только информацию, но и возможность интеграции разных преподавателей и курсов по этой тематике в состав одного ноосферно-теософского он-лайн университета.
Мы будем благодарны всем, кто захочет участвовать в создании этого интернет портала и предложит свое видение и свою конкретную помощь.
Общая задача, которую мы ставим перед собой заключается в двух основных моментах:
1. Заложить базовую теософскую структуру в разрозненном эзотерическом поле современности, структуру, которая поможет сориентироваться и начинающим и опытным эзотерикам в океане современной эзотерической информации.
2. Создать видеокурс по теософии состоящий из 12 (и более) видеуроков, каждый из которых посвящен определенной теме. Так, чтобы каждый слушатель мог получить системную и объемную информацию по всем предлагаемым темам.
Принцип доброжелательности лежит в основе нашей работы. Мы хотим видеть позитив и единую мировоззренческую платформу в окружающем нас мире и протягиваем руку дружбы всем, кто хочет этого же.
====== НАШИ МЕРОПРИЯТИЯ =====
Мы планируем начать системную работу по преподаванию теософии с осени 2012 года, которая будет проводиться не только он-лайн, но и физически в городе Минске.
Кроме того, на лето мы планируем провести несколько теософских слетов-встреч в красивых местах, на берегу моря и в горах.
Подробнее мы расскажем об этом в анонсах этой группы.
И, наконец, для тех, кто захочет помимо интеллектуальных знаний, получить еще и хорошую физическую подготовку, мы предлагаем еженедельные занятия по хатха йоге в Минске. Более подробно об этом говорится в нашей группе по йоге http://vk.com/club20820348.
====== НАШИ КОНТАКТЫ =====
Николай Панчишин +37544-709-3127;
http://vk.com/nvpminsk

01_ГЕЛИОС. Университет ТНЭУ