Поиск
Мармарис.Тур по Эгейским островам

Мармарис.Тур по Эгейским островам

Подписчики: 30 подписчиков
ID: 125889407

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club125889407

Готель Едельвейс Шаян Закарпаття. Якщо ви обираєте курорт для відпочинку та лікування, зверніть свою увагу на можливість провести незабутній відпочинок в Шаяні.
В мрійливому затінку зелених гір, оповитій лісами місцині, в незайманому куточку Закарпаття розкинулось село Шаян, з однойменним курортом.
Один з кращих серед готелів в Шаяні - готель «Едельвейс», місце для відпочинку на відомому курорті Шаян, багатому джерелами цілющої мінеральної води. Відвідавши нас, Ви опинитеся в ідеальному місці, оповитому сімейним затишком для відпочинку наодинці з природою.
Готель «Едельвейс» органічно розташувався в Шаяні, поруч з гірським потічком, де, виходячи на балкони, можна чути заспокійливе його дзюрчання, і поруч тільки небо, гори, ліс, завжди свіже гірське повітря, а неподалік – прекрасне озеро «Силоамська купальня».
В кожному номері готелю «Едельвейс» Ви відчуєте атмосферу домашнього затишку.
Якісний відпочинок та лікування неможливі без здорового харчування. Саме тому, в готелі «Едельвейс» функціонує кафе де, за Вашим замовленням, приготують найрізноманітніші страви домашньої кухні з натуральних продуктів закарпатських домогосподарств.
Бажаючі можуть зайнятися риболовлею, піти в ліс за грибами, а на тих, хто любить більш активний відпочинок, чекають найрізноманітніші екскурсії відомими куточками Закарпаття, а також всієї України.
Ми можемо гарантувати, що одного разу опинившись у нашому готелі Вам захочеться повертатись сюди знову і знову.

Готель Едельвейс Шаян Закарпаття

Зашків 2012. З 16-17 червня Молодіжний фестиваль .Вже стало традицією їздити в Зашків . Команда Червоноградського Яхт Клубу організовує і приймає участь в спортивних змаганнях і фестивалях.. 16-17.06.2012 Їдемо в Зашків 2012 ... зголошуйтесь !
В Зашків ми їдемо на молодіжний фестиваль.
http://chyc.io.ua/s91444 -на цій Офіційній сторінці Червоноградського Яхт Клубу ви дізнаєтесь більше про те як ми приймали участь у будівництві Козацької Чайки Отаман
Козацька Чайка Отаман/Червоноградський Яхт Клуб приймав участь у будівництві цієї Козацької Чайки , починаючи від освячення дерева до спуску на воду , це наша гордість
Фото
1. http://chyc.io.ua/album326824 -освячення дерева для кіля.Чайка/Освячення кіля для будівництва козацької Чайки 3 в с.Зашків/Червоноградський Яхт Клуб учасник
Львівське товариство Козацький Кіш будує вже третю Козацьку Чайку . Освячували два 18 метрові дуби з яких буде виготовлений кільбрус і шпангоути.
Фото
2. http://chyc.io.ua/album340731 -Козацька Чайка/Сьогодні 20.03.2010 розпускали дуб на кільбрус /Червоноградський Яхт Клуб
Червоноградський Яхт Клуб приймає участь у будівництві Козацької Чайки
Відео
3. http://chyc.io.ua/album392469 - КОЗАЦЬКА
ЧАЙКА ОТАМАН/Закладали освячену монету- оберіг під степс щогли(мачти)- це традиція така
ТРАДИЦІЙНО БУЛИ ПРИСУТНІ КОЗАЦЬКИЙ КІШ, ЯХТСМЕНИ ЯХТ КЛУБІВ З МІСТ ЛЬВОВА, ЯХТСМЕНИ КСК ГАЛАЛЬВІВ, ГОРОДКА, ЧЕРВОНОГРАДА, ПУСТОМИТИ, ПОЛЬСЬКЕ ГАРЦЕРСТВО В УКРАЇНІ
Відео
4. http://chyc.io.ua/video20750 - 18.10.2011 КОЗАЦЬКА ЧАЙКА ОТАМАН/Закладали монету під степс мачти- це традиція така/
Видео - Катера и яхты
[Видео МИ ПРИЇХАЛИ В ЗАШКІВ НА КОЗАЦЬКУ ЧАЙКУ]
720 x 576, 5 MБ, 0:35
МИ ПРИЇХАЛИ В ЗАШКІВ НА КОЗАЦЬКУ ЧАЙКУ
[Видео КАПІТАН ЧАЙКИ МИРОН ГУМЕНЕЦЬКИЙ ДАЄ ПОСТРІЛ З ГАРМАТИ.]
720 x 576, 4 MБ, 0:14
КАПІТАН ЧАЙКИ МИРОН ГУМЕНЕЦЬКИЙ ДАЄ ПОСТРІЛ З ГАРМАТИ.
[Видео Козацька Чайка ОТАМАН . Закладали монету - оберіг під степс щогли (мачти) . Козаки палили з гармат пригощали смачним кулешем і звичайно ж чаркою . Червоноградський Яхт Клуб приймає участ]
720 x 576, 409 MБ, 20:48
Козацька Чайка ОТАМАН . Закладали монету - оберіг під степс щогли (мачти) . Козаки палили з гармат пригощали смачним кулешем і звичайно ж чаркою . Червоноградський Яхт Клуб приймає участ
[Видео ВВЕЧЕРІ В КОЛИБІ ПАНА АНДРІЯ МИ ПРОДОВЖУВАЛИ СВЯТКУВАТИ ЗНАМЕННУ ПОДІЮ . СЛОВО ТРИМАВ КАПІТАН КОЗАЦЬКОЇ ЧАЙКИ МИРОН ГУМЕНЕЦЬКИЙ , АБО ЯК ЙОГО НАЗИВАЮТЬ ГУМА]
720 x 576, 59 MБ, 6:59
ВВЕЧЕРІ В КОЛИБІ ПАНА АНДРІЯ МИ ПРОДОВЖУВАЛИ СВЯТКУВАТИ ЗНАМЕННУ ПОДІЮ . СЛОВО ТРИМАВ КАПІТАН КОЗАЦЬКОЇ ЧАЙКИ МИРОН ГУМЕНЕЦЬКИЙ , АБО ЯК ЙОГО НАЗИВАЮТЬ ГУМА
[Видео ВІДВІДАЛИ МУЗЕЙ - КРИЇВКУ]
720 x 576, 16 MБ, 1:53
ВІДВІДАЛИ МУЗЕЙ - КРИЇВКУ
Відео:
http://chyc.io.ua/video28466 -18-19.06.2011 ЗАШКІВ 2011 Молодіжний фестиваль /КОЗАЦЬКА ЧАЙКА ОТАМАН
«Зашків 2011» || Молодіжний фестиваль
зашків 2011Молодіжний фестиваль «Зашків 2011» пройде у 120 річницю від дня народження полковника Євгена Коновальця у селі Зашків, що на Жовківщині Львівської області.
Фестиваль має на меті виховання української молоді в дусі національних традицій, духовності та патріотизму, формування свідомої громадянської позиції, створення умов для самореалізації молоді, заохочує до налагодження дружніх відносин між молодіжними лідерами з усіх областей України.
Фестиваль проходитиме у формі наметового містечка на березі мальовничого озера
720 x 576, 225 MБ, 26:42
18-19.06.2011 Козацька Чайка ОТАМАН - Перший раз на воду /фільм1/
[Видео 18-19.06.2011 Молодіжний фестиваль Зашків 2011 Козацька Чайка ОТАМАНвперше на воду/Фільм2/]
720 x 576, 143 MБ, 17:0
18-19.06.2011 Молодіжний фестиваль Зашків 2011 Козацька Чайка ОТАМАНвперше на воду/Фільм2/
[Видео «Зашків 2011» || Молодіжний фестиваль зашків 2011Молодіжний фестиваль «Зашків 2011» пройде у 120 річницю від дня народження полковника Євгена Коновальця у селі Зашків, що на Жовківщині Львівської об]
720 x 576, 165 MБ, 19:34
«Зашків 2011» |
Червоноградский Яхт к

Зашків 2012. З 16-17 червня Молодіжний фестиваль .Вже стало традицією їздити в Зашків . Команда Червоноградського Яхт Клубу організовує і приймає участь в спортивних змаганнях і фестивалях.

Я з МАРКІВЦІВ!!!. Марківці (Бобровицький район)
Марківці
Область Чернігівська
Основні дані
Засноване/перша згадка 1750
Населення 1504
Площа 5,481 км²
Густота населення 274 осіб/км²
Поштовий індекс 17421
Телефонний код +380 4632
Географічні дані
Географічні координати 50°43.83' пн.ш. 31°14.85' сх.д.
Адреса місцевої ради
17421 с. Марківці, вул. П. Зубка, 44, тел. 8-046-32-33-0-33.
Марківці — село в Україні, в Бобровицькому районі Чернігівської області.
Зміст
1 Історія
2 Населення
3 Пам'ятні місця
3.1 Церкви
4 Ландшафт, рельєф
5 Сільське господарство, агропромисловість
6 Промисловість, комунікації, народне господарство
7 Соціальна сфера
8 Видатні особи
9 Зовнішні посилання
Історія
Село вперше згадується в другій половині XVIII століття
Засновник села — Марко Боклан, козак.
1837 року Петро Андрійович Катеринич, поміщик з Марківців, брав участь у викупі з кріпацтва Тараса Шевченка. На знак подяки, а також за завданням Археографічної комісії в лютому 1846 року село відвідав поет, намалювавши вісім портретів членів сім'ї Катериничів. Чотири з них експонуються в Національному музеї Тараса Шевченка.
1967 року споруджено обеліск Слави воїнам-односельцям. 1975 року відкрито погруддя П. Н. Зубка.
Населення
Більшість мешканців — україномовні етнічні українці.
Спостерігається активна міграція населення з села до найближчих великих міст: Києва, Броварів, Ніжина тощо. Натомість Марківці поповнюють мешканці сіл, більш віддалених від шляхів сполучення з містами.
Більшість мешканців працює в Києві (відстань до Києва — 56 км, натомість до Чернігова — 85 км без прямого транспортного сполучення), а також у системі Укрзалізниці.
Пам'ятні місця
У селі збереглась ялина, біля якої свого часу відпочивав Тарас Шевченко. Від садиби Катериничів зберігся лише фундамент, на якому побудовано один із корпусів школи. Старовинний храм (1775), як і пізніший, також не зберігся — на його місці розташований обеліск слави.
Церкви
У Марківцях є два православні храми, обидва — Успіння Пресвятої Богородиці (УПЦ Київського та Московського патріархату). Розташовані в центрі неподалік від обеліску.
Ландшафт, рельєф
Марківці знаходяться в долині річки Трубіж. У селі та навколо нього є кілька озер штучного походження. Найвідоміше — Ремня, в центрі села.
Сільське господарство, агропромисловість
В Марківцях є угіддя, орні землі, дві лісові ділянки, є рибогосподарство. На базі колишнього радгоспу діє філія ТОВ «Земля і Воля».
Промисловість, комунікації, народне господарство
Нині територією села пролягає шлях, що з'єднує Бобровицю й Козелець, а також залізниця (ділянка Заворичі — Бобровиця). Є три залізничні зупиночні платформи: «Трубіж», «Ярославка» та «Марківці», зупинка міжміського автобусу.
Біля села знаходяться два дачних селища.
Марківці знаходяться в зоні покриття мобільних операторів Київстар, UMC, Beeline (стійке покриття) та life:) (нестійке покриття).
Соціальна сфера
У селі є Марківецька ЗОШ І-ІІІ ступенів — партнер Українського гуманітарного ліцею, музей історії села (у школі), клуб, кафе, кілька крамниць, гуртожиток, фельдшерський пункт, перукарня, стоматологічний кабінет. Близько половини вулиць заасфальтовано. Село телефонізовано (цифрова АТС — 2003) та газифіковано (2006). Найпопулярніші прізвища - Кот, Буряк, Шевченко.
Видатні особи
В селі народився Герой Радянського Союзу Петро Наумович Зубко, який 1944 року повторив подвиг Гастелло. На його честь названо вулицю.
Також уродженцем села є академік Петро Петрович Кононенко, відомий історик і письменник, директор Інституту українознавства.

Я з МАРКІВЦІВ!!!

Новини Тереблі. Тере́бля — село в Україні, в Тячівському районі Закарпатської області.
Село розташоване на правому боці березі річки Теребля за 18 км на північ від райцентру Тячів і за 10 км від залізничної станції Буштино. Через село проходить шосейна дорога Буштино-Синевир. Населення 5100 осіб.
Вперше село Теребля згадується в письмових пам'ятках 1389 року. Існує декілька легенд про виникнення села. За однією з них назва села походить від назви ріки Теребля. За іншою легендою назва села походить від прізвища перших людей Теребел, які поселилися разом з іншими на березі річки. Поступово з роками населення збільшувалося, розселялося все далі і далі від річки і поселення перетворилося в селище. Одна з частин села називається Селищем. Та частина села, де люди оселилися і жили найдавніше називається Старе село (Староселиця - від річки до центру села), а те місце, де оселилися люди пізніше, називається Нове село (Новоселиця - від центру села і до озер).
В роки середньовіччя в районі озер в Тереблі добували сіль у шахтах, які належали Угорській державі, королям і приватним власникам феодалам-дворянам. Про наявність безмежних соляних багатств в районі села, а далі до Солотвинських соляних шахт свідчать і бурові розвідки, що проводилися в 50-х роках ХХ ст. не тільки навколо села, а й на його території присадибних ділянах в самому центрі села. Тоді буровики всюди шукали нафту, а знаходили сіль, мінеральні та термальні води. Тепер у селі на їх місці санаторій і водолікувальні ванни для лікування опорно-рухового апарату людей, радикуліту та інших захворювань.
В роки середньовіччя село, як і весь теперішній Тячівський район належало до Угорщини, а селяни працювали на угорських феодалів. Вони брали участь у повстанні селян під керівництвом Дєрдя Дожі. Повстання було придушено королівськими військами, а селян змусили сплачувати данину. Всі землі і навколишні села підкорялися королівському Хустському замку, в якому було розміщено військо угорських королів. Селяни всіх навколишніх сіл змушені були своїми тягловими силами завозити більшу частину урожаю в замок для харчування війська. Солдати забирали зерно, худобу, сіно, одяг та ін. Кравці і шевці всієї округи змушені були безкоштовно працювати на військо.
На початку XVIII ст.. тереблянці разом з іншими навколишніми селами брали участь у національно-визвольній війні угорського народу проти королівської династії Габсбургів. В економічному відношенні життя тереблянців було тяжким, як і в навколишніх селах. Основним заняттям населення було сільське господарство. Система обробітку була двопільною. Із зернових культур селяни здебільшого вирощували жито, кукурудзу, овес, ячмінь. Господарства тереблянців часто терпіли від повеней і посух, коли врожаї були дуже низькими і приводили до тяжкого життя. Так було, наприклад у 1787 році коли відбулися посухи в усьому районі. У селі крім сільськогосподарських селян, що працювали на полях, жили бокораші, які сплавляли ліс по річці Тереблі, візники ,які возили у замок, кравці, шевці, гончарі, про що свідчать експонати сільського музею. Шили народний одяг із домотканого полотна, взувалися у постоли. Більша частина населення бідувала. Так, дроворуб, який продав дрова за денний заробіток міг купити 0,91 кг хліба, або пів фунта топленого масла, а жнець – 1,36 кг проса, 0,45 кг сала .
Важкий соціальний гніт, недоїдання і відсутність охорони здоров'я викликали часті і важкі захворювання на холеру та інші хвороби. В ті роки і зародилося свято – Корела у Дулові, яке відмічають і тепер. Гинули від хвороби і в Тереблі.

Новини Тереблі

Ласточка | экофестиваль Пенза. Фестиваль на открытом воздухе
11-13 июля
+ мастер-классы
+ ярмарка
+ йога
+ пикник
+ музыка
+ благоустройство места
+ благотворительность
+ купель
+ ледяной родник
+ леса
+ поля
+ в палатке под звёздами
Пензенская обл., 40 км в сторону Золотарёвки

Ласточка | экофестиваль Пенза