Поиск
Пользователи ERDAS

Пользователи ERDAS

Подписчики: 82 подписчиков
ID: 18385551

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club18385551

Описание

Всем кому интресна обработка космических снимков и не только...

<<< Куземин - столиця світу >>>. Легенда про Куземин
На околиці давнього міста Гелона на березі Ворскли жив собі самотньо вродливий скіф на імення Кузьма. Мав він добру хату, багатий садок, розумно змайстрованого човна. Часто ходив на полювання, ловив рибу, займався господарством. І вродою хлопець визначався неописаною, і душею добрий і руки мав золоті. А очі - сумні. Не зустрічалася йому на дорозі та, що могла звеселити ті очі, запалити в серці вогник кохання. Постійно широкою повноводною Ворсклою пропливали мимо садиби Кузьми грецькі торгові галери. Не раз зупинялися греки в цім місці, сходили на берег, та й завели знайомство з одинаком - господарем. Той пригощав їх соковитими яблуками, пахучим хлібом, в’яленою рибою та міцною слив’янкою. Гості дарували йому рибні снасті, інший крам. Їх дружба тривала не одне літо. І греки звали хлопця просто й коротко: «Куз». Не раз пізніми вечорами з’являлися греки на човнах і гукали радісно: «Куз!...» Одного весняного ранку, коли цвіли сади, гули бджоли і серце співало від приємності природи, коли сонце позолотило тихі води ріки на березі з’явився човен давніх приятелів скіфа. Чоловіки зійшли на берег і попрямували до знайомої садиби. Поруч з власником галери йшла його донька - кароока, довгокоса, струнка й приваблива гречанка. Кузьма радо зустрів гостей, але чомусь відразу його серце стрілою пронизала якась незвичайно приємна, але ще незнана хвилька. Очі сором’язливо опустилися, а обличчя зблідло: « Що ж це? Що зі мною?». А перед ним стояла усміхнена красуня - гречанка, в карих очах якої, засвітилися промені українського кохання і блискавкою пронизали все тіло молодого одинака. «Куз», - простіг руку хлопець, оволодівши собою. «Ема», - ніжно відповіла дівчина. В їх поглядах греки побачили те, що не могли не побачити бували купці. «КУЗ - ЕМИН», - тихо сказав батько молодої красуні, з радістю за знайдене кохання доньки і з сумом про неминучу розлуку. Він знав, що його донька може покохати любов’ю вірною лише один раз. Минуло літ чимало. На околиці Гелона на березі Ворскли КУЗ - ЕМИН збудував з синами не одну оселю, посадив сади цілющих грецьких горіхів, яблунь, груш, слив, черешень... І відтоді це поселення всі стали називати: Куземин
Легенду склала вчитель - пенсіонер Добряк Ганна Павлівна
Матеріал надала завідуюча Куземинською сільською бібліотекою - філією Кирій К.О.

<<< Куземин - столиця світу >>>

Твоя ЙОГА. Практика Йоги в Жизни. Групповые и индивидуальные занятия.
Инструктор по йоге Яна Бузян
050-456-29-02, 098-865-54-52
Занятия проходят
Левый берег по адресу: ул.Героев Сталинграда, 7. Детский центр развития Источник.
Понедельник, среда, пятница с 19-15 до 20-30.
Правый берег:Днепропетровское шоссе, 13/ Песчаная, 1.
Вторник, четверг с 08-00 до 09-10, с 19-20 до 20-40.

Твоя ЙОГА

Риболовля. Ця група створена в інтересах азартних рибалок.
На зимовій риболовлі треба бути досить обережним. Не так уже рідко зустрічаються випадки обмороження, і навіть дуже серйозні. Потрібно пам'ятати, що при обмороженні перші відчуття потерпілого бувають дуже оманними: здається, що нічого страшного не відбулося. Але цим ілюзорним відчуттям піддаватися не можна, треба вчасно почати всі необхідні в таких випадках заходу. При тривалім або сильнім переохолодженні може виникнути озноб - своєрідна форма обмороження. На особі, руках утворюються припухлості, тріщини, а іноді виразки. У місцях поразки відчуваються сверблячка й болі. На початку обмороження відчувається поколювання й печіння шкіри; потім наступає втрата чутливості. Шкіра стає білою або синюшного кольору. В особливо важких випадках з'являються різноманітної форми й величини пухирі, виразки, омертвляння тканин, суха або волога гангрена
Обморожені місця слід змазати риб'ячим жиром або гусячим салом, а якщо є, звіробійним маслом
Заздалегідь змазувати особа різними мазями, жиром не можна. Вони не попереджають, а навпаки, сприяють обмороженню шкіри, оскільки погіршують її терморегуляцію. Головне, що рятує в подібних випадках - це теплий, легкий, зручний і водонепроникний одяг. Під час навіть не дуже довгих, але швидких перехід до місця риболовлі людей розігрівається, потіє. Деякі відразу знімають верхній одяг або головні убори. Цього робити не слід - легко простудитися
Для того щоб не простудитися при перехід до місця риболовлі, особливо теплий одяг (кожушок або що-небудь другое) надягати не слід. Усе це треба нести або везти із собою на санках. По-перше, так іти легше, а по-друге, одяг залишиться сухий і її можна буде надягти, приступаючи до лову. У вітряну погоду аматорів підлідного лову добре захищає від пронизуючого вітру щільний і легкий плащ-намет. Її може замінити поліетиленова плівка, зшита напівмішком. Чотири метри плівки шириною приблизно півтора метра складають удвічі так, щоб при зшиванні міг вийти мішок. Верхню частину треба обрізати у вигляді купола (півколом) і зшити або склеїти липкою стрічкою, однак не до самого низу, інакше незручно буде в такому мішку ловити рибу. Поруч із лунками закріплюють льодобур. Плівку встановлюють так, що льодобур і рибалка виявляються під нею - як у наметі. Для того щоб плівка не рвалася, по низу й по краях її обшивають тасьмою або обклеюють липкою стрічкою
Існує думка, що на холоді зігріває паління. Саме навпаки - саме паління сприяє обмороженню, тому що викурена натще сигарета викликає спазми й застій крові в посудинах, тобто виключає в організмі внутрішній обігрівач
Інші вживають алкоголь. Цього також не слід робити. І тут порядок повинен бути у всех один: не брати із собою на риболовлю ні взимку, ні влітку ніяких спиртних напоїв. Крім нещасть, вони нічого не приносять. Алкоголь - великий ворог здоров'я людину і його життя. Аматори випивати частіше всіх тонуть і більше всіх зазнають різним простудним і іншим захворюванням. Найкраще зігрівають кава або чай
Особливо треба бути обережним узимку. Не слід випробовувати долю й виходити на риболовлю, коли лід ще тонкий. Якщо він уже витримує людину, то не рекомендується накопичуватися групами. Не можна близько підходити уводити, увести до ладу ополонці: може обломитися край льоду. На льоді в теплий час або навіть у морозне на плині можуть бути вимоїни, відкриті або закриті, з дуже тонким крижаним нальотом, іноді засипаним снігом. Дуже небезпечний осінній і весняний лід. Восени люди найчастіше провалюються на значнім видаленні від берега, тому що осінній лід завжди міцніше в берега. Навесні чому далі від берега, тем лід міцніше.
Взагалі та сама товщина льоду може мати різну міцність при різних температурах. При низькій температурі лід міцніше. Отже, уночі й ранком лід завжди міцніше, удень і ввечері - слабкіше. Старий лід міцніше молодого при однаковій товщині. Прозорий лід міцніше, чим мутн, що утворювавс

Риболовля

Клуб любителей села Великий Карашин. Из истории:
Згідно краєзнавчих матеріалів про селище зазначено наступне.
«Карашин село, що розташоване за 10 верст на захід від Фасової, на правій високій стороні р. Здвиж; у місцевості оточеної з трьох сторін річкою, а з четвертої — струмком Карашинкою. Ця, за природним розташуванням місцевість є зручна до захисту від ворожої навали, і де за всією ймовірністю колись тут існувало древнє городище з переправою через Здвиж, береги якого тут звужуються, і місцевість ця була укріплена в древні часи валами і ровами, що і нині сліди яких можна побачити навкруги церковної садиби. За народними переказами побудова цих укріплень належить якомусь давньому татарському власникові околишніх сіл*, ґрунтуючись на татарській назві села. Частина Карашина, що розкинулось трохи вище по р. Здвиж, відокремлювана полем за півтори версти, називається Малим Карашином. В обох Карашинах жителів проживає православних 950, римокатоликів 22, євреїв. 11.(дані на 1887 р.) На початку XVI століття Карашин належав до маєтностей Ласскіх (мали володіння також в селищі Демидів). У нотатках за 1636 р. зазначено, власником Карашина Вацлава Жмієвського, ловчого Київського; потім Карашин належав до Макарівського ключа Макаревичів. З початку XVIII століття ним володіють шляхтичі Сапеги, що уже відступили від православ'я. У1749 році: Ігнатій граф на Кодні, Вишничах, Несухочах, Надвірної та Величці, Сапега — підскарбний надвірний великого князівства Литовського і його дружина Ганна. Після них маєток належав Харленським до 1808 р., коли Карашин, Червона Слобода, Коптієвка, Юрів і інші селища були продані Павлу Сабанському. Після смерті Ліберія Павловича залишилося 3 сини: Костянтин, Конрад і Станіслав та дочка Іполітка, за чоловіком Комаровичева, які всі свої успадковані в Карашині землі, у кількості 898 десятин, польової і 536 лісової, продали в 1876 р. дійсному штатському раднику Василю Борисову. Частина ж земель Конрада Сабанського: Малий Карашин, у кількості 214 десят. польовий і 262 лісової землі, за участь його в заколоті, яка була також обтяжена боргом сестри Іполітки Комаровичової, визнана в 1864 р. що підлягає конфіскації, згідно з нею в 1874 р. була конфіскована, а гроші, за продану Михайлові Івановичу Курдюмову землю, пішли згідно ухвали на сплату боргових зобов'язань сестри заколотника.
До Карашинского церковного приходу зараховуються:
Жмурівка село, в Брусилівській волості, Радомишльського повіту, на лівій стороні Здвижа, навпроти Карашина. Жителів проживає 63; Гребля на Здвижі з'єднує це село з Карашином.
Червона Слобода село, на правій стороні Здвижа, яка є кордоном між повітами: Київським і Радомишльським, навпроти міста Рожів й у 3 верстах від Карашина. Жит. проживає 287; Це село з землею власника у кількості 419 десятин польової і 50 лісової продали в 1858 р. Сабанські Єремєеву за 18 000 руб.; а він через кілька років, секретареві Київської Консисторії Хижнякову, за смерті якого маєтність успадковував його син, нині (1887 рік) чернігівський міський голова Василь Михайлович Хижняков.
Мар'янівка, або Мервін хутір, за 5 верст на дорозі до Грузького. У цьому хуторі з 216 десятин землі, які належали 4 родичам, міщанам Мегедам, які живуть там та кількох робітників з сім'ями у числі 46 душ.»

Клуб любителей села Великий Карашин

Червоноград (Кристинопіль). Iсторiя нашого мiста починається з другої половини XVII ст. Тодi на берегах тихоплинного Захiдного Бугу було закладено мiстечко назване Кристинополем. Географiчне положення мiста зумовило його iсторичну долю, таку ж непросту, величну i трагiчну як i долю всiєї держави. Тут тiсно переплелися його минуле i сьогодення. Червоноград є найбiльшим мiстом на пiвночi Львiвщини. Воно росте, розвивається i стає все кращим. Тому ми прагнемо, щоб наше мiсто стало мiстом європейського рiвня. Адже пiсля входу Польщi до Євросоюзу, воно фактично набуло статусу прикордонного мiста України на кордонi з Європейською спiльнотою. Враховуючи добре розвинуту транспортну мережу, наявнiсть iнфраструктури, Червоноград є привабливим для залучення iноземних iнвестицiй. А це вимагає вiд нас постiйного пошуку, щоденної наполегливої працi. В такому ритмi живе i працює наш рiдний Червоноград.

Червоноград (Кристинопіль)