Поиск
Твоя диета

Твоя диета

Подписчики: нет данных
ID: 127030514

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

закрытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club127030514

САМАРСЬКА ПАЛАНКА. ЗНАХОДИТЬСЯ НА СТАДІЇ РОЗРОБКИ...
Поглиблення знаннь з історії рідного краю ,вшанування пам`яті про славне козацьке минуле Самарської паланки, відродження козацьких звичаїв ,обрядів та українських національних традицій, збереження козацької самобутності та основ моральності, звязок поколінь .
Це є наша історія і ми повинні її шанувати!
________________________________________ САМАРСЬКА ПАЛАНКА — адміністративно-територіальна одиниця Запорізької Січі у 18 столітті. Центр паланки — місто Нова Самарь (сучасне місто Новомосковськ) — новий козацький центр лівобережжя Дніпра після будівництва московського замку у старому козацькому і ще бродницькому і улицькому (виселки Пересіченя) центрі — Самарь (сучасне селище Шевченко в Дніпропетровську) і її залишення козаками.
Паланка була розташована по обидва боки річки Самари, вгору від лівого берега Дніпра, в майбутніх Новомосковському, Павлоградському й частково Олександрівському повітах Катеринославської губернії.
1732 року вздовж Орелі будується російська військова Українська лінія. Офіційне призначення якої була загорода шляху для татарських набігів на Україну і углиб Росії. Проте вона відокремлювала Запорожжя від України. Вже 1740 року до її складу входило 18 фортець. Тут були розселені Дніпровський і Донецький полки. 1764 року тут оселений Молдавський гусарський полк з Києва, який переіменували на Самарський гусарський полк. Його включено до Новоросійської губернії до якої входила Українська лінія.
1766 року з Самарської паланки Запорожжя, по причині швидко зрісшего населення, виділено Протовчанську і Орельську паланки.
До паланки належали села: Чаплі, Піщана Самарь, Переметівка, Кам'янка, Сокольський редут, Бригадирівка, Ревівка, Бардаківка, Адамківка, Пишнівка, Військове, Чернече, Підгородне, Спаське та інші.
1775 року Самарська паланка скасована з руйнацією Запорозької Січі. На її місці був утворений Новомосковський повіт з центром у перейменованій Самарі — Новомосковську.
(Полковий писар)---Іванів Йосип — син Сербинова, почав служити у Запорозькому Низовому Війську з 1743 року в Полтавському курені.
В атестаті відзначається сумлінне виконання ним усіх доручень Коша. В 1756 р. Йосипа Сербинова було обрано полковим писарем Кальміуської паланки, а в 1759 р. полковим писарем Самарської паланки.

САМАРСЬКА ПАЛАНКА

Неморож - Моє село з духм’яними садами. Неморож моя.
Дріма село на пагорбах широких,
А за селом - кургани-сторожа.
Отак ти й снишся серцю довгі роки, Батьківська земле, Неморож моя.
І оксамити Неморожі рідної,
Де стежечка дитинства пролягла. Від батьківської хати і до поля
Живуть в мені, як птаха два крила.
Біля криниці журавлі вербові
Лягли, як льон, блакитні небеса.
В душі ще змалку полум’ям любові Живе твоя незмірена краса.
О Неморож, і рідна й дорога ти, Ти завжди будеш в нашім серці жить,
Бо тут живуть невтомні і прекрасні Хороші люди щедрої душі. (Слова А.С.Голик, бібліотекар с. Неморож Музика С.Я. Бабченка, художній керівник будинку культури) «… Оті простенькі сільські байки, як дрібні,тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його краси,простоти і чарівної милозвучності. Тисячі речей у житті забудете, а тих хвиль,коли вам люба мама чи бабуся оповідала легенди та байки , не забудете до смерті…» (І.Франко). ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Не́морож — село в Україні,Звенигородському районі Черкаської області. Населення — 830 чоловіка (2010р.).Село розташоване на правому березі річки Гнилий Тікич за 5 км на північний захід від районного центру — міста Звенигородка та за 24 км від залізничної станції Звенигородка. Через село проходить автошлях Звенигородка — Київ. На північний захід – річка Неморозь, урочище «Церковище», відкрите Іваном Павловичем Гірником. Обстежувалося 1985 р. Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом В. О. Круца. Матеріали зберігаються у фондах Звенигородського краєзнавчого музею. Належить до другої фази нобелівської локальної групи (етап ВІІ-СІ)
ЗВІДКИ ПІШЛА НАЗВА СЕЛА НЕМОРОЖ? ЛЕГЕНДА 1. Давно це було. Поселялися люди там, де місцевість для життя гарна і земля родюча. Будували вони собі житло, обробляли землю, обзаводилися деяким господарством, займалися мисливством та рибальством. Та не мали місця їхнього проживання назв. І мали вони одне ймення – народ. На берегах мальовничої річки Гнилий Тікач розташувалося поселення. Жили там люди добрі, допитливі, щирі. Любили вони ловити рибу. Ось одного разу впіймали вони невідому тварину чи то рибу. Збіглося охочих подивитися на диковинку сила-силенна. Всі дивилися, дивувалися, сперечалися. Одні кричали: - Та це ж - морж! Інші заперечували: - Ні, не морж! Чи так це було, чи ні… Переказ цей з сивої давнини. Але, кажуть, з того часу село біля річки має назву Неморож. Живуть у ньому трудолюбиві, щирі, допитливі люди, які, до того ж, люблять порибалити.
ЛЕГЕНДА 2. Дуже давно люди переходили з місця на місце, не маючи постійного поселення. Особливо скрутно було з утриманням худоби взимку: якщо кормами можна було запастися з літа, то з водою була проблема. Одного разу люди зупинилися на берегах Гнилого Тікича, адже тут гарна рослинність, поряд – ліс, де можна було вполювати здобич, для худоби - багаті пасовища, родючі ґрунти для вирощування різних культур. Влітку люди насушили багато сіна і вирішили залишитися зимувати в цих краях. Тим паче, що поряд протікала ще невеличка річечка, води якої поповнювалися з підземних джерел і при зниженні температури вода не замерзала ( «не морозилась»). Річечку почали називати Неморозь. З тих пір люди стали постійно тут проживати і своє поселення назвали Неморож. Річка Неморож
(в селі її називають Неморозь) починається маленьким струмком із села Водяники Звенигородського району. Вона прикрашає село Неморож, як намисто, великими водоймами, на які їх розділили греблі. Греблі сполучають лівобережні та правобережні поселення жителів села Неморож. Водойми в селі називають ставками. Вони багаті на підземні джерела. Одне з найбільших наземних джерел, яке називають Горобцевою Криницею, впадає в річку Неморозь та має дуже смачну корисну воду. З цього джерела беруть воду не тільки жителі с.Неморожі, а й жителі м. Звенигородки та інших місцин, які знають цілющу силу цієї води.

Неморож - "Моє село з духм’яними садами"

·٠•●Ƹ̴Ӂ̴Ʒ●•٠·аngels can love·٠•●Ƹ̴Ӂ̴Ʒ●•٠·. Що таке кохання?
Цікаве запитання. Кожен трактує це почуття по – своєму. Кожному здається, що він правий… І дійсно таки, скільки людей – стільки думок. Але давайте серйозно задумаємося що воно таке, кохання?? Це почуття! Ну звісно ж !!!
Кохання – це не тільки, коли ти можеш витерпіти людину 10 хвилин, це дещо більше! Кохати – не означає дивитися один на одного, це значить дивитися в одному напрямку…
Кохання – це почуття на 1 сходинку вище від дружби! Кохання – це значить кричати на весь світ про це, коли знаєш, що слова зайві!
Ви можете бути абсолютно різними, або навпаки, але кохати один одного.
Любит тот горячо, кто ревнует!
Любит тот горячо, кто молчит!
А не тот, кто безумно целует,
И слова я люблю говорит!
Кохання – це не тільки почуття і приємні емоції, це наслідки і обов’язки! Кохання – це прекрасно! Кохання – це вір, довіра, це життя! Кохати – це значить розуміти, підтримувати, допомагати, це значить безкорисливо любити!
Кохання – це отрута: коли в твій організм потрапляє хоч крапля, ти або помираєш ( у разі нерозділеного кохання), або знаходиш протиотруту і живеш як востаннє, але вже не один!
Кохання – це безодня: падаючи вниз, не знаєш що буде далі…
Кохання – це горілка: спочатку гріє, а потім зводить з розуму…
Хіба ж думав той, хто винайшов трикутник, про те, що його використовуватимуть навіть у коханні? Чому часто перетинають ся не ті лінії, які ми хочемо? А чи варто взагалі, що б вони перетиналися?
Ти – річка. Пливеш цим життям між двома берегами… Вони допомагають знайти правильний шля, допомагають долати перешкоди, які зустрічаються на твоєму шляху… Інколи вони самі створюють тобі пороги, яких ти не можеш сама здолати…

·٠•●Ƹ̴Ӂ̴Ʒ●•٠·аngels can love·٠•●Ƹ̴Ӂ̴Ʒ●•٠·

★█★█★█★Малий Раковець★█★█★█★░▒▓█Офіційна Група█▓. ____________Малий Раковець____________
Малий Раковець — село в Україні, Закарпатській області, Іршавському районі.
________________________________________
Розташування
________________________________________
Село Малий Раковець розташоване за 18 км від районного центру, у сприятливих кліматичних умовах на лівому березі річки Боржави, на півдні Закарпаття. Село межує з Хустським і Виноградівським районами, селом Імстичево, В.Раковець. Село розміщене на семи горбах-гірках, які дуже гарні і неповторно відрізняються один від одного. Над селом піднімається ціле пасмо гір, вкритих лісами, переважно буковими, які, дякуючи доброму положенню й клімату, доростають до гігантської величини, Найвищою є гора Тупий. Але найкрасивіше і гордовитіше над селом височить Китиця, висотою 841 м. З нею пов'язано багато легенд, оповідей і народних повір'їв. У підніжжі гори Китиця знаходиться пам'ятка природного походження Білий Камінь. Це дуже красива й приваблива місцевість, яка в майбутньому може стати туристичною базою відпочинку. На вершині гори Китиця споруджено пам'ятник воїнам-визволителям. Для його спорудження знадобилося багато сил, щоб із самого села доставити на гору необхідні будівельні матеріали (камінь, пісок, цемент). За нею гори Товстий, Малий Гриців і Великий Гриців Горби. Протікають через село невеликі річки-потічки: Бистрий, Келеменів Потік, Буковецький Потік. Ці річки-потічки завдяки дбайливому ставленню до них, селян дуже чисті. В них живуть раки, які дуже чутливі до будь-якого порушення навколишнього середовища в річках. Тому можемо зробити висновок, що цивілізація при дбайливому ставленні до природи не знищила їх. Наше село поділено на присілки: Гуштанок, Буковецький Потік, Келеменівська Яма, Глухий Берег, Долина, Горб, Плитянки, Токарний, Мокрянка. Над селом, що розмістилося на горбах, розкинули свої крони фруктові сади. Для порівняння: вічне місто Рим також розміщено на семи горбах в Італії і є одним з найкрасивіших міст світу і також потопає в садах і виноградниках. Малий Раковець, нехай не ображаються за це мешканці інших населених пунктів Іршавщини, - найгарніше село Іршавського району.
_____________________________________
Історія
_____________________________________
Так кажуть старожили... Коли земля холонула, поверхня її робилася нерівна: де морщилась - там повставали гори, де западала -- там наливалися моря. От і на місці наших лісів, степів, сіл та міст теж хвилювалося колись глибоке, безкрає море. Воно вкривало цілу Україну. Наш край то дно колишнього давнього моря. Над тим морем стояла страшенна спека, і на острівцях серед нього росли буйні дерева та чагарі. Там собі притулок мали чудернацькі рослини та тварини. За тих давніх часів у наших краях людей ще не було. Прийшли вони пізніше, коли дно морське тут зрушилося, коли вода морська злилася, а натомість стала суха земля. Прийшли люди, ліс порубали, степ розорали, звіря прогнали, поставили хати, розвели худобу й почали жити.
______________________________________
Екологія
______________________________________
Аналіз стану навколишнього природного середовища вцілому Закарпаття свідчить про те, що останніми роками суттєвих позитивних зрушень в екологічній обстановці не сталося, а подекуди вона навіть погіршилася. Практично в усіх районах спостерігається підвищений рівень мінералізації підземних вод, не зменшуються концентрації нітратів та пестицидів. У стані здоров'я населення останніми роками намітилася низка негативних тенденцій, багато з яких значною мірою пов'язані з незадовільною екологічною ситуацією. Паводки останніх років свідчать про екологічну небезпеку в краї. Несприятливі екологічні наслідки впливу людини на навколишнє се-редовище загрожують як біосфері в цілому, так і її окремим компонентам. Однак ступінь розуміння екологічних проблем у сьогоднішньому суспільстві дуже низький. Ми багато в чому не розуміємо причинно-наслідкових зв'язків між тим екологічним ста

★█★█★█★Малий Раковець★█★█★█★░▒▓█Офіційна Група█▓

Академія Загубленого Лісу|Школа Магії. Колись дуже-дуже давно, ще коли текли молочні ріки у кисільних берегах, був собі один ліс. Той ліс був не звичайний, а чарівний. З’являючись лише кожної повні, він вперто ховав свої таємниці...
Шли роки, люди заселили майже всю землю, але цього лісу так ніколи й не торкнулася сокира дроворуба. Істоти що його населяють, дбайливо оберігають свою домівку від злого ока. Лише чиста серцем людина, здатна знайти цей ліс. Подейкують, там, десь у гущавині, зростає головний скарб чарівного народу – квітка Папороті.
Так от, одного разу забрів у цей ліс молодий чарівник. Йому тут дуже сподобалося, але після багатьох років життя у лісі, його почав засмучувати той факт, що крім хух моховиник, водяників, лісовиків, потерчат та інших, йому немає з ким спілкуватись.
Тому задумав він зробити школу, щоб передати свої знання та вміння достойним. Облаштував галявинку під розлогим дубом та кімнату в середині ствола, щоб посидіти коли дощ буде. Та й став набирати учнів. Небагато знайшов, але це його не бентежило, він знав що робить.
О, здається сьогодні саме повня... Щоб знайти вхід до лісу, требя вийти на вулицю, крутнутись навколо себе три рази та промовити «Приг та скок, скочу на горбок» і враз опинитесь біля лісу. Але будьте обережними, за деревами приховано багато таємниць, і не всі з них безпечні... Ну і звісно це великий секрет, тому нікому не розповідайте як потрапити до нашого лісу.

Академія Загубленого Лісу|Школа Магії