Описание
Головкі́вка — село Чигиринського району Черкаської області України, центр сільської ради, якій також підпорядковане селище Скелівка. Населення — 1251 осіб (2007; 3652 у 1965, 2865 у 1968, 2646 у 1972).
Село розташоване за 43 км від районного центру — міста Чигирин і за 25 км від залізничної станції Фундукліївка; на території урочища Холодний Яр.
Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога долина, з трьох боків оточена горами, вкритими лісом. На північ, в кінці долини, село Медведівка. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в ярах село Мельники. На хвилястих полях багато високих курган-могил.
Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою ставків та алей, де розташоване цілюще радонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до 1 століття до н.е. Козаки і гайдамаки теж віддавали шану цій воді, лікуючи нею рани.[3]
В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.
Існує 3 версії походження назви села:
За однією з версій, у районі села протікала невелика річка, на якій пан збудував водяний млин. Для праці на млині пан поблизу поселив робітника із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Людей переселяли з навколишніх сіл — з Полуднівки та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів;
За іншою версією, біля одного із ставків оселився селянин Головко із своєю сім'єю. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
Третя версія говорить про те, що тут жив козак Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.
Територія села умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих ярах, Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого базару, на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої церкви, яка розміщалась тут у XVII-XVIII ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали румуни, на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.
Основна стаття: Історія села Головківка
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби епохи бронзи, на захід від села відкрито скіфське поселення, 1878 року знайдено скарб римських монет. Знайдено вироби часів Київської Русі.
В історичних документах село вперше згадується у 1775 році. У 18 столітті село перебувало під владою польської шляхти.
У 1835 році Головківку придбав цивільний губернатор Іван Іванович Фундуклей. З 1866 року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту Київської губернії. У 1888 році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника Миколи Артемовича Терещенко.
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей села Головківки.
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), банк, пошта.
На околиці села знаходиться джерело "Живун" на території Атаманського парку. Село знаходиться на високих мальовничих пагорбах, з
