Поиск
паркур

паркур

Подписчики: 16 подписчиков
ID: 13524365

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club13524365

Описание

для любителей паркура

село Шутнівці, та його найближчі сусіди. Цитати, пріколи, всяка хирня!!!!!!!!... І Ця група присвяченна великому і красивому селу. Шутнівці.
Мальовничий куточок на Поділлі.Це село: мальовниче, красиве.Тут добрі і привітні люди.У цьому селі є все: річка, гори, ліси, озера.
Це найкраще село у світі...

село Шутнівці, та його найближчі сусіди

Шацьк рулить(о_0). ця група про чудовий шацький край і його населення про шацькі озера і наших гарних дівчат !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Шацьк рулить(о_0)

we all love u bro!!!. в мене дуже незабутні враження від цього заходу... навіть не думав шо прийде стільки людей!!! тепер зрозуміло шо цей дибіл дійсно велика людина і шо всі його лав!!!!
лав ю бро!
скидуйте свої фотки в альбом, ті шо ви самі фотографували,
руку до графіті приклали ферос, ділк, честер. рідок ну і я
дуже дякую всім шо прийшли__)
а ті, хто не прийшов з таких причин шо я проспав, або бля я не міг, або мені погано було, або я їздив на озеро і ше шось в цьому роді, можна вам побажати одне:
таких самих друзів як ви самі!!!

we all love u bro!!!

Народно-патріотичний рух Моя громада. 27 вересня 2015 року в нашому селищі відбулась визначна подія. Ініціативна група, що складається з молоді Клавдієво-Тарасове, організувала відкрите зібрання односельців, на якому проінформувала присутніх про свій твердий намір виконати конституційний та громадський обов'язок і юридично оформити в межах адміністративно-територіальної одиниці пмт. Клавдієво-Тарасове територіальну громаду як суб'єкт права власності всіх місцевих ресурсів: землі, озер, лісів, комунальних підприємств тощо (Конституція України ст. 13,140-143).
Конституція надає громадянам таку можливість, якщо жителі населеного пункту або їх представники зберуться на загальні збори та затвердять свою малу Конституцію, тобто Статут територіальної громади. Для проведення таких зборів організатори зібрання пропонують всім мешканцям Клавдієво-Тарасове вибрати поміж десять сімей (десятки) одного представника, якого умовно пропонується назвати десятником. Його задачею буде вчасно інформувати членів своєї десятки про перебіг подій щодо організації загальних зборів та подавати до оргкомітету пропозиції стосовно тексту Статуту, а також представляти членів своєї десятки на Загальних зборах на підставі довіреності.
Організатори зібрання зробили офіційну заяву про започаткування в пмт. Клавдієво-Тарасове всеукраїнського народно-патріотичного руху Моя громада. Основною метою руху Моя громада буде підтримка та надання допомоги спорідненим ініціативам по всій Україні та організаційна підтримка мешканців Клавдієво-Тарасове у перетворенні їх на справжнього колективного власника місцевих ресурсів, при ефективному використанні яких можна значно підвищити добробут мешканців, оновити інфраструктуру, об'єкти лікувального, навчального, дошкільного та промислового напрямку тощо.
Гаслом народно-патріотичного руху Моя громада є: На багатій українській землі люди повинні бути багатими, а їх поселення квітучими.
Мешканці Клавдієво-Тарасове!
Долучайтесь до народно-патріотичного руху Моя громада. Так ви послужите своїй землі, народу та пам'яті предків, що життя клали за краще та справедливе майбутнє нашої єдиної держави!

Народно-патріотичний рух "Моя громада"

Новини Тереблі. Тере́бля — село в Україні, в Тячівському районі Закарпатської області.
Село розташоване на правому боці березі річки Теребля за 18 км на північ від райцентру Тячів і за 10 км від залізничної станції Буштино. Через село проходить шосейна дорога Буштино-Синевир. Населення 5100 осіб.
Вперше село Теребля згадується в письмових пам'ятках 1389 року. Існує декілька легенд про виникнення села. За однією з них назва села походить від назви ріки Теребля. За іншою легендою назва села походить від прізвища перших людей Теребел, які поселилися разом з іншими на березі річки. Поступово з роками населення збільшувалося, розселялося все далі і далі від річки і поселення перетворилося в селище. Одна з частин села називається Селищем. Та частина села, де люди оселилися і жили найдавніше називається Старе село (Староселиця - від річки до центру села), а те місце, де оселилися люди пізніше, називається Нове село (Новоселиця - від центру села і до озер).
В роки середньовіччя в районі озер в Тереблі добували сіль у шахтах, які належали Угорській державі, королям і приватним власникам феодалам-дворянам. Про наявність безмежних соляних багатств в районі села, а далі до Солотвинських соляних шахт свідчать і бурові розвідки, що проводилися в 50-х роках ХХ ст. не тільки навколо села, а й на його території присадибних ділянах в самому центрі села. Тоді буровики всюди шукали нафту, а знаходили сіль, мінеральні та термальні води. Тепер у селі на їх місці санаторій і водолікувальні ванни для лікування опорно-рухового апарату людей, радикуліту та інших захворювань.
В роки середньовіччя село, як і весь теперішній Тячівський район належало до Угорщини, а селяни працювали на угорських феодалів. Вони брали участь у повстанні селян під керівництвом Дєрдя Дожі. Повстання було придушено королівськими військами, а селян змусили сплачувати данину. Всі землі і навколишні села підкорялися королівському Хустському замку, в якому було розміщено військо угорських королів. Селяни всіх навколишніх сіл змушені були своїми тягловими силами завозити більшу частину урожаю в замок для харчування війська. Солдати забирали зерно, худобу, сіно, одяг та ін. Кравці і шевці всієї округи змушені були безкоштовно працювати на військо.
На початку XVIII ст.. тереблянці разом з іншими навколишніми селами брали участь у національно-визвольній війні угорського народу проти королівської династії Габсбургів. В економічному відношенні життя тереблянців було тяжким, як і в навколишніх селах. Основним заняттям населення було сільське господарство. Система обробітку була двопільною. Із зернових культур селяни здебільшого вирощували жито, кукурудзу, овес, ячмінь. Господарства тереблянців часто терпіли від повеней і посух, коли врожаї були дуже низькими і приводили до тяжкого життя. Так було, наприклад у 1787 році коли відбулися посухи в усьому районі. У селі крім сільськогосподарських селян, що працювали на полях, жили бокораші, які сплавляли ліс по річці Тереблі, візники ,які возили у замок, кравці, шевці, гончарі, про що свідчать експонати сільського музею. Шили народний одяг із домотканого полотна, взувалися у постоли. Більша частина населення бідувала. Так, дроворуб, який продав дрова за денний заробіток міг купити 0,91 кг хліба, або пів фунта топленого масла, а жнець – 1,36 кг проса, 0,45 кг сала .
Важкий соціальний гніт, недоїдання і відсутність охорони здоров'я викликали часті і важкі захворювання на холеру та інші хвороби. В ті роки і зародилося свято – Корела у Дулові, яке відмічають і тепер. Гинули від хвороби і в Тереблі.

Новини Тереблі