Поиск
Беговой клуб "Березайка"

Беговой клуб "Березайка"

Подписчики: 11 подписчиков
ID: 222032131

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club222032131

Твоя ЙОГА. Практика Йоги в Жизни. Групповые и индивидуальные занятия.
Инструктор по йоге Яна Бузян
050-456-29-02, 098-865-54-52
Занятия проходят
Левый берег по адресу: ул.Героев Сталинграда, 7. Детский центр развития Источник.
Понедельник, среда, пятница с 19-15 до 20-30.
Правый берег:Днепропетровское шоссе, 13/ Песчаная, 1.
Вторник, четверг с 08-00 до 09-10, с 19-20 до 20-40.

Твоя ЙОГА

Даешь метро на Троещину!. Вже багато років найактуальнішою проблемою пасажирських перевезень у столиці залишається відсутність зручного швидкісного сполучення житлового масиву Троєщина з правобережною частиною міста.
На підставі досліджень і розрахунків, виконаних у присвячених цій темі проектах і техніко-економічних обгрунтуваннях, чинним Генеральним планом Києва на період до 2020 року прийнята схема, що передбачає будівництво Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену з пропуском її по Подільському мосту, в конструкціях якого закладені елементи станцій і ліній. У завершеному вигляді лінія повинна з'єднати Троєщину через центр міста з районом аеропорту Жуляни.
Траса лінії і вибір виду транспорту по ній прийняті у відповідності з усіма містобудівними нормами та вимогами на основі техніко-економічного порівняння кількох варіантів, у тому числі з використанням на даному напрямку трамвая, залізниці або автобусу. Лінія метрополітену покликана забезпечити доступ районів на півночі лівобережжя та південному заході правого берега до єдиної системи міського швидкісного сполучення та, завдяки кільком пересадочним вузлам на інші лінії, сприяти рівномірному розподілу навантажень по його мережі.
Спорудження Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену є головним стратегічним завданням з розвитку транспортної системи міста на найближчі роки. Необхідна для цього проектна документація давно розроблена.
Є можливість втілювати у життя проект поетапно, пусковими комплексами, кожен з яких стане таким же значущим, як свого часу поява основних діючих ділянок метро, включаючи зв'язки по мостах Метро і Південному.
У першу чергу, після закінчення основних робіт з будівництва моста, передбачається завершити монтаж конструкцій метрополітену в його нижньому ярусі і ввести в дію дільницю між станцією Райдужна, що розміститься в районі кінцевої зупинки Троєщина-2 4-го і 5-го трамвайних маршрутів, і станцією Подільська, пересадочною на ст. Тараса Шевченка Куренівсько-Червоноармійської лінії. За допомогою трамвайних та автобусних маршрутів, що підвозитимуть пасажирів, це дозволить розпочати обслуговування метрополітеном районів Троєщина, Райдужний і Воскресенський. Згідно затвердженого проекту цей пусковий комплекс коштує 3,2 млрд грн., причому першочергові витрати можуть бути меншими, якщо відстрочити введення в дію деяких проміжних станцій.
Поки будівництво моста не дає можливості завершити монтаж конструкцій метрополітену, мешканці Троєщини мужньо його чекають, добираючись маршрутами наземного транспорту до найближчих станцій метрополітену крізь пробки по перевантаженим автотранспортом Московському мосту та вулицях лівого берега.
Але їх очікування можуть бути марними. В ЗМІ регулярно з'являються описи всіляких казкових рішень проблеми швидкими і недорогими тимчасовими заходами на противагу витратному метрополітену. Як відомо, скупий платить двічі, але це не зупиняє новаторів, що мають і свої професійні інтереси. Складається враження, що хтось вкрай зацікавлений, якщо не в повній відмові від метрополітену, то в максимальному відстроченні його появи на даному напрямку.
Так, пару років тому жителів Троєщини обнадіяли вирішенням проблеми за рахунок електрички. Місто вклало чималі кошти в реконструкцію міського залізничного кільця, придбало поїзди, добудувало трамвайну лінію, організувало автобусні маршрути, і система запрацювала, але ... з дуже низькою ефективністю (у 2013 році кільцевою електричкою перевезено менше 1% пасажирів міського транспорту). Як і варто було очікувати, використання залізниці стримується обмеженнями її пропускної здатності через одноколійність Петровського моста і завантаженість іншими видами перевезень. Тому інтервали руху поїздів кільцевих маршрутів досягають 45 хвилин. І все ж цей захід можна визнати корисним: хоч хтось отримав можливість зручної для себе поїздки.
Ще однією спробою загальмувати просування метро на Троєщину стала проп

Даешь метро на Троещину!

Рихта. Краєвиди рідного села. Рихта (Rychta, Rychty Humiecki) — невеличке село, що розкинулось на обох берегах річки Жванчик. До середини XVII ст. село мало назву Новосілка. В середині XVI ст. селом володів пан Радецький, потім пани Лянцькоронські. На його північній околиці, на правому березі р. Жванчик (при шляху на Кам'янець) Лянцкоронські 1507 року спорудили укріплений замок. Про дату його заснування засвідчив напис (інскрипція) на кам'яній таблиці, знайденій під час пізнішої реставрації однієї з замкових будівель. В 1596(1569) році Єлизавета (Ельжбета) Лянцкоронська продала Новосілку з іншими маєтками Войцеху Гумецькому (Wojciech Humiecki польською мовою, поляки переклали як — Войтек Хамецкий), стольнику подільському і писарю городському кам'янецькому. Це поселення було розташоване на високому скелястому березі р. Жванчик і являло собою зручне місцеположення для укріплення. Тому Гумецький збодував тут невеликий замок і це село стало гніздом та родовим маєтком роду Гумецьких, котрі протягом півтора століття жили та існували на Поділлі.

Рихта. Краєвиди рідного села

БоРиСлАв. В цій групі лише Бориславці!
Бориславський міський голова – Іваницький Олег Євгенович, 1946 року народження. Освіта вища. У 1973 році закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу. Спеціальність за освітою – технологія і комплексна механізація розробки нафтових і газових родовищ. Трудову діяльність розпочав в НПУ „Бориславнафта”. З 1965 року по 2006 рік працював в управлінні бурових робіт. Обіймав посади інженера, майстра. З 1991 по 2006 рік начальник підприємства. Член виконавчого комітету Бориславської міської ради трьох демократичних скликань Позапартійний. 26 березня 2006 року обраний міським головою м. Борислава. В 2007 році нагороджений грамотою Львівської обласної ради за вагомий внесок у розвиток місцевого самоврядування та багатолітню працю на користь міській громаді.
2Борислав – це один із промислових центрів регіону, який свого часу був колискою українського нафтовидобування.
Місто Борислав свою назву одержало від монастиря, навколо якого пізніше виникло однойменне село. Його південну частину назвали „Потоком”, а північну – „Новим світом”. На території колишнього села дуже швидко виріс „ліс” нафтових веж, також вежі для озокеритовидобутку. Завдяки своїй всесвітній славі, як одного з найбільших центрів нафто – і озокеритовидобутку та повісті І.Франка „Борислав сміється”, одного з перших великих художніх творів у світовій літературі на виробничу тематику, місто здобуло популярність та розголос далеко за межами краю. Борислав дав світові імена, якими гордяться і гордитимуться нащадки. Це Лаврентій і Стефан Зизанії – відомі діячі української культури кінця шістнадцятого століття – першої половини сімнадцятого ст. Більш як сорок років (1879-1920 р.р.) працював директором української школи відомий педагог і письменник Стефан Ковалів. З Борислава походять генерал – хорунжий армії УНР Роман Дашкевич, відомий український мистецтвознавець Михайло Драган, генерал південного фронту Армії УНР Трифон Янів, відомі громадсько-політичні діячі першої половини минулого століття Антін Максимович, Филип Левицький, Євстахій Сасик, Микола Терлецький, Іван Калинович, організаційний референт крайової екзекутиви ОУН Мирослав Тураш... У новітній час із Бориславом пов’язано багато імен відомих людей, які робили і роблять вклад у науку й культуру. Це –доктор геолого-мінералогічних наук Георгій Бойко, академік, доктор хімічних наук Юрій Паздерський, доктор технічних наук Михайло Старчевський. Із Борислава походить відома в українському світі поетеса Віра Вовк-Селянська (Бразилія). У нашому місті живе Світова героїня, поетеса Ірина Сеник. Наша група допоможе Вам дізнатись про місто Борислав більше. Ви переконаєтесь на його сторінках легко орієнтуватися і зручно працювати. Ми вдячні за Вашу увагу до нашого сайту, цінуємо Ваші зауваження та пропозиції.
Відлік часу існування Борислава історики ведуть від першої писемної згадки про нього - документа польської королеви Ядвіги, датованого 19 березня 1387 року. У 15 -17 ст.ст. Борислав був одним з центрів солеваріння на Україні. Звідси сіль возили в Литву, Польщу, Угорщину, Румунію. В кінці 18 ст. наступає занепад солеваріння і Борислав стає маленьким непримітним селом. Так триває до початку нафтовидобутку. З другої пол. 19 ст., із швидким розвитком техніки і промисловості, нафта стає основним джерелом енергії. У зв’язку з розвитком нафтовидобутку, вздовж правого берега р. Тисмениці почалося будівництво вулиці Панської (зараз Шевченка) – головної магістралі майбутнього міста. Початково видобуток нафти здійснювався шляхом копання криниць, але з впровадженням передових на той час методів буріння починається її інтенсивний видобуток. За рахунок заробітчан, котрі стікалися на нафтопромисли, зростає чисельність населення Борислава та навколишніх сіл. Формально місто існує всього 78 років. 26 липня 1933 року розпорядже

БоРиСлАв

Академія Загубленого Лісу|Школа Магії. Колись дуже-дуже давно, ще коли текли молочні ріки у кисільних берегах, був собі один ліс. Той ліс був не звичайний, а чарівний. З’являючись лише кожної повні, він вперто ховав свої таємниці...
Шли роки, люди заселили майже всю землю, але цього лісу так ніколи й не торкнулася сокира дроворуба. Істоти що його населяють, дбайливо оберігають свою домівку від злого ока. Лише чиста серцем людина, здатна знайти цей ліс. Подейкують, там, десь у гущавині, зростає головний скарб чарівного народу – квітка Папороті.
Так от, одного разу забрів у цей ліс молодий чарівник. Йому тут дуже сподобалося, але після багатьох років життя у лісі, його почав засмучувати той факт, що крім хух моховиник, водяників, лісовиків, потерчат та інших, йому немає з ким спілкуватись.
Тому задумав він зробити школу, щоб передати свої знання та вміння достойним. Облаштував галявинку під розлогим дубом та кімнату в середині ствола, щоб посидіти коли дощ буде. Та й став набирати учнів. Небагато знайшов, але це його не бентежило, він знав що робить.
О, здається сьогодні саме повня... Щоб знайти вхід до лісу, требя вийти на вулицю, крутнутись навколо себе три рази та промовити «Приг та скок, скочу на горбок» і враз опинитесь біля лісу. Але будьте обережними, за деревами приховано багато таємниць, і не всі з них безпечні... Ну і звісно це великий секрет, тому нікому не розповідайте як потрапити до нашого лісу.

Академія Загубленого Лісу|Школа Магії