Описание
Гусятин - Надзбручанський милий край!
Тернопільської області, адміністративний центр Гусятинського району. Назва зазнала змін — Всятин, Усятин, Гусятин. Походить, ймовірно, від імені чи прізвиська Ус; за іншою версією, від поширеної у цій місцевості рослини — гусятника.
Населення понад 8 тис. осіб.
Містечко Гусятин розташоване на пpaвому березі річки Збруч.
До церковного Гусятинського приходу належить село Юзифівка, в п'яти кілометрах від Гусятина. Гусятин знаходиться на подільському плато, основу якого становить Волино-Подільська височина, що має хвилясту поверхню. Абсолютна висота над рівнем моря — 300—400 метрів. Біля Гусятина у північно-східному напрямку проходить товтровий кряж, або, як його називають, гори Медобори — унікальна геолого-ботанічна пам'ятка природи республіканського значення.
Перша писемна згадка — 1431; в історичних документах описані бої поблизу Гусятина між польськими і литовськими військами.
1559 отримав магдебурзьке право, статус міста, дозвіл проводити три ярмарки на рік та щотижневі торги. Тодішній Гусятин, розташований по обидва боки річки Збруч, був королівським містом, але королева Бона Сфорца для закруглення своїх володінь обміняла його на Миньківці. 1574 перейшов у власність польського магната Мартина Калиновського.
За Андрусівським перемир'ям 1667 залишився під владою Польщі. 1672 — відійшов до Туреччини, 1683 — знову до Польщі.
У 1594—1596 роках очолив селянсько-козацьке повстання Северин Наливайко, який жив у Гусятині, мав там хату і невеличку ділянку землі, займався кушнірством.
Після смерті батька Северин разом з матір'ю виїхав до старшого брата Дем'яна (Дем'ян Наливайко) у місто. Згодом він служив сотником у князів Острозьких. Залишивши службу, вирушив на Запорізьку Січ, де добре оволодів військовою справою. У 1594 році він повернувся до запорожців із закликом почати боротьбу проти польської шляхти та укріплень феодалів. І в жовтні очолив повстання, яке поширилось на Київщину, Волинь, а також Білорусію, Поділля і частково на Галичину. Повстанці Наливайка розгромили у Гусятині маєток магната Калиновського.
Повстанський рух у Гусятині не припинився і в 1650—1654 роках. У 1655 році Гусятин оточило військо під керівництвом Богдана Хмельницького і гарнізон Гусятина вимушений був здатися. За Андрусівським договором 1667 року західна частина Гусятина залишилася під управлінням Польщі. У 1672 році, скориставшись тим, що Польща була ослаблена тривалими війнами, султанська Туреччина захопила все Поділля. Гусятин став особистою власністю намісника турецького султана, і в той час Онуфрійвська церква була перетворена на мечеть. Після 27-річного панування турки були вигнані з Поділля.
1772 західна частина Гусятина опинилася під владою Австрії. Тоді у ньому було 455 дворів і 2,5 тис. мешканців. Західний Гусятин відокремлюється від східного і стає центром повіту, а східний Гусятин був приєднаний до Росії і став містечком Кам'янець-Подільської губернії.
Біля Гусятина в 1848 р. — Поблизу села Городниці у річці Збруч влітку знайдений широко відомий в історії так званий Збручанський ідол, який має вигляд високого чотирирядного стовпа із зображенням у верхній частині чотирьох облич. В даний час зберігається в Краківському Історичному музеї.
На початку ХІХ ст. Гусятином володіють шляхтичі Голуховські.
Замок графа Адама Голуховського (1855-1914) в Гусятині був зведений Ю.Захаревичем у 1889 р. Казковий стиль баварських замків короля Людвіга ІІ... Навколо палацу був англійський парк. Тільки дерева цього парку залишились, палац був знищений під час Першої світової війни. Про його вигляд можна судити тільки по старим фотографіям. [1]
Напередодні 1-ї світ. війни проживало близько 6 тис. осіб. Діяла прикордонна митниця, працювали пивзавод і гуральня.
У серпні 1914 в місто вступ
