Поиск
Лыжные гонки и Биатлон в городе Чайковский

Лыжные гонки и Биатлон в городе Чайковский

Подписчики: 221 подписчиков
ID: 12020371

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club12020371

Описание

заходи смотри оставляй свои следы

♥**-Лобна-**♥. Західне Полісся - мальовничий край, прекрасний у будь-яку пору року:і навесні, і влітку, і восени, і в білосніжному зимовому вбранні...
Одним із чудових, чарівних його куточків є село Лобна зі своїми лісами і озерами!!!!

♥**-Лобна-**♥

Наше Місто Івано-Франківськ. Купа цікавого, нового і творчого народу нашого любого міста, яке є неповторним, старим і своєрідним зі своїми особливостями... Ми любимо наше рідне і кохане місто! Сотка, озеро, ратуша, катедра, старі будинки, вікна, вулиці, провулки, духи, дахи, люди, бруківка, пилюка, посмішки, сонце, свято — це наше місто, бо ми його любимо безмежно і міцно. Мабуть, нікого ми так не любимо, як своє місто. Бо це наше місто і ми у ньому живемо, любимо, вчимось, працюємо, творимо, сваримось, миримось, придумуємось, одружуємось, помираємо серед цих стін, квартир, клумб, бруківки у місті. Побувавши тут, захочеш повернутись знову. А коли поїдеш — не забудеш рідне місто і в душі зажди будеш отут, в цьому маленькому раї на землі. Наше місто — найкраще, і хоча ми провінція, але ми кращі за столицю, бо у нас привітні люди, гарні дівчата, мужні легіні. Це не місто, це явище. Люби і шануй його, а портал nashemisto.if.ua тобі в цьому допоможе. Ми розкажемо і покажемо щось нове, цікаве, що твориться у нас у місті. Запросимо на форумівку і фрізлайт. З нами весело.

Наше Місто Івано-Франківськ

Табір СОНЯЧНИЙ. табір знаходиться на околиці м.Луцька в с.Гаразджа, чудовий ліс та оригінальне місцезнаходження.
__________ В ТАБОРІ ПРИСУТНІ: ____________ --- Озеро на якому можна купатись у відведений час;
--- Ліс у якому будуть проводитись 1-2 рази цікаві конкурси;
--- 2 тенісні столикі
--- Турніки та бруся для дітей які захоплюються підтягуванням;
--- також в таборі присутні 2 футбольні поля, 1-ше - маленьке з меншими воротами, 2-ге - велике, стандарт.
--- звісно є і 2 волейбольні поля)
--- під час зміни табору ви маєте можливість поплавати на лодці або на справжній, туристичній, 2-ох містній байдарці!
--- ДИСКОТЕКІ - супер! Проводяться на вулиці біля сцени (в альбомах є фото)
--- інтерєр в таборі не сильно вражає но не засуджуйте його зовні, це все дрібниці на які ви протягом часу в таборі не будете звертати увагу!
--- під час табору ви ще маєте можливість полазити на справжній вертикальній стінці!
--- наші прікольні вожаті гарантують багато незабутніх вражень від табору, а особливо від захоплюючих конкурсів та розваг=)

Табір "СОНЯЧНИЙ"

Новини Тереблі. Тере́бля — село в Україні, в Тячівському районі Закарпатської області.
Село розташоване на правому боці березі річки Теребля за 18 км на північ від райцентру Тячів і за 10 км від залізничної станції Буштино. Через село проходить шосейна дорога Буштино-Синевир. Населення 5100 осіб.
Вперше село Теребля згадується в письмових пам'ятках 1389 року. Існує декілька легенд про виникнення села. За однією з них назва села походить від назви ріки Теребля. За іншою легендою назва села походить від прізвища перших людей Теребел, які поселилися разом з іншими на березі річки. Поступово з роками населення збільшувалося, розселялося все далі і далі від річки і поселення перетворилося в селище. Одна з частин села називається Селищем. Та частина села, де люди оселилися і жили найдавніше називається Старе село (Староселиця - від річки до центру села), а те місце, де оселилися люди пізніше, називається Нове село (Новоселиця - від центру села і до озер).
В роки середньовіччя в районі озер в Тереблі добували сіль у шахтах, які належали Угорській державі, королям і приватним власникам феодалам-дворянам. Про наявність безмежних соляних багатств в районі села, а далі до Солотвинських соляних шахт свідчать і бурові розвідки, що проводилися в 50-х роках ХХ ст. не тільки навколо села, а й на його території присадибних ділянах в самому центрі села. Тоді буровики всюди шукали нафту, а знаходили сіль, мінеральні та термальні води. Тепер у селі на їх місці санаторій і водолікувальні ванни для лікування опорно-рухового апарату людей, радикуліту та інших захворювань.
В роки середньовіччя село, як і весь теперішній Тячівський район належало до Угорщини, а селяни працювали на угорських феодалів. Вони брали участь у повстанні селян під керівництвом Дєрдя Дожі. Повстання було придушено королівськими військами, а селян змусили сплачувати данину. Всі землі і навколишні села підкорялися королівському Хустському замку, в якому було розміщено військо угорських королів. Селяни всіх навколишніх сіл змушені були своїми тягловими силами завозити більшу частину урожаю в замок для харчування війська. Солдати забирали зерно, худобу, сіно, одяг та ін. Кравці і шевці всієї округи змушені були безкоштовно працювати на військо.
На початку XVIII ст.. тереблянці разом з іншими навколишніми селами брали участь у національно-визвольній війні угорського народу проти королівської династії Габсбургів. В економічному відношенні життя тереблянців було тяжким, як і в навколишніх селах. Основним заняттям населення було сільське господарство. Система обробітку була двопільною. Із зернових культур селяни здебільшого вирощували жито, кукурудзу, овес, ячмінь. Господарства тереблянців часто терпіли від повеней і посух, коли врожаї були дуже низькими і приводили до тяжкого життя. Так було, наприклад у 1787 році коли відбулися посухи в усьому районі. У селі крім сільськогосподарських селян, що працювали на полях, жили бокораші, які сплавляли ліс по річці Тереблі, візники ,які возили у замок, кравці, шевці, гончарі, про що свідчать експонати сільського музею. Шили народний одяг із домотканого полотна, взувалися у постоли. Більша частина населення бідувала. Так, дроворуб, який продав дрова за денний заробіток міг купити 0,91 кг хліба, або пів фунта топленого масла, а жнець – 1,36 кг проса, 0,45 кг сала .
Важкий соціальний гніт, недоїдання і відсутність охорони здоров'я викликали часті і важкі захворювання на холеру та інші хвороби. В ті роки і зародилося свято – Корела у Дулові, яке відмічають і тепер. Гинули від хвороби і в Тереблі.

Новини Тереблі

Велика Копаня. Велика Копаня — село в Україні, Закарпатській області, Виноградівському районі.
Тут кожна друга родина має двійнят. Село внесли до Книги рекордів України. Селище Велика Копаня також називають українською столицею близнюків. Найбільше близнюків з'явилось на світ в 1990-их роках, при тому що близнюки в селі почали зявлятись ще з 1941 року. Рекорд був встановлений в 2004 році, тоді в червні населення збільшилось на три двійні.
Селяни пов'язують таку кількість близнюків із чудодійною водою одного джерела. За Копанським хребтом геологи виявили величезне підземне озеро, яке підживлює місцеві джерела. Рік у рік у селі народжуються двійнята, їх вже майже 60. При тому, що Велика Копаня не така й велике – тут менше 4 тисяч мешканців.
Легенда про Велику Копаню:
Недалеко від того місця, де тепер село Велика Копаня, на високій горі жив один цар. У нього були дві доньки. Старша була дуже файна, і молодша файна була, але вже не така. Старша полюбила дуже красного простого хлопця. Цар її не хотів за нього давати, а заставляв її любити одного царського сина. Та вона того пана молодого не любила, ненавиділа його, тому і не хотіла йти за нього, на це цар дуже розізлився на свою доньку та й покарав її. Казав, що видасть її заміж за кого вона хоче, але як перекопле велику гору, що стояла на всьому тому місці, де тепер долина від Копані до Королева. Царська донька дуже залюбилася в того простого хлопця, тому пристала на таку тяжку роботу, хоч цар наказав не давати їй ніякого інструменту, щоб копати, а зажадав, аби копала гору руками. Ота красна, як ружа, молода дівчина пішла і копала своїми білими руками кам'яну тверду гору, копала аж доти, поки не відкопала її звідти. І як відкопала, цар уже не знав, що казати. Сердився не сердився, але мусив віддати свою доньку за того простого хлопця. На місці, де та гора була, люди почали хатки собі будувати, і так виросло село, яке ще й тепер на честь тієї дівчини зветься Велика Копаня.(Легенди та перекази Закарпаття)
У 1930 році із закарпатського села Велика Копаня до міста Добржіков помандрувала греко-католицька дерев’яна церква Всіх Святих, зведена в 1669 році. За 16 тисяч крон, а це немалі на той час гроші, її викупив і перевіз залізницею відомій чеський політик, перший міністр національної оборони Чехословаччини Вацлав Клофач. Після проведеної в 1931 році реконструкції церкву сам Клофач називав «добржіковським скарбом».
15 березня 1939 року біля села Велика Копаня січові стрільці дали перший рішучий бій регулярним угорським військам. Більшість з них героїчно загинуло. В честь 60-ої річниці їх героїчної загибелі на Красному полі між містом Хустом і селом Велика Копаня відважним патріотам відкритий пам'ятник. Є пам 'ятні дошки на будинках , присвячені цим подіям.
Поблизу Великої Копані розташований флористичний заповідник Чорна гора, площею 780 га. Тут ростуть: ковила прекрасний, шафран Банатський, липа повстяна, клокіча периста, кизил дикий. З тваринного світу в заповіднику водяться дикий кабан, лисиця, борсук, сарна, фазан та інші.

Велика Копаня