Поиск
Кафе Суши-Весла

Кафе Суши-Весла

Подписчики: 90 подписчиков
ID: 111541410

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club111541410

.........Плугів the best........... Коли їхати зі Львова до Тернополя, то недалеко від міста Золочева, розташоване звичайне галицьке село Плугів. І нічим би те село не відрізнялося від інших, якби не цікаві історії про чудесні зцілення людей.
– Понад триста років тому на околиці цього хліборобського села знаходилося велике озеро. Це озеро наповнювалося водою з багатьох джерел всередині. Спочатку воно було звичайним озером, нічим цікавим не відрізнялося від інших джерел, люди використовували його воду для побутових потреб. Але згідно переказу чи легенди, яку розказують старші люди, стався один жахливий, жорстокий випадок, який змінив призначення води з цих джерел.
– Під час одного з визвольних походів проти польської шляхти Богдан Хмельницький проходив зі своїм військом цими теренами. Неподалік від села Плугів, поза озером, їм довелося на декілька днів зупинитися. На третій день невідомо звідки вночі взявся великий польський загін і напав на них. Напад був несподіваний і козацькому війську прийшлося, втративши багатьох воїнів, відступити. Сорок поранених козаків поляки взяли у полон, зв’язали їм руки і ще до світанку вкинули в озеро.
З того часу люди перестали користуватися водою з озера для побутових потреб. Гетьман українського війська наказав поставити біля озера металевого Хреста зі срібними оздобленнями, а неподалік Церкву. Ця старенька Церква стоїть на тому місці і дотепер, а вода з того часу отримала якусь магічну силу.
Відтоді багато людей отримали допомогу від цієї води, особливо позбувалися різних недуг. Коли проходили війни і було багато поранених людей, то хто користувався тоді цією водою, чи споживав, чи намащував свої рани разом з молитвою, часто за одну добу отримували зцілення. Зі всієї околиці багато людей отримали допомогу від цієї води, але ніхто того не записував, не реєстрував, і тому перекази часто обростали недостовірними фактами. Ми можемо вірити в Чудодійну силу води з плугівських джерел, бо вона і сьогодні допомагає тим, хто приходить до неї з вірою.
Пізніше історія розпорядилася трохи недобре з цією територією. Коли розвиток цивілізації пройшовся Європою, державна влада почала прокладати залізничну колію зі Львова до Тернополя, і вона пролягла недалеко від цього озера. Потім, після першої світової війни, колія була трохи знищеною, і в 1923 році польська влада вирішила її відновити. Найскладнішим на цьому проміжку колії було побудувати біля озера залізничний міст. Коли колія була побудована перший раз, то австрійські інженери побудували досить складну та дорогу підвісну споруду і вона не зачіпала озера. Тепер же італійські інженери, за дорученням польської влади, зробили земляний насип. Один бік колії зачіпав озеро і козацьку реліквію. Тоді замість Хреста поставили фігуру Божої Матері на спеціальному постаменті біля самих джерел і захистили те місце від насипу бетонними стінами.
Пізніше, після другої світової війни, радянська влада робила нову реконструкцію залізничного мосту, розширила насип і зробила сполучення двоколійним.
Їм заважали джерела і фігура Богородиці, тому вони всю споруду перекрили бетоном і ті залишилися під колією. Паралельно з побудовою колії атеїстична радянська влада хотіла заховати в бетон Славу Божу. Але не вийшло, ця Слава розійшлася не тільки на околиці цієї місцевості, але й за кордон. Сьогодні вода витікає з-під залізничної колії спеціальним бетонним рівчаком. Але мало хто знає, що той рівчак є довжиною біля десяти метрів в напрямку під колію, а далі в насипі знаходиться велика порожнина, бетонний куб, на подобі малої кімнати. В ній знаходиться фігура Божої Матері а навколо фонтанами б’є вода з семи джерел. І вже потім витікає назовні до маленької непримітної криниці.
Старожили села Плугів оповідають, що коли чудодійні джерела перекрили насипом, то сталося декілька незрозумілих аварій чи нещасних випадків на цій колії. Люди кажуть, що то так Бог карає безбожників за знущання над Святинею. – В перший день роботи перекривання джерел, абсолютно без видимих причин, з рейок зле

.........Плугів "the best"..........

Йобанийвротусімпіздец.

Йобанийвротусімпіздец

Я люблю Україну!. Я люблю свій рідний край: його природу, створену Богом; його степи, гори, ріки, озера...

Я люблю Україну!

ЗРОБИМО ВИНОГРАДАР ЧИСТИМ РАЗОМ. Ця група була створена як ініціатива громодян міста Києва, що живуть у мікрорайоні Виноградар. Всі, кому не байдужі чистота та краса нашого ЛІСУ та ОЗЕР, приєднуйтеся до нашої спільної справи. Наша мета - зберегти наш природний скарб та очистити його від сміття!!!

ЗРОБИМО ВИНОГРАДАР ЧИСТИМ РАЗОМ

♥ Уторопи. Памятайте край карпатський,
Нашу Батківщину
Рідне село Уторопи
І свою родину.
Наше минуле, теперішнє і майбутнє...-Нікому його не знищити. Це - Дерево Роду, яке відроджується у нових поколіннях. Нікому не вирвати його коріння, не обірвати листочків. Ми не забуваємо і не забудемо імена тих, чиє життя пов'язане з Уторопами, знавчанням в Уторопській школі, бо вони - справжні українці, які люблять свою Батьківщину, рідні Уторопи. їхнє слово -зерно любові, яке проростає в наших серцях, гомін гірської води, цвіркання пташок, спів солов'я, запах квіточок, ріст кожного кущика, кожного дерева, це - ріст нашого Дерева Роду. с.УТОРОПИ
Уторопи — перша згадка 1367 р., до середини XIX ст. — Утроп. З 1531 р. — містечко, мало оборонні вали. Спалене в 1672 та 1676 рр. татарами. Межує з селами Стопчатів, Пістинь. Відстань від Косова 14 км, від залізничної станції Коломия — 21 км. Висота над рівнем моря 213 м.
Присілки і кутки: Гора Мала, Гора Велика, Царина, Могивки, Чотири Кібці, Грабники, Доліпотік, Лісок, Загук, Насарат, Прочерти, Пригід, Короленка, Гниляки, Баня, Залевади, Центр.
Селом протікає р. Уторопка з притоками Кошелівка, Насарат, Підділ. На околиці села — гора Лебедин (727 м).
Типові прізвища: Біленчук, Бойчук, Болдиш, Дунич, Кашевко, Кошелюк, Ласійчук, Сабадаш, Яковенчук. Розвинені ткацтво, килимарство, боднарство, столярство. Найвідоміша майстриня, що тче рушники, — Н. Грицюк (кут Царина).
Середня школа в приміщенні, побудованому в 1963 р. При школі діє широко відомий ансамбль пісні і танцю «Смерічка», створений Я. Грабовецьким у 1959 р.
Релігійна громада УПЦ—КП, Михайлівська церква. Храмове свято 21 листопада (Собор Архистратига Михаїла).
В Уторопах народився Кирило Блонський (1802-1852), священик, громадський і культурний діяч, посол до австрійського парламенту. З 1789 по 1840 рр. в селі жив дяк І. Ступніцький, який у 1794 р. відкрив першу школу. З 1888 по 1905 рр. у селі жила і навчалася, а потім вчителювала М. Ленерт-Домбровська, відома як письменниця Марійка Підгірянка. В Уторопах народився відомий поет-дисидент, лауреат Шевченківської премії Тарас Мельничук (20 серпня 1939 р.). Тут його поховано 31 березня 1995 р. Вихідцем із села є поет-пісняр Петро Хрущ, автор відомих пісень «Коні мої, коні», «Дорога поміж гори» та ін.
Пам’ятки історії та культури: пам’ятник (1974 р.) односельцям, полеглим у Другій світовій війні; могили сестер Марійки Підгірянки Анки і Олени, а також священика І. Бокшованого, який проводив велику просвітницьку роботу; меморіальна дошка встановлена 21 квітня 1991 р. на будинку Уторопської школи на пам’ять про Марійку Підгірянку; курган у центрі села, насипаний шапками селян на честь скасування панщини; (хрести, встановлені в селі на відзначення цієї історичної події, були знищені комуністичною владою); хрест борцям за волю України (1992 р.). Уторопці брали участь у повстанському русі. 12 чоловік полягли в УПА, у в’язницях і таборах загинули ще 4 людей, понад 40 чоловік були репресовані радянським режимом.
Пам’ятки природи: дубовий ліс і урочище на східній околиці села; гора Лебедин з озером на західній околиці; криниця в центрі села, з якої упродовж століть селяни варили сіль, продаж якої давала їм засоби для прожиття.
Телефонний код — 03478, поштовий індекс — 78622.

♥ Уторопи