Поиск
На природе при погоде!

На природе при погоде!

Подписчики: 19 подписчиков
ID: 20989904

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

закрытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club20989904

Описание

Отдых, рыбалка, охота, грибы, ягоды!

Я з МАРКІВЦІВ!!!. Марківці (Бобровицький район)
Марківці
Область Чернігівська
Основні дані
Засноване/перша згадка 1750
Населення 1504
Площа 5,481 км²
Густота населення 274 осіб/км²
Поштовий індекс 17421
Телефонний код +380 4632
Географічні дані
Географічні координати 50°43.83' пн.ш. 31°14.85' сх.д.
Адреса місцевої ради
17421 с. Марківці, вул. П. Зубка, 44, тел. 8-046-32-33-0-33.
Марківці — село в Україні, в Бобровицькому районі Чернігівської області.
Зміст
1 Історія
2 Населення
3 Пам'ятні місця
3.1 Церкви
4 Ландшафт, рельєф
5 Сільське господарство, агропромисловість
6 Промисловість, комунікації, народне господарство
7 Соціальна сфера
8 Видатні особи
9 Зовнішні посилання
Історія
Село вперше згадується в другій половині XVIII століття
Засновник села — Марко Боклан, козак.
1837 року Петро Андрійович Катеринич, поміщик з Марківців, брав участь у викупі з кріпацтва Тараса Шевченка. На знак подяки, а також за завданням Археографічної комісії в лютому 1846 року село відвідав поет, намалювавши вісім портретів членів сім'ї Катериничів. Чотири з них експонуються в Національному музеї Тараса Шевченка.
1967 року споруджено обеліск Слави воїнам-односельцям. 1975 року відкрито погруддя П. Н. Зубка.
Населення
Більшість мешканців — україномовні етнічні українці.
Спостерігається активна міграція населення з села до найближчих великих міст: Києва, Броварів, Ніжина тощо. Натомість Марківці поповнюють мешканці сіл, більш віддалених від шляхів сполучення з містами.
Більшість мешканців працює в Києві (відстань до Києва — 56 км, натомість до Чернігова — 85 км без прямого транспортного сполучення), а також у системі Укрзалізниці.
Пам'ятні місця
У селі збереглась ялина, біля якої свого часу відпочивав Тарас Шевченко. Від садиби Катериничів зберігся лише фундамент, на якому побудовано один із корпусів школи. Старовинний храм (1775), як і пізніший, також не зберігся — на його місці розташований обеліск слави.
Церкви
У Марківцях є два православні храми, обидва — Успіння Пресвятої Богородиці (УПЦ Київського та Московського патріархату). Розташовані в центрі неподалік від обеліску.
Ландшафт, рельєф
Марківці знаходяться в долині річки Трубіж. У селі та навколо нього є кілька озер штучного походження. Найвідоміше — Ремня, в центрі села.
Сільське господарство, агропромисловість
В Марківцях є угіддя, орні землі, дві лісові ділянки, є рибогосподарство. На базі колишнього радгоспу діє філія ТОВ «Земля і Воля».
Промисловість, комунікації, народне господарство
Нині територією села пролягає шлях, що з'єднує Бобровицю й Козелець, а також залізниця (ділянка Заворичі — Бобровиця). Є три залізничні зупиночні платформи: «Трубіж», «Ярославка» та «Марківці», зупинка міжміського автобусу.
Біля села знаходяться два дачних селища.
Марківці знаходяться в зоні покриття мобільних операторів Київстар, UMC, Beeline (стійке покриття) та life:) (нестійке покриття).
Соціальна сфера
У селі є Марківецька ЗОШ І-ІІІ ступенів — партнер Українського гуманітарного ліцею, музей історії села (у школі), клуб, кафе, кілька крамниць, гуртожиток, фельдшерський пункт, перукарня, стоматологічний кабінет. Близько половини вулиць заасфальтовано. Село телефонізовано (цифрова АТС — 2003) та газифіковано (2006). Найпопулярніші прізвища - Кот, Буряк, Шевченко.
Видатні особи
В селі народився Герой Радянського Союзу Петро Наумович Зубко, який 1944 року повторив подвиг Гастелло. На його честь названо вулицю.
Також уродженцем села є академік Петро Петрович Кононенко, відомий історик і письменник, директор Інституту українознавства.

Я з МАРКІВЦІВ!!!

Скутеристи Львова. Відкрита група для скутеристів львова і області,в подальшому будуть покатухи, всіх бажаючих підписуйтесь!!))будемо кататись колоною по львову можливо і за межі його, на шашлички,озера...
обмінюватись думками і просто гарно проводити час
запрошуй друзів!!! «««
також підписуйся на інстагрм
👇👇👇😎😎

Скутеристи Львова

Школа №4Foreverмы вси тут. Це група березані значіть ван нада знать про Березань:Місто Березань - розташоване в східній частині Київської області на 75-ому кілометрі траси Київ-Харків (залізницею - 65 км).
Клімат помірно-континентальний, м’який, з теплим тривалим літом та помірною, часом нестійкою зимою, з невеликим сніговим покровом та частими відлигами.
Грунти - в основному чорноземні, родючі, з великим вмістом гумусу, в незначній кількості - супіски, суглинки та солонці, які при необхідних агрономічних заходах дають великі урожаї.
Березань оточують хвойні та листяні ліси, березові гаї.
Водні ресурси - озеро Центральне, ставки, річки Недра і Трубіж - ліві притоки Дніпра.
Надра багаті на поклади торфу, глини, придатної для виробництва цегли та порцеляни, дрібнозернисті піски, столову мінеральну воду, з якої в давнину виготовляли пиво.
Загальна площа міста - 3292 га, що становить 0,12% від загальної території Київської області.
Місто з усіх сторін межує з населеними пунктами Баришівського району.
Кількість населення - 17,0 тис.чол.
У 1920 року Березань - це селище міського типу, напротязі 37 років (1923-1933, 1934-1962 р.р.) Березань була районним центром, з 30 червня 1994 року має статус міста обласного підпорядкування.
Березань - стародавнє сотенне козацьке містечко - розташоване в східній частині Київської області. Перша письмова згадка про нього зафіксована в історичних першоджерелах в 1616 році.
Місто має багату і славну історію, гідну написання історичного роману. Воно пережило монголо-татарське іго, набіги татарських орд кримського хана Гірея, владу литовських князів і магнатів Речі Посполитої, визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького, війну із шведами, кріпосне право, владу Російської імперії, ряд революцій, громадянську, першу та другу світові війни.
З Березанню тісно пов’язано багато славетних імен, зокрема гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, поета і художника Тараса Шевченка, поета-філософа Григорія Сковороди, Святого Софронія Іркутського, одного з найперших письменників України Іллі Турчиновського, етнографа-фольклориста Платона Лукашевича, космонавта Григорія Берегового, академіка Академії Наук СРСР Анатолія Дородніцина, Героя Радянського Союзу Лаврентія Волошина та багато інших. Березанська земля зростила акторів Наталію Гебдовську, Лідію Островську, Василя Бережного, заслуженого діяча культури журналістку Людмилу Гаєвську, письменника Івана Баса.
В 1927 році в Березані кінорежисером Арнольдом Курдюмом було знято один з перших повнометражних українських фільмів “Джальма”.
Неодноразово в Березані перебували такі визначні діячі культури України як Платон і Георгій Майборода, Андрій Головко, Андрій Сова, Остап Вишня, Олександр Білаш, Степан Олійник, Терень Масенко, Ніна Матвієнко, Назарій Яремчук, Феодосій Гуменюк, Михайло Сагайдак, Петро Гончар, Михайло Селівачов, директор Інституту Українознавства Гарвардського університету Джорж Грабович та багато багато інших. В 1843 році Тарасом Шевченком в Березані був написаний вірш “Розрита могила”.
Березанці завжди були волелюбним, незалежним народом. В XVI-XVII століттях насиченість козацьких родин в місті становила 54% - явище для України унікальне. І нині в Березані проживають нащадки славних козацьких родин. Березанці люблять своє місто, його історію, відроджують давні традиції.
Разом з усією Україною, її талановитим і працелюбним народом, жителі гордої і славної Березані з надією дивляться у своє майбутнє. Вони впевнені, що Україна займе гідне і почесне місце серед цивілізованих держав планети Земля.
Герб міста Березань Київської області
Геральдичний опис герба.
В срібному дамаскованому щиті лазуровий “стовп”. На стовпі срібна підкова, увінчана срібним рівностороннім лапчастим хрестом. Всередині підкови срібний рівносторонній лапчастий хрест. В нижній частині “стовпа” під підковою золоте серце. Щит накладено на золотий декоративний карт

Школа №4"Forever"мы вси тут

♥ Уторопи. Памятайте край карпатський,
Нашу Батківщину
Рідне село Уторопи
І свою родину.
Наше минуле, теперішнє і майбутнє...-Нікому його не знищити. Це - Дерево Роду, яке відроджується у нових поколіннях. Нікому не вирвати його коріння, не обірвати листочків. Ми не забуваємо і не забудемо імена тих, чиє життя пов'язане з Уторопами, знавчанням в Уторопській школі, бо вони - справжні українці, які люблять свою Батьківщину, рідні Уторопи. їхнє слово -зерно любові, яке проростає в наших серцях, гомін гірської води, цвіркання пташок, спів солов'я, запах квіточок, ріст кожного кущика, кожного дерева, це - ріст нашого Дерева Роду. с.УТОРОПИ
Уторопи — перша згадка 1367 р., до середини XIX ст. — Утроп. З 1531 р. — містечко, мало оборонні вали. Спалене в 1672 та 1676 рр. татарами. Межує з селами Стопчатів, Пістинь. Відстань від Косова 14 км, від залізничної станції Коломия — 21 км. Висота над рівнем моря 213 м.
Присілки і кутки: Гора Мала, Гора Велика, Царина, Могивки, Чотири Кібці, Грабники, Доліпотік, Лісок, Загук, Насарат, Прочерти, Пригід, Короленка, Гниляки, Баня, Залевади, Центр.
Селом протікає р. Уторопка з притоками Кошелівка, Насарат, Підділ. На околиці села — гора Лебедин (727 м).
Типові прізвища: Біленчук, Бойчук, Болдиш, Дунич, Кашевко, Кошелюк, Ласійчук, Сабадаш, Яковенчук. Розвинені ткацтво, килимарство, боднарство, столярство. Найвідоміша майстриня, що тче рушники, — Н. Грицюк (кут Царина).
Середня школа в приміщенні, побудованому в 1963 р. При школі діє широко відомий ансамбль пісні і танцю «Смерічка», створений Я. Грабовецьким у 1959 р.
Релігійна громада УПЦ—КП, Михайлівська церква. Храмове свято 21 листопада (Собор Архистратига Михаїла).
В Уторопах народився Кирило Блонський (1802-1852), священик, громадський і культурний діяч, посол до австрійського парламенту. З 1789 по 1840 рр. в селі жив дяк І. Ступніцький, який у 1794 р. відкрив першу школу. З 1888 по 1905 рр. у селі жила і навчалася, а потім вчителювала М. Ленерт-Домбровська, відома як письменниця Марійка Підгірянка. В Уторопах народився відомий поет-дисидент, лауреат Шевченківської премії Тарас Мельничук (20 серпня 1939 р.). Тут його поховано 31 березня 1995 р. Вихідцем із села є поет-пісняр Петро Хрущ, автор відомих пісень «Коні мої, коні», «Дорога поміж гори» та ін.
Пам’ятки історії та культури: пам’ятник (1974 р.) односельцям, полеглим у Другій світовій війні; могили сестер Марійки Підгірянки Анки і Олени, а також священика І. Бокшованого, який проводив велику просвітницьку роботу; меморіальна дошка встановлена 21 квітня 1991 р. на будинку Уторопської школи на пам’ять про Марійку Підгірянку; курган у центрі села, насипаний шапками селян на честь скасування панщини; (хрести, встановлені в селі на відзначення цієї історичної події, були знищені комуністичною владою); хрест борцям за волю України (1992 р.). Уторопці брали участь у повстанському русі. 12 чоловік полягли в УПА, у в’язницях і таборах загинули ще 4 людей, понад 40 чоловік були репресовані радянським режимом.
Пам’ятки природи: дубовий ліс і урочище на східній околиці села; гора Лебедин з озером на західній околиці; криниця в центрі села, з якої упродовж століть селяни варили сіль, продаж якої давала їм засоби для прожиття.
Телефонний код — 03478, поштовий індекс — 78622.

♥ Уторопи

★ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ★. Пасажирські перевезення по районі області, Україні, туристичні поїздки в Карпати, Буковель, на море, обслуговування урочистих подій та інше, комфортабельними мікроавтобусами на 7-8 місць Renault Trafic та Volkswagen Transporter
- Приймаю замовлення на перевезення по місту та за його межами ( озера, пікнік, весілля та інше ).
Ціна від 2.50 км.
тел. моб. 097-44-150-96 066-02-763-11

★ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ★