Поиск
ДОЛ Ладожец

ДОЛ Ладожец

Подписчики: 678 подписчиков
ID: 125797

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club125797

Описание

ДЛЯ ТЕХ, КТО БЫЛ ТАМ

ANNA ASTI. Анна Дзюба родилась 24 июня 1990 года в Украинском городе Черкассы живописно расположившемся на берегу Днепра. Девушка любит свою малую родину – здесь на душе становится уютно.
Выросшая в творческой семье девочка прониклась магией музыкой с пеленок. Вместе со старшей сестрой она постоянно выдумывала различные сценки, которые охотно демонстрировала родителям и соседям, устраивала импровизированные спектакли и показы мод. В школе Аня не пропускала ни одного музыкального мероприятия, с удовольствием участвовала в концертах, а кассеты Уитни Хьюстон и Марайи Кери, принадлежавшие сестре, были заслушаны до дыр. Ей всегда нравилась сцена и внимание публики, поэтому уже в подростковом возрасте она всерьез решила стать певицей.
Правда, девушка не знала, как сможет добиться успеха в шоу-бизнесе, ей казалось, что для этого нужны деньги и связи, которых у нее тогда не было.
С ранних детских лет девушка, увлекаюсь музыкой, но мечты о карьере певицы казались ей призрачными. Поэтому , дабы не терять время после школы , девушка сразу начала работать. Она пробовала силы в визаже, помощником юриста, но музыка продолжала манить Анну. Параллельно с работой девушка записывала песни и помещала их в сеть с надеждой, что её кто-то услышат её голос и разглядит талант. Ожидание длилось до 2010 года, когда поздно вечером Анне позвонил молодой человек,представившийся как Юрий Баранш. До то предопределяющего звонка Аня знала, кто такой Артик, но не верила, что этот популярный исполнитель зовёт её в совместный проект. Проделав страх перед неизвестностью , девушка отправилась навстречу мечте.
Так возник дуэт Artik & Asti, который уже через год громко заявил о себе треком «Моя последняя надежда». Клип на эту песню за месяц просмотрели около полутора миллиона человек. Artik&Asti – Моя последняя надежда (первый клип группы) Вскоре дуэт перебрался в Москву, где у молодых исполнителей началась совершенно другая жизнь, состоящая из плотной студийной работы, интенсивной концертной деятельности и частых гастрольных поездок. Artik&Asti – Артем Умрихин и Анна Дзюба Ане было непросто сразу адаптироваться к такому ритму, но рядом всегда был Артем, который стал не только партнером по сцене, но и верным соратником, лучшим другом и советчиком. К тому же, непередаваемые словами эмоции от выхода на сцену, энергетика зрительного зала и ощущения наконец сбывшейся мечты с лихвой компенсировали все сложности. Артик и Асти ворвались в музыкальный мир как ураган Девушка вспоминала, что на заре карьеры была довольно упитанной особой. Ее сильно ранили статьи в таблоидах, где ее упрекали в лишнем весе, и комментарии подписчиков, которые называли ее откровенно жирной. Похудеть певице помогла йога, мед.
2 ноября 2021 стало известно что Аня покинула популярную группу Артик Асти в которой была 10 лет, но Аня решила строить сольную карьеру.
24 декабря 2020 года Аня вышла замуж за своего мужа Станислава Юркина
Дата создания группы 15 декабря 2021 года
дата создания сообщества
Анна Асти 21 декабря 2022 года

@@@@@ЗОЛОТОНОШA@@@@@. Золотоноша - найбільше місто черкаського лівобережжя та важливий промисловий центр Черкаської області.
ЗДЕСЬ ДЕЛИМСЯ О ВСЁМ, ЧТО СВЯЗАНО С НАШИМ ЛЮБИМЫМ ГОРОДОМ ЗОЛОТОНОША!!!
Золотоно́ша — місто обласного підпорядкування, районний центр Золотоніського району Черкаської області. Золотонішській міськраді підпорядкована Згарищна сільська рада з селом Згар, та два селища: Гришівка та Ярки. Місто розташоване на річці Золотоношці, притоці Дніпра, за 30 км від обласного центру — міста Черкас на пеpеxpесті автомагістралей Київ-Кременчук та Черкаси-Шрамківка та на залізничній лінії Бахмач-Одеса.
Золотоноша - місто обласного підпорядкування, розташоване на лівому допливі Дніпра р. Золотоношці на залізничній лінії Бахмач - Одеса з променем на Київ через Миронівку та на перехресті асфальтових шляхів Київ -Кременчук і Черкаси - Шрамківка. Відстань до Черкас залізницею - 30 км, автотрасою - 35,5 км. Населення - 29,9 тис. (на 1.01.2002 р.).
За 1 км від міста, в урочищі. Ярки, виявлено осаду Русі (Х-ХІІІ ст.). Назву Золотоноша пов'язують із назвою річки: її піщане дно, покрите шаром золотавої слюди, сяяло, мов золото.
Назва Золотоноша викликала цілий цикл золотих легенд... Згідно з однією з них, у другій чверті XVII ст. Золотоноша була замком Яреми Вишнівецького і збірним місцем податків, сплачуваних з його величезного феоду - так званої Вишневеччини. Зосередження в місті податків - золотих грошей - нібито й дало привід назвати його Золотоношею, тобто золотою ношею. Проте, як свідчать писемні згадки, таке твердження хибне, бо Вишневецький прибув на Лівобережжя на початку 30-х років XVII ст., а назва міста з коренем золот з'явилася за 60 років до того.
За другою легендою, черкаські козаки придбане вогнем і мечем золото складали в напівпрохідних, болотяних заводях річки Золотоноші.
Третя легенда пов'язує назву міста з подіями часів монголо-татарського іга. Татарська флотилія, навантажена даниною, зібраною з підвладного люду, поверталася до Криму. Здійнялась буря, і хвилі ринули на чужинців. Вода поглинула і човни і скарби. Коли ж стихія вгамувалася, хвилі почали прибивати до берега золоті речі. Це сталося на місці виникнення Золотоноші. Відтак, кажуть, річку назвали Золотоношею, а згодом і місто одержало цю ж назву.
На думку ж науковців, своєю назвою річка завдячує природним особливостям: дно Золотоношки, покрите піщаними наносами, сяяло, мов золото, від домішків слюди золотавого кольору. Отже, найбільш вірогідним є твердження про те, що місто отримало свою назву не від тих скарбів, що проходили через нього, а від блискучих розливів місцевої річки.
Перша писемна згадка про Золотоношу припадає на 1576 рік. У своїй духівниці, складеній того року, волинський воєвода князь Богуш Корецький згадує Золотону, яку звуть Глинщина, у воєводстві Київському розташовану. У цьому документі колишнім власником осади названо князя Богдана Глинського. Не виключено, що осада й річка з назвою Золотоноша існували ще за Київської Русі. І за формою, і за змістом це типовий топонім великокнязівської доби.
Розташована на майже неприступному острові поряд з давнім торговельним шляхом - Царгородською дорогою, осада мала зручне оборонне і вигідне географічне положення, що сприяло її швидкому розвиткові. Уже в 1616р. Золотоноша згадується як місто, а на карті французького інженера Боплана (40-ві роки XVII ст.) - як укріплене місто. 1647 року тут налічувалося 273 господарства, або приблизно 1700 осіб населення.
З 1625 року створено Золотоніську козацьку сотню у складі Черкаського полку, 1627 року - ремісниче братство. Останнє проіснувало біля 225 років. Від 1648 році Золотоноша - центр сотні як адміністративно-територіальної одиниці. Золотоніська делегація, очолена сотником Остапом Зайцем, брала участь у Переяславській раді.

@@@@@ЗОЛОТОНОШA@@@@@

01_ГЕЛИОС. Университет ТНЭУ. Группа предназначена для тех, кто хочет участвовать в создании Теософского университета он-лайн и его конкретной реализации в Белоруссии, для тех, кто готов углубить свои духовные и эзотерические знания, найти единомышленников, идущих этим путем... для тех, кто хочет делиться своим внутренним счастьем с окружающим нас миром...
====== НАШИ ПЛАНЫ ===========
В настоящий момент мы ведем активную работу над подготовкой нового интернет портала ГЕЛИОС и ставим перед собой цель организовать его таким образом, чтобы он превратился в крупный общеобразовательный теософский портал, на котором будут в системном виде преподаваться разные теософские и ноосферные концепции.
Адрес старого сайта www.nvpminsk.narod.ru. На нем вы можете увидеть общий объем предлагаемой теософской информации. И разнообразные темы, которые мы собираемся обсуждать. Новый хостинг по нашему замыслу будет давать не только информацию, но и возможность интеграции разных преподавателей и курсов по этой тематике в состав одного ноосферно-теософского он-лайн университета.
Мы будем благодарны всем, кто захочет участвовать в создании этого интернет портала и предложит свое видение и свою конкретную помощь.
Общая задача, которую мы ставим перед собой заключается в двух основных моментах:
1. Заложить базовую теософскую структуру в разрозненном эзотерическом поле современности, структуру, которая поможет сориентироваться и начинающим и опытным эзотерикам в океане современной эзотерической информации.
2. Создать видеокурс по теософии состоящий из 12 (и более) видеуроков, каждый из которых посвящен определенной теме. Так, чтобы каждый слушатель мог получить системную и объемную информацию по всем предлагаемым темам.
Принцип доброжелательности лежит в основе нашей работы. Мы хотим видеть позитив и единую мировоззренческую платформу в окружающем нас мире и протягиваем руку дружбы всем, кто хочет этого же.
====== НАШИ МЕРОПРИЯТИЯ =====
Мы планируем начать системную работу по преподаванию теософии с осени 2012 года, которая будет проводиться не только он-лайн, но и физически в городе Минске.
Кроме того, на лето мы планируем провести несколько теософских слетов-встреч в красивых местах, на берегу моря и в горах.
Подробнее мы расскажем об этом в анонсах этой группы.
И, наконец, для тех, кто захочет помимо интеллектуальных знаний, получить еще и хорошую физическую подготовку, мы предлагаем еженедельные занятия по хатха йоге в Минске. Более подробно об этом говорится в нашей группе по йоге http://vk.com/club20820348.
====== НАШИ КОНТАКТЫ =====
Николай Панчишин +37544-709-3127;
http://vk.com/nvpminsk

01_ГЕЛИОС. Университет ТНЭУ

Набутів класне село. Набутів — село в Україні, Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області. У селі мешкає 875 людей.
Набутів - село, підпорядковане Нетеребській сільській раді. У селі проживають 784 жителі, з них 361 — чоловіки.
Назва села Набутів пішла від великих каменів-валунів, що підіймалися внизу, біля монастиря, а нині аграрного ліцею. Ці великі камені височіли над широкою, на той час судноплавною, річкою Россю. Називали їх бути. Лише тут можна було переходити Рось на той бік до Двереня (нині село Деренковець). Тому перехожі говорили: Іду на бути, а село, що розташувалося вище за бутами та понад бутами уздовж берега річки, стали називати Набутів. Існує ще багато припущень щодо історичної назви села.
У селі працюють дільнична лікарня, яка обслуговує майже 6000 осіб жителів навколишніх сіл; діє цукровий завод ТОВ Приват Агро-Черкаси, який був збудований ще в 1850 р. князем П.П. Лопухіним; функціонують сільський клуб, бібліотека, торговельні установи, відділення зв’язку.
На фронтах Великої Вітчизняної війни загинуло 68 односельців. На їх честь встановлено пам’ятник загиблим воїнам біля сільського клубу та на місцевому цвинтарі. Село було звільнене від фашистських окупантів 11.02.1944 р. У селі народився і постійно проживав Герой Соціалістичної Праці Завертайло Іван Демидович (07.07.1922-22.07.2001), який нагороджений орденом Леніна.
[ред.]
Історія
Село Набутів розташоване на лівому березі річки Рось. Межує із селом Деренківець, засноване село при княжінні Великого князя Володимира у 1009 році. До цього тут було велике укріплення, яке називалось Бут. Укріплення мало розміри: довжина 7 км, ширина 5 км.
Сюди під верховенством Великого князя збиралися війська «Світлих князів» , тут проходило відповідне формування військ і підготовка для далеких походів. Коли у 988 році було прийняте князем Володимиром християнство як державна релігія , на місці майбутнього міста Дверен в резиденції Великого князя Володимира проводилися гостинні зустрічі з візантійським духовенством, які прибували в Київську Русь для надання допомоги в запровадженні християнства. Майбутнє місто Дверен стало бурхливо розвиватися, як у політичному, економічному значеннях. Тут вперше стали виготовляти мечі і іншу зброю для воїнів Київської Русі, при княжінні Великого князя Володимира.Знахідки решток зброї тих часів були виявлені при вивезенні землі з території Набутівського цукрового заводу на будівництво греблі для дороги Набутів-Драбівка. Крім цього тут були знайдені золоті монети часів Київської Русі. А в підвальних ямах зберігалася меляса до 50-х років минулого століття.
На честь двадцятиріччя прийняття християнства було розпочато будівництво Свято-Михайлівсього храму, яке закінчили у 1009 році. Цей день, за наказом князя Володимира, було започатковано як заснування міста Дверен.Дата заснування збереглась і на сьогодні, як храмовий день села, 21 листопада. Велику роль відіграла для заснування міста дружина князя Володимира візантійка Анна. Місто Дверен стало гостинними дверима Київської Русі. У Свято-Михайлівському храмі проводилися відповідні молебені, для воїнів і висвячувалася зброя. На храмі було встановлено потужній дзвін, привезений з Візантії, як подарунок місту. Дзвін було чути на дуже далекій віддалі.
У 1240 році під час монголо-татарської навали, воїни міста героїчно обороняли його ,майже два тижні вороги штурмували місто,після його зруйнування були вбиті всі жителі незалежно від віку й статі. Свято-Михайлівський храм згорів , а дзвін зкотився,впав в озеро де зараз насипана гребля при будівництві мосту. Протягом 300 років тут була безлюдна пустиня,лише під час гетьманства Дмитра Вишневецького (1550-1563) на місці укріплення , яке називається зараз в народі Очаків було сформовано козацький кіш. Тут виготовляли бойові човни чайки , заготовляли ліс (в основному дуб) для будувництва фортеці Запорізької Січі, а також проводили підготовку козаків для служби в За

Набутів класне село

Львів такий який він Є. Заснування. Львів належить до давніх, але не найстаріших городів Галицької землі. До часу його постання існував вже знаний своїм історичним значенням Галич, Звенигород, а в околицях теперішнього Львова менші укріплені городи такі, як Підгородище, Завадів, Грибовичі, Страдч, Щекотин, Домажир, Рокітна та ін., розташовані на горбах Розточч чи на схилах північного берега Поділля. Археологічні знахідки свідчать, що в найближчій околиці здавна були якісь оселі, але на терені давнього міста не знайдено ніяких пам'яток, які говорили б про існування постійної доісторичної оселі. Засновником Львова був галицький король Данило Романович. Побудова цього міста близько 1250 р. вказує на те, що його зродили в першій мірі потреби військово-стратегічні, оборона галицьких володінь від татарських набігів, а також господарські, необхідність створення нового торгівельного центру на шляху з Побужжя і Наддніпрянщини до Наддністрянщини, після занепаду Звенигорода. Слід зазначити велике організаційне чуття засновника міста, що так уміло підшукав місце під будову нового міста, саме на стику Розточчя і Поділля, що ділять Схід від Заходу (басейн Дніпра і Дністра від басейну Вісли), а одночасно у воротах, крізь які проходить шлях із східної у західну Європу, з Чорномор'я у Прибалтику.

Львів такий який він Є