Поиск
Профессиональная косметика MAC и не только

Профессиональная косметика MAC и не только

Подписчики: 50 подписчиков
ID: 118543062

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club118543062

*),,,,прихильники фк Львів,,,,,(*. ФК «Львів» початок нової історії
22 травня 2006 року зареєстровано ТзОВ «Футбольний Клуб «Львів», а наступного дня у Києві близько 15-ї години на засіданні Бюро Професіональної футбольної ліги України прийнято рішення про визнання футбольного клубу «Львів» правонаступником ФК «Газовик-Скала» (Стрий). Група фахівців, яким не байдужа доля спорту номер один в країні, заслухавши пропозиції, прийняла рішення про визнання футбольного клубу «Львів» правонаступником ФК «Газовик-Скала» (Стрий). Таким чином, спортивна Україна отримала футбольний клуб з власною символікою, кольорами та чистим аркушем паперу, на якому писатиметься історія нової команди. Першим з пропозицією допомогти клубу зголосився впливовий вітчизняний бізнесмен Юрій Іванович Кіндзерський - уродженець міста Добромиль, що у Старосамбірському районі Львівської області, який є головою правління Української Страхової Компанії «Княжа». Таким чином, місто Лева отримало змогу виставити на змагання у першій лізі новий колектив. Відповідальний пост президента ФК «Львів» обійняв Юрій Кіндзерський. Юрій Іванович зобов’язався забезпечувати фінансування нової команди і зазначив, що радий налагодити ділову та конструктивну співпрацю з усіма, кому не байдужа доля львівського та українського футболу. Висловив сподівання, що було б добре, щоб і місцева влада спричинилася до становлення цього молодого клубу. Поза тим ФК «Львів» у жодному випадку не можна вважати муніципальним клубом. Адже кошти на становлення і розвиток клубу з міського бюджету не поступають. Під час першої прес-конференції, яка відбулася у приміщенні Федерації футболу Львівської області 25 травня 2006 року, Юрій Іванович зазначив, що для мешканців такого великого міста, яким є Львів, однойменна команда має стати улюбленицею. Продовжуючи свої роздуми, президент зауважив, що поміж ФК «Львів» і «Карпатами» повинна відбуватися добросусідська та плідна співпраця. На перший погляд ніби все просто. Проте за формуванням футбольного клубу стоїть повсякденна і відповідальна робота людей, що взялися за її виконання. У першу чергу - це Юрій Кіндзерський, який найкраще розуміє суть справи, тому й очолив цю непросту ділянку. Завдяки його копіткій праці на краще змінився призабутий стадіон СКА. Доведено до ладу підтрибунні приміщення. Трава на полі ожила і заграла новими яскраво-зеленими барвами. Люди, обізнані у футболі, розуміють, що для створення сучасного футбольного клубу і боєздатної, навіть на рівні першої ліги, команди потрібен час. Закладено основи для розбудови дійсно професіонального футбольного клубу. Запрацювала комплексно-наукова група, керівником якої є викладач Львівського університету фізкультури і спорту Богдан Хоркавий. Розпочала свою роботу й дитячо-юнацька футбольна школа при ФК «Львів» - директор Ярослав Лемех. До речі, у майбутньому на вихованців цієї школи львів’яни покладатимуть великі надії. Футболісти забезпечені усім необхідним, чого вимагають умови професіонального футболу. Команда у своє користування отримала комфортабельний автобус шведської марки «Scania». Команда укомплектувалася вітчизняними гравцями, з яких чимало вихованців львівського футболу. Для ФК «Львів» календарний футбольний 2006-й рік розпочався 21 липня 2006 року переможним матчем проти бориспільського «Борисфена». Львів’яни провели гру на високому рівні і заслужено перемогли - 3:1 (автори голів Владислав Середа, Володимир Мазяр та Костянтин Деревльов). У першій лізі львівські футболісти з першого туру амбіційно заявили про свої наміри. Після семи турів ФК «Львів» з 15-ма очками посідав третє місце і мав хороші перспективи. Проте, не-зіграність колективу і «коротка» лава запасних спричинилися до того, що наміри керівництва клубу і тренерського штабу не завжди реалізовувались належним чином. Три поразки поспіль від «Оболоні», Охтирки і «Динамо-2» відкинули команду на восьме місце. Дві домашні перемоги над Олександрією та «Поділлям» дещо покращили настрій. Однак не надовго. Заключні

*),,,,прихильники фк Львів,,,,,(*

What is life.... Життя - це посмішка уранці,
Це фотографія у рамці,
Життя - це посмішка крізь сльози,
Життя - це сонце і морози!
Життя - це квіти навесні,
Життя - це жарти і пісні.
Життя - це кайф, як не крути,
Його нам варто перейти!
Життя - це щастя, що навколо,
Це біль, що серце всім колола.
Життя - це вулиці, це люди,
Життя -природа, що усюди.
Життя - це віддане кохання,
Життя - це мрії, сни, зізнання.
Життя - любити до останку,
А не любити до світанку!
Життя - це бачити себе
В очах, що люблять лиш тебе!
Життя - це інколи образи,
Життя - обірвані всі фрази!
Життя - це ревнощі, сумління,
Життя - це страх, це рух,горіння...
Життя -це все ж таки й страждання..
Але і дружба, це палання!
Життя - це погляд несміливий,
Це погляд ніжний і звабливий!
Життя - прогулянки до ранку,
Життя - це поцілунок зранку!
Життя - це сонечко зимою,
Трава покритая росою.
Життя - холодні грози літом,
Життя - це бути з цілим світом!
Життя - це страх перебороти,
Це щось зробити, як всі проти!
Життя - побути десь самому,
Життя - поспати не удома!
Життя - побути в небезпеці,
Життя - це вижити у спеці...
Життя - це плавати вночі,
Життя - згубити десь ключі!
Життя - кричати досхочу,
Життя - протанцювати ніч,
Здолати будь-що пліч-о-пліч!
Життя - це когось врятувати,
Життя - комусь коханим стати!
Життя - залізти на гору,
Життя - злітати на зорю!
Життя - побитися із кимось,
Щоб серце швидше все ж забилось!
Життя - це сильно полюбити,
Життя - це згодом розлюбити!
Життя - це просто заблудитись...
Це на коліна опуститись!
Життя - гуляти під дощем,
Бути з заплаканим лицем.
Життя - в собі знайти все ж сили,
Щоб просто жити...мати крила!
Життя - це полюбити те,
Що ненавидів більш за все!!!
Життя - пообачити образи,
Не згадувати більш ті фрази!
Життя - це витерпіти біль,
Не сипати на рану сіль...
Життя - це полюбити все,
І захід сонця, і себе!

What is life...

Українськi страви. Кафе-ресторан справжньої української кухні Українські страви. Вас вітає новий кафе-ресторан української кухні. Кафе-ресторан Українські страви - це справжній шматочок українського этничного минулого в нашому місті. Розташований якраз в самому центрі Харкова із зручною транспортною розв'язкою. Стиль кафе-ресторану навіяний нашим національним минулим з його вічними символами: рушник, вишиванка, винок, соняшник, жито, пшениця, українська пісня. Зал оформлений відповідно до нашої культурної спадщини. Элементами дизайну і декору є вишиті скатертини, імітація трави на підлозі, горщики, рушники, українська плетуча огорожа-тин із ствола очерету та багато чого іншого. Також є VIP -зал, де можна провести переговори, ділову зустріч, усамітниться для обговорення важливих, нагалтных питань. У меню Ви знайдете немало традиційних блюд української кухні приготованi по народних рецептах кулінарної книги 1960 року. У нас Ви можете скуштувати: Бізнес-ланч, млинці, вареники, борщ український з пампушками та салом, завиванец, українські котлети Маричка, налисники, полядвиця, рулет полтавський, узвар і не тільки це. Так само є бар з найрізноманітнішими спиртними напоями. Офіціанти одягнені в традиційний український костюм. Приймаються замовлення на проведення банкетів, святкових і корпоративних заходів, невеликих весіль і урочистостей.
Є можливість замовлення їжі з собою.
Українські страви
9-00 до 23-00
Основний зал - 25 чоловік
VIP - зал 10 чоловік
вул. Сумська, 92 Вхід з вулиці Каразина
тел. 714-92-79

Українськi страви

Яківці. Вдихни повітря матінки–Волині,
І ти відчуєш, як бринить твоя душа,
Як у лісах Полісся трелі солов’їні
Співають нам про Мавку й Лукаша.
Торкнися хвиль озер, як небо, синіх,
Ти зачерпни в долоні їх нектар,
І давній Світязь подарує сили,
Запалить знову в твому серці жар.
Ти вслухайся у шепіт трав уранці,
Ніде не дзвонять роси, як у нас,
Ідеш, а ноги просяться до танцю,
Гармонія природи грає вальс.
Відчуй ту магію, яку пізнала Леся
У кожнім клаптику незайманих лісів,
І ти у “Пісню лісову” перенесешся,
Побачиш край у всій його красі.
Сягни своєю думкою до неба,
Ти усвідомиш, що Волинь, - мов рай,
Що створена вона для тебе,
Волинь моя, краса моя, мій край.

Железный Ангел Майдана. ”Я як політик знайшла дванадцять стадій хвороби влади” (”Київські відомості”, 10 квітня 1998 р.).
”Я була аполітичною людиною, хоча завжди була неформальним лідером. Політикою я почала займатися тоді, коли вона зайнялася мною” (”День”, 20 червня 1998 р.).
”Я намагаюся не поділяти політиків на чоловіків і жінок” (”Голос України”, 31 грудня 1999 р.).
”Я ні в якому разі не піду добровільно у відставку і я не маю наміри залишати свою державу або ховатися” (УНІАН, 9 січня 2001 р.).
”Я переконана у власній правоті. І ті роз'яснення, що необхідні, я дала. І можу твердо сказати, що усе, що я робила і роблю, - у рамках закону” (”2000”, 11 січня 2001 р.).
”Я дуже добре знаю правила, за якими живе наша держава: це не демократичні закони, це – „поняття”. ”Я не буду працювати на втрати держави” (”Дзеркало тижня”, 13 січня 2001 р.).
”Я ні при яких умовах не підтримала б ні Медведчука, ні його колегу-депутата, почесного президента ”динамо” Григорія Суркіса. Вони діють не для добробуту України” (”Вісті”, 27 січня 2001 р.).
”Я можу стверджувати: в Україні при владі практично немає людей, що на відповідному інтелектуальному, професійному і навіть духовному рівнях могли б забезпечити якісне керування державою” (”Вечірні звістки”, 1 серпня 2001 р.).
”Я просто була дуже незручним політиком – з першого дня свого приходу у Верховну Раду”. ”Я навіть погодилася б на будь-яку посаду, яка б дала можливість негайно провести зміни в тій або іншій сфері в державі”. ”Я готова ще раз присвятити свій професіоналізм тому, щоб упорядкувати життя в державі” (”Українська правда”, 26 грудня 2001 р.).
”Я не прийняла жодного рішення, яке б принизило Україну”. ”Я хочу сказати, що все життя була абсолютно божевільним трудоголіком, і яку би посаду я не займала, завжди робила більше, ніж робить звичайна людина” (”Столичні новини”, 6 листопада 2001 р.).
”Я переконана, що велику політику можуть робити люди, що створюють політику”.
”Я дійсно людина віруюча. Я спілкуюся з Богом щохвилини свого життя, оскільки усе, що я роблю, намагаюся хоч якось зіставити з тією мораллю, що вкладена в Божі заповіді”.
”Я не належу до тих людей, які бурхливо вихлюпують свої емоції на родину, підлеглих або оточення”.
”Я ніколи не буду азартною в іграх, наприклад, у покері, хоча деякі ігри люблю і з великим задоволенням приймаю в них участь і завжди хочу виграти”.
”Я вважаю, що заможність не може зіпсувати людину”.
”Я не ставлю собі за мету, щоб з кимсь боротися. Це взагалі не в моєму характері, і насправді я дуже мирна людина...”.
”Я завжди свою справу робила чесно”.
”Я вважаю, що кожна людина здатна зробити у своєму житті помилки, без помилок життя неможливе”.
”Я знаю: все те, що зв'язано з моєю політичною діяльністю – це повна закономірність, тому що в політику я прийшла зненацька”. ”Я проти мертвечини в політиці” (”Парламент 2002: час вибору”).
”Я готова воювати на рівних, однак, на відміну від моїх опонентів, правовими методами” (”Дзеркало тижня”, 19 січня 2002 р.).
”Я готова зустрітися в ефірі не тільки з Наталею Вітренко, але навіть і з білою акулою” (”ForUm”, 22 лютого 2002 р.).
”Я була дуже гарною господаркою – просто іншого виходу не було. Увесь час щось в'язала, шила, перешивала”.
”Я не була членом КПРС і не була запальним комсомольським активістом”.
”Я – перший в Україні підприємець, що побудував два заводи – з нуля, на полях, де колись росла трава”.
”Я з дитинства привчила себе бути кращою в усьому, що роблю”.
”Я дуже поважаю людей, щоб намагатися завоювати їхню любов та довіру порожніми красивими словами”.
”Я практично не знаю людей, що ставлять перед собою таку ”божевільну” з погляду більшості політиків мету, як порятунок і відродження держави”.
”Я особисто нікого не можу і не збираюся судити” (Р.Лоза. ”Невиконане замовлення”).
”Я дійсно була першим народним депутатом, який після оголошення Генерального прокурора не виїхав за кордон, а прийшов у зал”.<

Железный Ангел Майдана